21 жовтня до виборчого округу, з якого балотувався Мирон Сич, приїжджали українці з інших виборчих округів Вармії та Мазур, щоб заголосувати на добре відому у середовищі постать.
На початку дев’яностих років Мирон Сич довів до створення у Ґурові Ілавецькому школи з українською мовою навчання. З тих пір до поточного року був її директором. Але Мирон Сич добре відомий також полякам Вармії та Мазур. Кілька каденцій він виконував функцію голови вармінсько-мазурського сеймику.
До Сейму кандидував зі списку Громадянської Платформи. Яке ставлення нового депутата до виборчої ординації, яка, щоправда, дає привілеї національним меншинам, проте, не дає шансів українцям, котрі живуть у розпорошенні? Чи не повинна бути змінена так, щоб вони могли мати свого депутата незалежно від підтримки з боку політичних партій?
Українці у польському Сеймі – це жодна особливість. Найкращий доказ – численні українські прізвища на дошці, яка висить у сеймовому вестибюлі, присвяченій депутатам ІІ Річпосполитої, що згинули під час ІІ світової війни.
У ІІІ Річпосполитій було досі двох депутатів, які виводяться з української громади: Володимир Мокрий і Мирослав Чех. Обидва мали вагомий вплив на реалізацію українських постулатів. Але одинокий депутат небагато може зробити. Де Мирон Сич хоче шукати підтримки для своїх проектів?
Українці, які посіли важливі місця у державі, додають впевненості у собі цілому середовищу. Особливо, коли так як Мирон Сич відкрито демонструють свою прив’язаність до етнічного співтоварситва.
Вишивану сорочку під час депутатської присяги помічено. Однак, цей символічний жест – лише початок важкої і нехай би якнайпліднішої каденції нового депутата.
В тему:
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Третій Гетьманат пропонує альтернативу «цифровому концтабору» та ліволіберальному хаосу. Дана праця призначена для стратегів, інвесторів, розробників та всіх Людей Волі, які розглядають Україну як...
До польського Сейму знову ввійшов українець
Світ:
07120208s.jpg
На початку дев’яностих років Мирон Сич довів до створення у Ґурові Ілавецькому школи з українською мовою навчання. З тих пір до поточного року був її директором. Але Мирон Сич добре відомий також полякам Вармії та Мазур. Кілька каденцій він виконував функцію голови вармінсько-мазурського сеймику.
До Сейму кандидував зі списку Громадянської Платформи. Яке ставлення нового депутата до виборчої ординації, яка, щоправда, дає привілеї національним меншинам, проте, не дає шансів українцям, котрі живуть у розпорошенні? Чи не повинна бути змінена так, щоб вони могли мати свого депутата незалежно від підтримки з боку політичних партій?
Українці у польському Сеймі – це жодна особливість. Найкращий доказ – численні українські прізвища на дошці, яка висить у сеймовому вестибюлі, присвяченій депутатам ІІ Річпосполитої, що згинули під час ІІ світової війни.
У ІІІ Річпосполитій було досі двох депутатів, які виводяться з української громади: Володимир Мокрий і Мирослав Чех. Обидва мали вагомий вплив на реалізацію українських постулатів. Але одинокий депутат небагато може зробити. Де Мирон Сич хоче шукати підтримки для своїх проектів?
Українці, які посіли важливі місця у державі, додають впевненості у собі цілому середовищу. Особливо, коли так як Мирон Сич відкрито демонструють свою прив’язаність до етнічного співтоварситва.
Вишивану сорочку під час депутатської присяги помічено. Однак, цей символічний жест – лише початок важкої і нехай би якнайпліднішої каденції нового депутата.
Зверніть увагу
Біла книга «Третій ϟ Гетьманат»: Заснування держави без бюрократії та податків – архітектура, технологія, традиція (версія 1.0)