Українські старожили

Як повідомив УНІАН перший заступник голови Свалявської райдержадміністрації Георгій КЕМЕНЯШ, днями столітній ювілей відзначив житель села Ганьковиця Василь САВКО. У молодості він, як і його батько з дідом, вівчарив, потім до 75 років працював лісорубом. Має четверо дочок та 20 онуків та правнуків.

Сто перший рік пішов Пелагії КАЛАБІШЦІ, яка живе в селі Солочин. Щоб зберегти пружність шкіри вона протирає обличчя свіжим коров'ячим молоком.

Довгожитель Петер ТРИЩУЛА з села Родникова Гута народився у липні 1901 року. Він жодного разу не виїжджав з рідного села. З дружиною виховали п'ятьох дітей, найстарший онук Василь, а їх у нього 15, народився у 1945 році. П.ТРИЩУЛА також має 28 правнуків і двох праправнуків. До лікарів довгожитель звертався лише раз, коли впав із даху будинку і зламав кілька ребер.

Четвертий старожил, Михайло МІШКО, живе у селі Мала Мартинка. До старості був мастаком на всі руки, та найкраще лагодив колеса, вози, сани. Щонеділі ходить до церкви, вживає криничну воду та фіточаї. Трави збирає сам. На здоров'я не скаржиться. Донедавна до його щоденного раціону входив келих сухого вина, але тепер п'є його рідше, бо має підвищений тиск.

За словами Г.КЕМЕНЯША, Свалявщина – край мінеральних вод і цілющого повітря, настояного на різнотрав'ї. Села, де живуть сторічні люди, розташовані високо в горах.