В п’ятницю, 8 лютого Київським міським відділенням «Патріота України» було проведено пікетування Міністерства освіти і науки України на знак протесту проти введення запланованого у школах з вересня 2008 р. предметного курсу «Толерантність».
Акція стала продовженням серії аналогічних заходів і масової інформаційної кампанії обласних осередків Організації протягом січня і лютого 2008 р.
В ході пікету, що проходив перед будівлею міністерства під гаслом «Ні - дегенератизації українських дітей!», перед присутніми з короткими, але запальними промовами виступили члени Проводу столичного відділення «Патріота України». На завершення пікетування було оголошено текст офіційної заяви Організації про небезпеку, недопустимість та шкідливість введення в українських школах факультативного курсу «Толерантність».
Представники столичного відділення Організації зустрілись із заступником Міністра освіти і науки України Павлом Броніславовичем Полянським (призначений Розпорядженням КМУ №135-р від 23.01.2008), якому було вручено офіційне звернення «Патріота України» на адресу міністра. Одразу після передачі документа відбулась розмова між делегатами Організації та паном П.Полянським, в межах якої заступник міністра несподівано спростував факт уведення факультативного курсу «Толерантність» у загальноосвітніх навчальних закладах.
Уривок з офіційної заяви, озвученої заступником Міністра освіти і науки України Павлом Полянським з приводу звернення ВГО «Патріот України»:
Павло Полянський (П.П.): ...Такої програми немає і не буде в майбутньому. Якщо є запитання, я готовий відповісти.
Сергій Бевз (С.Б.): Скажіть, будь ласка, чи буде вжито міністерством заходів з розробки курсу по предмету, який би виховував у українських дітей, українських школярів, в тому числі й студентів патріотичне бачення світу.
П.П.: Абсолютно, абсолютно, тим паче з паном міністром була розмова, скажімо, за залучення громадських організацій, патріотичних організацій, українських церков для розроблення такого курсу. Нічого, що може суперечити національним інтересам України і інтересам патріотичних сил, за цього складу міністерства і при цьому міністрі ніколи зроблено не буде. Я думаю, що Ви абсолютно свідомі цього.
С.Б.: Побачимо.
П.П.: Добре, спасибі.
Володимир Шпара (В.Ш.): Скажіть, будь ласка, як тоді вийшло, що з’явилась не те що новина, вона розлетілась по багатьох засобах масової інформації...
П.П.: Ну це можна з’ясовувати... Ну я думаю, що це ще з’ясують ті люди, в яких на плечах там ще щось є... Це абсолютна дезінформація, витоки якої нібито, нібито (тут я не є впевнений), нібито пішли з представництва ООН в Україні. Що хтось щось таке мав робити, ми з ними контактували, висловили, м’яко кажучи, своє здивування. Вони дуже перепрошували, що вони не те мали на увазі, таке інше. В школі жоден предмет не може з’явитися поза спиною Міністерства освіти і науки України. Інколи це добре, інколи нам кажуть, що є обмеження автономії. Ніхто не має права вояжувати по школах, по університетах, якісь курси, щось таке робити.
Я передам пану міністру це звернення. Пан міністр в курсі. Він зараз є в Кабінеті Міністрів України, де є нарада з приводу питань зовнішнього тестування. Пан міністр поінформований і ми, повірте, до цього ставимося абсолютно спокійно. Ви прийшли нормально, Ви прийшли з добрими намірами і це є звична, абсолютно, річ. Єдине вам скажу, ми за Вами скучили. Бо тут весь час стояли комуністи. Вони приходили з інтервалом в місяць. Частина з них вважала, що тут пенсії будуть підвищувати і розходилася. Вони вимагали іншого. Вони вимагали переписання підручників з історії України, у викладі товаріща Сталіна, викреслення ОУН-УПА і всього іншого. В вас інший привід, тому... ну нарешті й Ви прийшли, я вам так скажу.
С.Б.: Ми будемо ще приходити.
П.П.: Да, я Вам дуже дякую. Я зробив офіційну заяву і я відповідаю за слова сказані мною.
В.Ш.: Як би це не дивно було, але в Тернопільському, як це називається, університеті, ще й досі викладається й видаються книжки і викладається історія, курс історії в дусі марксизму-лєнінізму. Пізнього зразка.
П.П.: Знаєте, як Булгаков писав, проблема ще й в головах. А потім, ВУЗи є достатньо, Ви знаєте, автономні і вони, власне, держава ж централізовано не забезпечує їх підручниками. І Прем’єр-міністр якраз на останній нараді вела мову про «уніфікацію» підручників, але що мова йде про те, що в цій країні, скажем, щодо курсів громадянознавства і історії має бути, відображатись, в підручниках офіційна політика цієї держави.
На останок прес-служба організації «Патріот України» хотіла би навести декілька фактів з приводу ситуації, що склалася довкола «уроків толерантності», і, зокрема, стосовно політики та діяльності в Україні ООН та подібних їй організацій.
Перш за все, варто зазначити те, що за інформацією УНІАН факультативний курс уже пройшов апробацію у школах Харкова, Запоріжжя та Чернігова. Зараз тренери молодіжного проекту ООН готують учителів, які б змогли викладати курс у школах, та розробляють для нього методичні матеріали, що прямо суперечить словам заступника Міністра освіти і науки України. Слід також нагадати виступ Міністра освіти у прямому ефірі програми «Час Новин» на «5 Каналі» 26 січня, в якому він, коментуючи інформаційну акцію Чернівецького відділення «Патріота України», жодним чином не спростував плани щодо запровадження курсу в школах з вересня 2008 р.
Ще обурливішим є той факт, що Організація Об’єднаних Націй безкарно дозволяє собі не тільки запроваджувати в Україні програми «Створення безпечного середовища для молоді України», а й уводити в українських школах «уроки толерантності». Незрозумілим є те, що на офіційному сайті даного проекту ООН ще і досі вивішено такий текст:
«Відтепер, після відповідної ухвали Міністерства освіти і науки України, вже наступного року тренінговий курс «Я вчуся бути толерантним» для підлітків 15-18 років буде запропоновано як факультативний курс, а також методичні рекомендації щодо проведення уроку толерантності для підлітків 12–14 років. Розробку та апробацію навчально-методичних матеріалів здійснено в рамках проекту Програми розвитку ООН «Створення безпечного середовища для молоді України». Серед інших заходів кампанії – соціальна реклама, проведення конкурсу на кращий твір, виготовлення інформаційно-освітніх друкованих матеріалів, проведення зустрічей та відкритого обговорення теми на відповідному Інтернет ресурсі. Зважаючи на актуальність теми толерантності в українському суспільстві, відповідні заходи і акції проекту триватимуть і надалі».
Ці факти наштовхують на думку про те, що держава в особі міністерства та його чиновників не керують процесом та не контролюють ситуації, що склалася у сфері освіти та науки і, зокрема, у царині шкільної освіти, що вже свідчить про некомпетентність і некваліфікованість посадовців, що отримують зарплати з бюджету. Але ж як тоді бути з офіційною заявою пана Полянського, в якій було чітко сказано, що «...в школі жоден предмет не може з’явитися поза спиною Міністерства освіти і науки України. Інколи це добре, інколи нам кажуть, що є обмеження автономії. Ніхто не має права вояжувати по школах, по університетах, якісь курси, щось таке робити».
Що думати нам - українцям, хто вже є батьками і хто тільки ними стане? Чому держава ніяк не відреагувала і ніяк не реагує на подібні речі – не може, не хоче, чи, можливо, боїться осуду «борців за права людини» з ООН та їй подібних організацій, що контролюються тіньовими урядами та обслуговують міжнародні олігархічні клани? Якщо не хоче, то це означає, що ця держава своєю бездіяльністю допомагає втілювати в життя відверто антиукраїнську навчальну програму з «толерантності», що всіляко суперечить і нівелює традиційні національні сімейні цінності та норми моралі.
А якщо боїться, то сумнівною є вартість такої «Української» держави, яка зараз плазує і прогинається перед думкою або осудом «прогресивної демократичної світової громадськості» і дозволяє цій «громадськості» в особі ООН безкарно зазіхати на найсвятіше, що є в Української Nації – її дітей. Адже наші діти - це майбутнє України, а їх намагаються відібрати у Nації та Батьківщини, присипаючи їхні душі та відбираючи їхні серця у рідної землі, забиваючи їхні голови пропагандою «толерантності» - тобто байдужістю до долі Nації та нездатністю захищати рясно политу кров’ю і потом багатьох поколінь священну землю України.
Безперечно, факт офіційного спростування інформації про уведення в школах навчального курсу «Толерантність», після проведення масштабної протестної кампанії «Патріота України», Організація може вважати своєю невеликою, однак уже не першою вагомою перемогою в протистоянні з демоліберальною Системою.
В той же час ВГО «Патріот України», враховуючи відсутність на протязі декількох місяців прямої та публічної позиції Міністерства освіти з цього питання, все ж висловлює свій сумнів щодо запевнень пана Полянського про «абсолютну» неможливість запровадження курсу «Толерантність» у школах з наступного навчального року. В силу цього регіональні представництва «Патріота України» будуть і надалі проводити всебічний моніторинг навчального процесу всіх рівнів та, у випадку повторних спроб запровадження курсу «Толерантність», Організація, при підтримці шкільних батьківських комітетів, готова перейти до більш радикальних форм протесту.
Третій Гетьманат пропонує альтернативу «цифровому концтабору» та ліволіберальному хаосу. Дана праця призначена для стратегів, інвесторів, розробників та всіх Людей Волі, які розглядають Україну як...
„Патріот України” переміг толерастію
Світ:
08021101a.jpg
Акція стала продовженням серії аналогічних заходів і масової інформаційної кампанії обласних осередків Організації протягом січня і лютого 2008 р.
В ході пікету, що проходив перед будівлею міністерства під гаслом «Ні - дегенератизації українських дітей!», перед присутніми з короткими, але запальними промовами виступили члени Проводу столичного відділення «Патріота України». На завершення пікетування було оголошено текст офіційної заяви Організації про небезпеку, недопустимість та шкідливість введення в українських школах факультативного курсу «Толерантність».
Представники столичного відділення Організації зустрілись із заступником Міністра освіти і науки України Павлом Броніславовичем Полянським (призначений Розпорядженням КМУ №135-р від 23.01.2008), якому було вручено офіційне звернення «Патріота України» на адресу міністра. Одразу після передачі документа відбулась розмова між делегатами Організації та паном П.Полянським, в межах якої заступник міністра несподівано спростував факт уведення факультативного курсу «Толерантність» у загальноосвітніх навчальних закладах.
Уривок з офіційної заяви, озвученої заступником Міністра освіти і науки України Павлом Полянським з приводу звернення ВГО «Патріот України»:
Павло Полянський (П.П.): ...Такої програми немає і не буде в майбутньому. Якщо є запитання, я готовий відповісти.
Сергій Бевз (С.Б.): Скажіть, будь ласка, чи буде вжито міністерством заходів з розробки курсу по предмету, який би виховував у українських дітей, українських школярів, в тому числі й студентів патріотичне бачення світу.
П.П.: Абсолютно, абсолютно, тим паче з паном міністром була розмова, скажімо, за залучення громадських організацій, патріотичних організацій, українських церков для розроблення такого курсу. Нічого, що може суперечити національним інтересам України і інтересам патріотичних сил, за цього складу міністерства і при цьому міністрі ніколи зроблено не буде. Я думаю, що Ви абсолютно свідомі цього.
С.Б.: Побачимо.
П.П.: Добре, спасибі.
Володимир Шпара (В.Ш.): Скажіть, будь ласка, як тоді вийшло, що з’явилась не те що новина, вона розлетілась по багатьох засобах масової інформації...
П.П.: Ну це можна з’ясовувати... Ну я думаю, що це ще з’ясують ті люди, в яких на плечах там ще щось є... Це абсолютна дезінформація, витоки якої нібито, нібито (тут я не є впевнений), нібито пішли з представництва ООН в Україні. Що хтось щось таке мав робити, ми з ними контактували, висловили, м’яко кажучи, своє здивування. Вони дуже перепрошували, що вони не те мали на увазі, таке інше. В школі жоден предмет не може з’явитися поза спиною Міністерства освіти і науки України. Інколи це добре, інколи нам кажуть, що є обмеження автономії. Ніхто не має права вояжувати по школах, по університетах, якісь курси, щось таке робити.
Я передам пану міністру це звернення. Пан міністр в курсі. Він зараз є в Кабінеті Міністрів України, де є нарада з приводу питань зовнішнього тестування. Пан міністр поінформований і ми, повірте, до цього ставимося абсолютно спокійно. Ви прийшли нормально, Ви прийшли з добрими намірами і це є звична, абсолютно, річ. Єдине вам скажу, ми за Вами скучили. Бо тут весь час стояли комуністи. Вони приходили з інтервалом в місяць. Частина з них вважала, що тут пенсії будуть підвищувати і розходилася. Вони вимагали іншого. Вони вимагали переписання підручників з історії України, у викладі товаріща Сталіна, викреслення ОУН-УПА і всього іншого. В вас інший привід, тому... ну нарешті й Ви прийшли, я вам так скажу.
С.Б.: Ми будемо ще приходити.
П.П.: Да, я Вам дуже дякую. Я зробив офіційну заяву і я відповідаю за слова сказані мною.
В.Ш.: Як би це не дивно було, але в Тернопільському, як це називається, університеті, ще й досі викладається й видаються книжки і викладається історія, курс історії в дусі марксизму-лєнінізму. Пізнього зразка.
П.П.: Знаєте, як Булгаков писав, проблема ще й в головах. А потім, ВУЗи є достатньо, Ви знаєте, автономні і вони, власне, держава ж централізовано не забезпечує їх підручниками. І Прем’єр-міністр якраз на останній нараді вела мову про «уніфікацію» підручників, але що мова йде про те, що в цій країні, скажем, щодо курсів громадянознавства і історії має бути, відображатись, в підручниках офіційна політика цієї держави.
На останок прес-служба організації «Патріот України» хотіла би навести декілька фактів з приводу ситуації, що склалася довкола «уроків толерантності», і, зокрема, стосовно політики та діяльності в Україні ООН та подібних їй організацій.
Перш за все, варто зазначити те, що за інформацією УНІАН факультативний курс уже пройшов апробацію у школах Харкова, Запоріжжя та Чернігова. Зараз тренери молодіжного проекту ООН готують учителів, які б змогли викладати курс у школах, та розробляють для нього методичні матеріали, що прямо суперечить словам заступника Міністра освіти і науки України. Слід також нагадати виступ Міністра освіти у прямому ефірі програми «Час Новин» на «5 Каналі» 26 січня, в якому він, коментуючи інформаційну акцію Чернівецького відділення «Патріота України», жодним чином не спростував плани щодо запровадження курсу в школах з вересня 2008 р.
Ще обурливішим є той факт, що Організація Об’єднаних Націй безкарно дозволяє собі не тільки запроваджувати в Україні програми «Створення безпечного середовища для молоді України», а й уводити в українських школах «уроки толерантності». Незрозумілим є те, що на офіційному сайті даного проекту ООН ще і досі вивішено такий текст:
«Відтепер, після відповідної ухвали Міністерства освіти і науки України, вже наступного року тренінговий курс «Я вчуся бути толерантним» для підлітків 15-18 років буде запропоновано як факультативний курс, а також методичні рекомендації щодо проведення уроку толерантності для підлітків 12–14 років. Розробку та апробацію навчально-методичних матеріалів здійснено в рамках проекту Програми розвитку ООН «Створення безпечного середовища для молоді України». Серед інших заходів кампанії – соціальна реклама, проведення конкурсу на кращий твір, виготовлення інформаційно-освітніх друкованих матеріалів, проведення зустрічей та відкритого обговорення теми на відповідному Інтернет ресурсі. Зважаючи на актуальність теми толерантності в українському суспільстві, відповідні заходи і акції проекту триватимуть і надалі».
Ці факти наштовхують на думку про те, що держава в особі міністерства та його чиновників не керують процесом та не контролюють ситуації, що склалася у сфері освіти та науки і, зокрема, у царині шкільної освіти, що вже свідчить про некомпетентність і некваліфікованість посадовців, що отримують зарплати з бюджету. Але ж як тоді бути з офіційною заявою пана Полянського, в якій було чітко сказано, що «...в школі жоден предмет не може з’явитися поза спиною Міністерства освіти і науки України. Інколи це добре, інколи нам кажуть, що є обмеження автономії. Ніхто не має права вояжувати по школах, по університетах, якісь курси, щось таке робити».
Що думати нам - українцям, хто вже є батьками і хто тільки ними стане? Чому держава ніяк не відреагувала і ніяк не реагує на подібні речі – не може, не хоче, чи, можливо, боїться осуду «борців за права людини» з ООН та їй подібних організацій, що контролюються тіньовими урядами та обслуговують міжнародні олігархічні клани? Якщо не хоче, то це означає, що ця держава своєю бездіяльністю допомагає втілювати в життя відверто антиукраїнську навчальну програму з «толерантності», що всіляко суперечить і нівелює традиційні національні сімейні цінності та норми моралі.
А якщо боїться, то сумнівною є вартість такої «Української» держави, яка зараз плазує і прогинається перед думкою або осудом «прогресивної демократичної світової громадськості» і дозволяє цій «громадськості» в особі ООН безкарно зазіхати на найсвятіше, що є в Української Nації – її дітей. Адже наші діти - це майбутнє України, а їх намагаються відібрати у Nації та Батьківщини, присипаючи їхні душі та відбираючи їхні серця у рідної землі, забиваючи їхні голови пропагандою «толерантності» - тобто байдужістю до долі Nації та нездатністю захищати рясно политу кров’ю і потом багатьох поколінь священну землю України.
Безперечно, факт офіційного спростування інформації про уведення в школах навчального курсу «Толерантність», після проведення масштабної протестної кампанії «Патріота України», Організація може вважати своєю невеликою, однак уже не першою вагомою перемогою в протистоянні з демоліберальною Системою.
В той же час ВГО «Патріот України», враховуючи відсутність на протязі декількох місяців прямої та публічної позиції Міністерства освіти з цього питання, все ж висловлює свій сумнів щодо запевнень пана Полянського про «абсолютну» неможливість запровадження курсу «Толерантність» у школах з наступного навчального року. В силу цього регіональні представництва «Патріота України» будуть і надалі проводити всебічний моніторинг навчального процесу всіх рівнів та, у випадку повторних спроб запровадження курсу «Толерантність», Організація, при підтримці шкільних батьківських комітетів, готова перейти до більш радикальних форм протесту.
--------------------
В тему:
Вторгнення чужих буде катастрофою
Толерантність: медичні факти і жіноча логіка
Чи виживуть українці після програм ООН?
Небезпечне щеплення
Точка зору: толерантна Україна
Нещастя — це шлюб з іноземцем
Межа толерантності, або що таке tolerastia
Гомосексуалісти. Міф про утиски
Зверніть увагу
Біла книга «Третій ϟ Гетьманат»: Заснування держави без бюрократії та податків – архітектура, технологія, традиція (версія 1.0)