Кілька персонажів виходять на сцену починають збирати апаратуру. Народ співає. Нарешті до огранізаторів доходить як видворити цих "праклятих бандьоровцев" з театру. Повільно починають вимикати світло. Палучітє падавітєсь гаспада.
Коротше вчора (22 грудня) в п"ять годин вечора дзвонить мені мама і питає чи не заносили в спілку часом кілька запрошень на вечір на честь Степана Бандери. Я офігіваю. Бо якщо в НацОпері щось відбувається, то в першу чергу про це мають знати в Спілці театральних діячів. Йду до начальства. Питаю. Вони теж всі офігівають. Офігіваємо разом.
Квитків на нас не виділили, значить основна маса запрошень так і лишилась лежати в Мінкультури.
Окей, с горем пополам добираюся до опери знаходжу знайомого, у знайомого є квиток. Йду. В зал заходжу впритул до початку концерту. Зал ледве заповнений на третину. На сцені за столом сидить якийсь дядічка з "інституту національної пам"яті" і читає черговий "маніфест верби й калини". Потім зачитує лист від Юща (що загалом зовсім не відрізняється від маніфесту верби й калини). Далі краще: на сцену виходить СБУшник і з листочка, запинаючись на вумних словах, читає коротку біографію Бандери (яку до нього було прочитано вже двійчі. і кажись з одного і того ж сайту скатували). Ну там тирим-пирим, виступ Степана Бандери (молодшого)... (я не в захваті, проте промовчу).
Офіційну частину оголошено завершеною, переходимо до мистецької частини: на сцену виходить національний симфонічний оркестр, дікторша просить в перервах між творами не аплодувати (забігаючи наперед скажу, що організатори так спішили, що перерв між творами і так не було). На задньому плані висить великий екран. На ньому впродовж виступу оркестру спочатку показують фотографії Бандери (скачані з того ж таки вищезгаданого сайту). Потім іде підбірка відео з типу сучасної України.
Оркестр дограв і швиденько змився. порожня сцена. Зал в офігінні чекає хоча б якогось оголошення. Ніхто нічого не оголошує. Тоді частина людей в партері встає і починає співати, до них приєднуются люди на балконах. Оператори, що вже думали змиватись швиденько вмикають камери.
І тоді верх п-у (вибачте на слові, але інакше не назвеш) - кілька персонажів виходять на сцену починають збирати апаратуру. Народ співає. Нарешті до огранізаторів доходить як видворити цих "праклятих бандьоровцев" з театру. Повільно починають вимикати світло. Палучітє падавітєсь гаспада.
Свято пройшло за 40-45хв. Галочку в списку нагальних справ поставлено.
Третій Гетьманат пропонує альтернативу «цифровому концтабору» та ліволіберальному хаосу. Дана праця призначена для стратегів, інвесторів, розробників та всіх Людей Волі, які розглядають Україну як...
Як ліберали спекулювали на імені Вождя
Світ:
08122599a.jpg
Коротше вчора (22 грудня) в п"ять годин вечора дзвонить мені мама і питає чи не заносили в спілку часом кілька запрошень на вечір на честь Степана Бандери. Я офігіваю. Бо якщо в НацОпері щось відбувається, то в першу чергу про це мають знати в Спілці театральних діячів. Йду до начальства. Питаю. Вони теж всі офігівають. Офігіваємо разом.
Квитків на нас не виділили, значить основна маса запрошень так і лишилась лежати в Мінкультури.
Окей, с горем пополам добираюся до опери знаходжу знайомого, у знайомого є квиток. Йду. В зал заходжу впритул до початку концерту. Зал ледве заповнений на третину. На сцені за столом сидить якийсь дядічка з "інституту національної пам"яті" і читає черговий "маніфест верби й калини". Потім зачитує лист від Юща (що загалом зовсім не відрізняється від маніфесту верби й калини). Далі краще: на сцену виходить СБУшник і з листочка, запинаючись на вумних словах, читає коротку біографію Бандери (яку до нього було прочитано вже двійчі. і кажись з одного і того ж сайту скатували). Ну там тирим-пирим, виступ Степана Бандери (молодшого)... (я не в захваті, проте промовчу).
Офіційну частину оголошено завершеною, переходимо до мистецької частини: на сцену виходить національний симфонічний оркестр, дікторша просить в перервах між творами не аплодувати (забігаючи наперед скажу, що організатори так спішили, що перерв між творами і так не було). На задньому плані висить великий екран. На ньому впродовж виступу оркестру спочатку показують фотографії Бандери (скачані з того ж таки вищезгаданого сайту). Потім іде підбірка відео з типу сучасної України.
Оркестр дограв і швиденько змився. порожня сцена. Зал в офігінні чекає хоча б якогось оголошення. Ніхто нічого не оголошує. Тоді частина людей в партері встає і починає співати, до них приєднуются люди на балконах. Оператори, що вже думали змиватись швиденько вмикають камери.
І тоді верх п-у (вибачте на слові, але інакше не назвеш) - кілька персонажів виходять на сцену починають збирати апаратуру. Народ співає. Нарешті до огранізаторів доходить як видворити цих "праклятих бандьоровцев" з театру. Повільно починають вимикати світло. Палучітє падавітєсь гаспада.
Свято пройшло за 40-45хв. Галочку в списку нагальних справ поставлено.
Зверніть увагу
Біла книга «Третій ϟ Гетьманат»: Заснування держави без бюрократії та податків – архітектура, технологія, традиція (версія 1.0)