Сьогодні вночі на 58 році життя після тяжкої хвороби помер Дмітрій Васильєв - від 1985 року незмінний лідер Національно-патріотичного фронту "Память". Причина смерті, як заявили представники Центральної ради "Памяті", поки не встановлена.
Дмітрій Васильєв закінчив театральну школу при МХАТ, кілька років працював в цьому театрі актором, пішов звідти, з його слів, після скандалу з Олегом Єфремовим. Знімався в кількох фільмах, найвідоміша його роль – Столипін в стрічці Сергія Герасимова “Лєв Толстой” (1964). Багато років працював фотожурналістом. Наприкінці 70-х зійшовся з гуртком Іллі Глазунова, з яким згодом також посварився. Від 1984 р. почав приймати участь в діяльності аматорського історико-літературного патріотичного товариства “Память”.
Знаменитим Васильєв став після скандального літературного вечора “Москва, как много в этом звуке”, що відбувся в ДК Горбунова 4 жовтня 1985 р. з нагоди руйнування архітектурного обличчя столиці РФ. Тоді ж з вуст поета Андрєя Чернова і пролунала характеристика Васильєва як “фашиста”, яка надовго закріпилася у суспільній свідомості. Кілька перестроєчних років навколо “Памяті” циркулювали різноманітні чутки, що підігрівалися пресою та напіввійськовою формою членів організації. Розповідали і про загони штурмовиків, і про підготовку погромів.
Однак вже на початку 90-х стало зрозуміло, що за Васильєвим жодної реальної сили немає. Він пересварився з іншими відомими російськими націоналістами, передусім з А.Баркашовим, і фактично відійшов у тінь.
Останнє десятиліття Васильєв та очолювана ним “Память” перебували на узбіччі політичного життя федерації: участь у виборах до Думи (1995), до Московської міської думи (1997) та у виборах мера Москви (1999) Васильєв отримував мізерну кількість голосів. А останніми роками про діяльність "Памяті" взагалі не було чутно – вона існувала лише номінально.
Прихильники напевно побачать містичний сенс у співпадінні дати смерті Васильєва з річницею страти царської родини. (Полит.Ру)
В тему:
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Третій Гетьманат пропонує альтернативу «цифровому концтабору» та ліволіберальному хаосу. Дана праця призначена для стратегів, інвесторів, розробників та всіх Людей Волі, які розглядають Україну як...
Помер вождь "Памяті"
Категорія:
Дмітрій Васильєв закінчив театральну школу при МХАТ, кілька років працював в цьому театрі актором, пішов звідти, з його слів, після скандалу з Олегом Єфремовим. Знімався в кількох фільмах, найвідоміша його роль – Столипін в стрічці Сергія Герасимова “Лєв Толстой” (1964). Багато років працював фотожурналістом. Наприкінці 70-х зійшовся з гуртком Іллі Глазунова, з яким згодом також посварився. Від 1984 р. почав приймати участь в діяльності аматорського історико-літературного патріотичного товариства “Память”.
Знаменитим Васильєв став після скандального літературного вечора “Москва, как много в этом звуке”, що відбувся в ДК Горбунова 4 жовтня 1985 р. з нагоди руйнування архітектурного обличчя столиці РФ. Тоді ж з вуст поета Андрєя Чернова і пролунала характеристика Васильєва як “фашиста”, яка надовго закріпилася у суспільній свідомості. Кілька перестроєчних років навколо “Памяті” циркулювали різноманітні чутки, що підігрівалися пресою та напіввійськовою формою членів організації. Розповідали і про загони штурмовиків, і про підготовку погромів.
Однак вже на початку 90-х стало зрозуміло, що за Васильєвим жодної реальної сили немає. Він пересварився з іншими відомими російськими націоналістами, передусім з А.Баркашовим, і фактично відійшов у тінь.
Останнє десятиліття Васильєв та очолювана ним “Память” перебували на узбіччі політичного життя федерації: участь у виборах до Думи (1995), до Московської міської думи (1997) та у виборах мера Москви (1999) Васильєв отримував мізерну кількість голосів. А останніми роками про діяльність "Памяті" взагалі не було чутно – вона існувала лише номінально.
Прихильники напевно побачать містичний сенс у співпадінні дати смерті Васильєва з річницею страти царської родини. (Полит.Ру)
Зверніть увагу
Біла книга «Третій ϟ Гетьманат»: Заснування держави без бюрократії та податків – архітектура, технологія, традиція (версія 1.0)