Напередодні кожних виборів як у казці виникає «мовне питання», яке одразу ж забувається після них. А от що саме нам пропонують уживати політики-пройдисвіти поряд із українською, ніхто ніколи не пояснює.
Якщо відкинути усі пропагандивні нашарування російської імперії в усіх її формах, то вийде, що "король, тобто язик, голий". Основні підстави для цього твердження нам надають спостереження та висновки істориків, наукових працівників з усього світу, в тому числі і московських.
Як свідчать архіви, ще у 14 ст. більшість сіл Московії розмовляли фінською мовою. Утворення московської мови на основі слов'янських та тюркських мов (спочатку польських діалектів, потім руських, потім староболгарських з церковних книг, далі монголо-татарських) відбувалося 500-600 років і завершилося в 15-16 століттях.
До XIX сторіччя (до Пушкіна), а почасти й тепер існують дві московські мови: 1) простонародна, котра є сумішшю фінських, тюркських мов із церковнослов’янською і 2) мова провідного шару (інтелігенції) - суміш простонародної мови з українськими, німецькими, французькими елементами. Більшість слів московської літературної мови неслов'янські. Та і в простонародній ми можемо спостерігати велику кількість запозичених слів та елементів культури. Росіяни запозичили зокрема з фінської традиційної культури популярні й донині пельмені, личаки ("лапти"), чоловічу сорочку-косоворотку, жіночий кокошник, російську "баню", "матрьошку", казки про ведмедя (священну тварину фінів) - "косолапого Мишку", які відбивають давній культ ведмедя в московинів (образ "Русского Медведя" - народного етнічного символу фінських народів, на відміну від пізнішого імперського двоголового орла, запозиченого після падіння Константинополя в 1453 р. Завдяки одруженню московського князя Івана III з племінницею останнього грецького імператора Софією Палеолог візантійський двоголовий орел став державним гербом Московщини. Крім цього, впливом фінського субстрату дослідники пояснюють також чимало специфічних особливостей російської мови, таких як: наявність акання й редукції голосних в усному мовленні, парні слова типу "стежки-дорожки", "руки-ноги", "жив-здоров", "такой-сякой", "нежданно-негаданно", "есть-пить" та ін., мовний зворот "у меня есть" (замість більш характерного для слов'янських мов звороту "я маю"), фразеологічні вирази "жил-был", "житье-бытье", "жить-поживать", "как можется"?, "как живете-можете?", запозичені з фінських мов лексеми "ковылять", "колеть (околеть)", "Москва" та ін.
Також існує неосяжний вплив татарської та монгольської культур на московську.
У московській мові нараховується близько 40 тисяч нецензурних лайливих слів та словосполучень, чого й близько немає в мові українській. Носії русько-української та москвинської мови мають різний, навіть прямо протилежний психічний склад. Українська мова - це мова хліборобів, поезії та благородних лицарів. Москвинська мова - це мова мисливців, кочівників, грабіжників, волоцюг. Відомий мовознавець академік М.Марр (1865-1934) стверджував, що староукраїнська мова - санскрит - є матір'ю всіх індоєвропейських мов. Про це ж писав польський філолог М. Красуський. Московська ж мова утворилася всього лише 400-500 років тому зі слов'янських, угро-фінських та тюрко-татарських діалектів. Відомий москвинський журналіст 19 ст. В.Сенковський, писав: "Москвинська література - нікчемна, неоригінальна, пласка, простацька, бідніша навіть за турецьку щодо сили уяви та висоти думки. Та й московська мова - жебрацьки вбога: лексика вищих понять - все позичене; мова - якась дерев'яна щодо гнучкості форм. Мова неписьменного українського селянина значно багатша за московську літературну і лексикою, і гнучкістю, і багатством форм та виразів. Нечиста сила занесла мене до московської, вибачте, "літератури"". А ось думка класика московської літератури О.Пушкіна: "О, как беден, как груб наш русский язык". З ним погоджувався князь В.Вяземський: "Да, наш русский язык - это кафтан чыжолый".
Що ж, одразу виникає питання до всіх тих, хто стверджує винятковість російської мови та культури, якими фактами ви можете це підтвердити, панове?!
Третій Гетьманат пропонує альтернативу «цифровому концтабору» та ліволіберальному хаосу. Дана праця призначена для стратегів, інвесторів, розробників та всіх Людей Волі, які розглядають Україну як...
До питання походження «великого и могучего»
Світ:
07012005s.jpg
Як свідчать архіви, ще у 14 ст. більшість сіл Московії розмовляли фінською мовою. Утворення московської мови на основі слов'янських та тюркських мов (спочатку польських діалектів, потім руських, потім староболгарських з церковних книг, далі монголо-татарських) відбувалося 500-600 років і завершилося в 15-16 століттях.
До XIX сторіччя (до Пушкіна), а почасти й тепер існують дві московські мови: 1) простонародна, котра є сумішшю фінських, тюркських мов із церковнослов’янською і 2) мова провідного шару (інтелігенції) - суміш простонародної мови з українськими, німецькими, французькими елементами. Більшість слів московської літературної мови неслов'янські. Та і в простонародній ми можемо спостерігати велику кількість запозичених слів та елементів культури. Росіяни запозичили зокрема з фінської традиційної культури популярні й донині пельмені, личаки ("лапти"), чоловічу сорочку-косоворотку, жіночий кокошник, російську "баню", "матрьошку", казки про ведмедя (священну тварину фінів) - "косолапого Мишку", які відбивають давній культ ведмедя в московинів (образ "Русского Медведя" - народного етнічного символу фінських народів, на відміну від пізнішого імперського двоголового орла, запозиченого після падіння Константинополя в 1453 р. Завдяки одруженню московського князя Івана III з племінницею останнього грецького імператора Софією Палеолог візантійський двоголовий орел став державним гербом Московщини. Крім цього, впливом фінського субстрату дослідники пояснюють також чимало специфічних особливостей російської мови, таких як: наявність акання й редукції голосних в усному мовленні, парні слова типу "стежки-дорожки", "руки-ноги", "жив-здоров", "такой-сякой", "нежданно-негаданно", "есть-пить" та ін., мовний зворот "у меня есть" (замість більш характерного для слов'янських мов звороту "я маю"), фразеологічні вирази "жил-был", "житье-бытье", "жить-поживать", "как можется"?, "как живете-можете?", запозичені з фінських мов лексеми "ковылять", "колеть (околеть)", "Москва" та ін.
Також існує неосяжний вплив татарської та монгольської культур на московську.
У московській мові нараховується близько 40 тисяч нецензурних лайливих слів та словосполучень, чого й близько немає в мові українській. Носії русько-української та москвинської мови мають різний, навіть прямо протилежний психічний склад. Українська мова - це мова хліборобів, поезії та благородних лицарів. Москвинська мова - це мова мисливців, кочівників, грабіжників, волоцюг. Відомий мовознавець академік М.Марр (1865-1934) стверджував, що староукраїнська мова - санскрит - є матір'ю всіх індоєвропейських мов. Про це ж писав польський філолог М. Красуський. Московська ж мова утворилася всього лише 400-500 років тому зі слов'янських, угро-фінських та тюрко-татарських діалектів. Відомий москвинський журналіст 19 ст. В.Сенковський, писав: "Москвинська література - нікчемна, неоригінальна, пласка, простацька, бідніша навіть за турецьку щодо сили уяви та висоти думки. Та й московська мова - жебрацьки вбога: лексика вищих понять - все позичене; мова - якась дерев'яна щодо гнучкості форм. Мова неписьменного українського селянина значно багатша за московську літературну і лексикою, і гнучкістю, і багатством форм та виразів. Нечиста сила занесла мене до московської, вибачте, "літератури"". А ось думка класика московської літератури О.Пушкіна: "О, как беден, как груб наш русский язык". З ним погоджувався князь В.Вяземський: "Да, наш русский язык - это кафтан чыжолый".
Що ж, одразу виникає питання до всіх тих, хто стверджує винятковість російської мови та культури, якими фактами ви можете це підтвердити, панове?!
----------------------------------------------------
В тему:
Позичена самобутність
Країна Моксель, або чому московитів почали називати кацапами
Зверніть увагу
Біла книга «Третій ϟ Гетьманат»: Заснування держави без бюрократії та податків – архітектура, технологія, традиція (версія 1.0)