Підступна помста пивної піни

По - друге, дозвілля було організоване дещо по-іншому, аніж у нинішньої молоді: я, наприклад, навчаючися в Київському вузі, щонеділі відвідував філармонію по абонементу (який, до речі, коштував недорого і дозволяв відвідувати концерти видатних музикантів. Досить сказати, що я мав насолоду слухати і споглядати Давида Ойстраха, Лазаря Бермана, Дмитра Башкірова, Генріха Нейгауза, і його сина Станіслава, Юджіна Ліста, композиторів Дмитра Кабальовського, Андрія Штогаренка, диригентів Стефана Турчака, Натана Рахліна - та усіх не перерахувати і не згадати). Я вже не кажу про кіно, відвідини якого обходилися в сущі копійки. Таким чином, дозвілля було наповненим і насиченим. І, що найцікавіше, я не виглядав «білою вороною» серед своїх однокашників – це було більш-менш типовим проведенням часу.

Не хочу ідеалізувати той час – всяке бувало. Але такого масового пивного психозу не було, це точно. Зараз же ситуація на алкогольному «фронті» кардинально помінялася. Якщо раніше на вулиці або в будь-якому громадському місці практично не можна було зустріти людину з пивною пляшкою, то нині така картина стала типовою. Причому, цій безглуздій моді стали «все возрасты покорны»: і зовсім юні (у тому числі і прекрасної статі), і люди в розквіті сил. Наче епідемія! І сумні наслідки цієї “моди” вже позначаються.

Ось читаю повідомлення Кореспондент.net, який пише, що за останні десять років пивних алкоголіків в Україні стало удесятеро більше. На зростання пивного буму, на думку наркологів, вплинув міф про безпеку пива і його відносну користь. У залежність все частіше потрапляють підлітки, молодь і 'білі комірці'.

На думку Геннадія Зільберблата, головного нарколога Київської області, останнім часом в Україні стався вибух пивного алкоголізму: якщо 10-15 років тому хворих з такою залежністю було один-два на сто алкоголіків, то зараз — більше десяти.

Заручниками малих градусів можна назвати від 15% до 25% жителів мегаполісів. Причому це далеко не завжди представники 'соціального дна': в рядах пивозалежних чимало освічених і цілком благополучних людей.

Ситуацію посилює й те, що багато українців вважають пиво нешкідливим напоєм. Проте різниця у вмісті алкоголю в пиві і горілці не така велика, як прийнято думати. 'Одна літрова пляшка пива міцністю п`ять градусів еквівалентна 50 г. чистого алкоголю, або 125 г. горілки', — запевняє Костянтин Красовський, виконавчий директор Українського інформаційного центру з проблем алкоголю і наркотиків.

Пивний алкоголізм підступніший, аніж горілчаний, говорять наркологи, він розвивається непомітно, але потім відразу переходить у важку форму і дуже важко лікується.

За даними Всесвітньої організації охорони (ВОЗ) здоров`я, нормою вважається вживання не більше 0,33 л пива в день. У жінок при регулярному і істотному її перевищенні алкоголізм може розвинутися вже через півроку, але обов”язково через два-три роки. Чоловіки мають шанс підсісти на пиво за шість років. Хворобу можуть спровокувати погана спадковість, розлади печінки і навіть струс мозку.

Поголовне захоплення продукцією пивоварів привело до того, що проблеми з алкоголем виникають вже в 14-15-річному віці. За словами Анатолія Вієвського, головного нарколога Міністерства охорони здоров`я України, сьогодні в країні 1% дітей 12-13-ти років щодня вживають алкогольні напої.

Активісти антиалкогольного руху винять в цьому рекламу. І наполягають на її забороні. До речі, саме так зробили в Росії, де раніше нас зрозуміли проблему і її наслідки.

Виробники ж виправдовуються, що 'корінь зла' — в убогості дозвілля більшої частини населення і відсутності соціальної культури.

Істина, як завжди, знаходиться посередині. Ймовірно, варто було б законодавчо, якщо не заборонити, то різко обмежити рекламу пива та інших алкогольних напоїв. А то, як не включиш телевізор, весь час натикаєшся на рекламу десятків сортів пива і горілки. Створюється враження, що на Україні нічого іншого не втробляється. Про якість реклами не буду – окрема пісня.

Що ж до культурного дозвілля і взагалі культурного виховання молодих людей, то тут, як кажуть, кінь не валявся – життєво необхідна комплексна і саме державна програма естетичного і фізичного виховання молоді. Причому її треба не тільки декларувати, але і неухильно виконувати. Інакше ми втратимо велику частку молодого покоління. Якщо вже не втратили...

--------------------------
В тему:

Тотальна війна

Прихований геноцид. Тяжке похмілля від легкого алкоголю

Пляшка для недолітків

Надмірне захоплення телебаченням призводить до смерті

Телевізор калічить дітей

Інформаційна диверсія