Мракобісся, дух коріння

Так виникають цілі ЕКОпоселення. Засновниця одного із таких – Антоніна Огородник – стверджує: уміння жити без надбань цивілізації – ціла наука.

До поселення робінзонів добратися звичайною машиною у таку заметіль неможливо. Просимо допомоги селян, допомогти тут можуть лише сані. Коні, обіцяють селяни, домчать до місця за п’ятнадцять хвилин.

Кілька кілометрів горбами та кучугурами і вже видно столітню хатинку. Саме тут нині мешкає в минулому успішна бізнес-леді Антоніна Огородник. Ось уже рік, як вона покинула в обласному центрі родину, житло, бізнес і перебралася на хутір.

З усіх вигод цивілізації тут лише електрика, та й її жінка планує позбутися за кілька тижнів, коли закінчить сякий-такий ремонт. Живе без надбань людства пані Антоніна не через потребу, для неї це ціла філософія.

Антоніна Огородник: «Період перехідний у людства, зараз мають бути такі катаклізми, що люди не повинні бути безпорадними, вони повинні вміти жити без електрики, полотно ткати, горшки ліпити».

На веранді – старовинний ткацький верстат. Пані Антоніна і льон сама вирощує, і полотно з нього робить. Жінка не визнає жодної хімії – пере золою, зуби чистить крейдою, а голову миє яєчним жовтком і травами. Своє житло називає екопоселенням. Тут вона хоче оселити цілу громаду своїх однодумців.

Та поки повторити подвиг Антоніни Огородник не наважився ніхто. Жити в гармонії з природою може не кожен, констатує жінка-робінзон – то ціла наука. Проте саме вміння давати раду без вигод цивілізації і врятує людство, запевняє вона.

Антоніну Огородник у її новому житті влаштовує усе. Єдине, що заважає – постійна увага журналістів. Жінка не сумнівається, вже незабаром до сіл перебиратиметься дедалі більше мешканців міст, тому такий учинок уже не буде дивиною. // Інна Білецька, Ігор Пастушенко, Рівненська область, НТН.