Середня зарплата в Україні в 3,1 разу менша за оптимальну. Найбільший розрив між оптимальною та наявною зарплатою у сільському господарстві — в 4,4 разу, найменший — у сфері послуг — в 1,8. Про це йдеться у нещодавно опублікованому дослідженні Державного науково-дослідного інституту інформатизації й моделювання економіки (НДІІМЕ) Міністерства економіки України.
Що ж ховається за цими цифрами?
Для різних осіб оптимальна зарплата різна. Так, для роботодавця найкраще було б узагалі не оплачувати роботу. Цьому заважають лише закон про мінімальну зарплату та конкуренти, до яких підуть його робітники, якщо не будуть отримувати грошей. Для працівника ж ситуація зворотна. Він не заперечуватиме, якщо йому почнуть платити у два, три, п’ять, а то й у сто разів більше. Очевидно, що оптимальна зарплата знаходиться посередині між цими двома крайнощами.
У згаданому дослідженні вважається, що оптимальним є сукупний заробіток, який складається із ”білої” — офіційної — зарплати та ”чорної”, яка не проходить в офіційних документах. Тож у тих галузях, де питома вага тіньової економіки є високою, розрив між офіційною та оптимальною зарплатами також великий. Водночас, чи можна навіть таку зарплату вважати оптимальною?
Згідно з офіційною статистикою, у червні середній працівник отримав 1368 грн, в тому числі у сільському господарстві — 720 грн, у промисловості — 1521, на будівництві — 1473 грн. Тож оптимальна зарплата, за версією НДІІМЕ, у червні становила 3,2 тис. грн для сільського господарства, 5,9 тис. грн для промисловості та 3,7 тис. грн для будівництва. Водночас, у сусідній Польщі, де зарплата, за мірками Євросоюзу, невисока, рільник заробляє у перерахунку на наші гроші 4,4 тис. грн, робітник у промисловості — 4,8 тис. грн, на будівництві — 4,6 тис. грн. Тобто переважно вище за ”оптимальну” українську зарплату.
В Україні нинішній стан речей захищають ті, хто каже, що зарплата є нашою конкурентною перевагою. Отже, її підняття призведе до того, що вітчизняну продукцію не буде ніхто купувати. Але це не відповідає дійсності з двох причин.
По-перше, неодноразово доведено, що висока зарплата призводить до більш відповідального ставлення до роботи та збільшення продуктивності. Коли Генрі Форд на своїх заводах почав платити $5 на день, що було подвоєнням попередньої зарплати, доходи його компанії не впали, а зросли.
По-друге, все більша частка зайнятих в економіці працює у сфері послуг. Ті, на відміну від товарів, практично не експортуються, а споживаються всередині країни. І якщо люди отримують вищу зарплату, вони можуть купувати більше послуг, даючи цим роботу і зарплату іншим. У більшості розвинутих країн саме ринок послуг охоплює понад три чверті всієї економіки.
Третій Гетьманат пропонує альтернативу «цифровому концтабору» та ліволіберальному хаосу. Дана праця призначена для стратегів, інвесторів, розробників та всіх Людей Волі, які розглядають Україну як...
Зарплата середня і оптимальна
Світ:
Для різних осіб оптимальна зарплата різна. Так, для роботодавця найкраще було б узагалі не оплачувати роботу. Цьому заважають лише закон про мінімальну зарплату та конкуренти, до яких підуть його робітники, якщо не будуть отримувати грошей. Для працівника ж ситуація зворотна. Він не заперечуватиме, якщо йому почнуть платити у два, три, п’ять, а то й у сто разів більше. Очевидно, що оптимальна зарплата знаходиться посередині між цими двома крайнощами.
У згаданому дослідженні вважається, що оптимальним є сукупний заробіток, який складається із ”білої” — офіційної — зарплати та ”чорної”, яка не проходить в офіційних документах. Тож у тих галузях, де питома вага тіньової економіки є високою, розрив між офіційною та оптимальною зарплатами також великий. Водночас, чи можна навіть таку зарплату вважати оптимальною?
Згідно з офіційною статистикою, у червні середній працівник отримав 1368 грн, в тому числі у сільському господарстві — 720 грн, у промисловості — 1521, на будівництві — 1473 грн. Тож оптимальна зарплата, за версією НДІІМЕ, у червні становила 3,2 тис. грн для сільського господарства, 5,9 тис. грн для промисловості та 3,7 тис. грн для будівництва. Водночас, у сусідній Польщі, де зарплата, за мірками Євросоюзу, невисока, рільник заробляє у перерахунку на наші гроші 4,4 тис. грн, робітник у промисловості — 4,8 тис. грн, на будівництві — 4,6 тис. грн. Тобто переважно вище за ”оптимальну” українську зарплату.
В Україні нинішній стан речей захищають ті, хто каже, що зарплата є нашою конкурентною перевагою. Отже, її підняття призведе до того, що вітчизняну продукцію не буде ніхто купувати. Але це не відповідає дійсності з двох причин.
По-перше, неодноразово доведено, що висока зарплата призводить до більш відповідального ставлення до роботи та збільшення продуктивності. Коли Генрі Форд на своїх заводах почав платити $5 на день, що було подвоєнням попередньої зарплати, доходи його компанії не впали, а зросли.
По-друге, все більша частка зайнятих в економіці працює у сфері послуг. Ті, на відміну від товарів, практично не експортуються, а споживаються всередині країни. І якщо люди отримують вищу зарплату, вони можуть купувати більше послуг, даючи цим роботу і зарплату іншим. У більшості розвинутих країн саме ринок послуг охоплює понад три чверті всієї економіки.
Зверніть увагу
Біла книга «Третій ϟ Гетьманат»: Заснування держави без бюрократії та податків – архітектура, технологія, традиція (версія 1.0)