Бидлоеліта до збройного терору проти українців готова!

У навчально-виховному комплексі №16 стадіон від юних футболістів звільняли брязкаючи зброєю. Директор школи вирішив не впускати туди дітей після уроків, щоб не витоптували штучне покриття.

Клацання автоматних затворів справило враження - налякані школярі подолали триметровий паркан, як справжні атлети, а потім - не спали в ночі. На стадіоні зі штучним покриттям ганяти м’яча куди безпечніше, ніж поміж машинами. Та він, наче режимний об’єкт, під охороною. На дверях хоч і замок, але пробратися можна – через паркан. На стадіон потайки ходить вся школа. Та востаннє гравці звідти ледве ноги винесли.

«Один, я бачив добре, що був з автоматом. А другий з діжурної з пістолетом тут уже - чік-чік"», - розповідає школяр.
Перше, що спало на думку юним футболістам, тікати, адже стріляти не будуть. З переляку школярі подолали паркан швидше, аніж його оббігли охоронці.

Батьки приголомшені: "Дитина всю ніч просто не спала. Старший прийшов і каже: Мамо, реально було страшно", - говорить мама школяра Іванна Сердюченко. «Мене турбує те, що на моїх дітей, які просто грають у футбол, приїжджає охорона з автоматами, пістолетами, ніби це якісь потенційні злочинці чи терористи", - каже батько Станіслав Сердюченко.

Директор школи - непохитний. Каже, він - за спорт. Показує грамоти та переконує, що дбає, аби покриття стадіону не зношувалося. Для того і найняв охорону. "Уроки закінчилися - все. Це повинні бити жеківські площадки, райвиконкомівські. А це навчальний процес", - говорить Директор школи Віктор Явтушенко.

От тільки учням невтямки: чому дорослим дядькам з дорогих авто можна грати на стадіоні, а їм - ні. "Ми питали у цих дядьків, щоб взяти на півдня майданчик - 20 грн. з кожного. А їх приїжджає по десять чоловік грають. Точніше - 200 грн. зразу собі в карман. І удар там не такий як у нас - там "ламають" з подачею", - розповідає школяр.

Приватна охоронна фірма досі тримає паузу. Обіцянки прокоментувати дії своїх підлеглих так і залишилися за зачиненими дверима.