Музею хліба виповнилося двадцять років. Саме такого музею, напевне, немає більше ніде на землі, крім України – здавна знаної як житниці Європи. Аби прищепити молодому поколінню любов до землі, до хліба, до людей цієї благодатної професії, 1983 року Міністерство науки і освіти України при Державному еколого-натуралістичному центрі втілило новаторську ідею – створило справжній храм пошанування хліба.
У Музеї хліба, що на вулиці Вишгородській, 19, зібрано майже дві тисячі експонатів, які розповідають про історію вирощування зернових культур, про вагу хліба для людини. Понад сімдесят короваїв з усіх куточків України наче символічно об’єднують націю навколо того, без чого щодня не обходиться жодна родина.
Розповідає музейна колекція і про вітчизняних науковців, котрі працюють, аби вивести нові сорти пшениці, які задовольняли б харчову промисловість високою якістю зерна. Серед згаданих – творці золотого колоса – В. Ремесло, В.Юр’єв, Ф.Кириченко.
Музей знайомить із кращими творами українського поетичного надбання: від класика Тараса Шевченка до неокласика Бориса Олійника. Є тут і екзотичні експонати. Приміром, космічний хліб. Музей отримав його в подарунок від двічі Героя СРСР космонавта П.Поповича. Також представлені національні хлібні вироби наших сусідів – Білорусі, Росії, Казахстану, Вірменії, Грузії, Азербайджану, Литви, Латвії та інших країн.
1999-го та 2000 років в Україні було проведено Всеукраїнський конкурс «Хліб очима дітей». Тисячі школярів та дошкільнят надіслали свої роботи, а переможці отримали грамоти Українського державного еколого-натуралістичного центру й навіть путівки до табору відпочинку «Юннат».
Проте не тільки в Києві існує такий музей, а й в інших куточках країни. Загалом їх близько двохсот. Утім, це пришкільні чи пригосподарські заклади. Серед них найкращими вважаються Тернопільський, Севастопольський, Кам’янець-Подільський еколого-натуралістичні центри.
Тисячі й тисячі відвідувачів щороку приходять до музеїв хліба, здебільшого це іноземці. Для них Україна досі асоціюється з пшеничними ланами, блакитним небом, хлібом-сіллю та традиційною гостинністю.
Третій Гетьманат пропонує альтернативу «цифровому концтабору» та ліволіберальному хаосу. Дана праця призначена для стратегів, інвесторів, розробників та всіх Людей Волі, які розглядають Україну як...
Короваї, що об’єднують націю
Світ:
Розповідає музейна колекція і про вітчизняних науковців, котрі працюють, аби вивести нові сорти пшениці, які задовольняли б харчову промисловість високою якістю зерна. Серед згаданих – творці золотого колоса – В. Ремесло, В.Юр’єв, Ф.Кириченко.
Музей знайомить із кращими творами українського поетичного надбання: від класика Тараса Шевченка до неокласика Бориса Олійника. Є тут і екзотичні експонати. Приміром, космічний хліб. Музей отримав його в подарунок від двічі Героя СРСР космонавта П.Поповича. Також представлені національні хлібні вироби наших сусідів – Білорусі, Росії, Казахстану, Вірменії, Грузії, Азербайджану, Литви, Латвії та інших країн.
1999-го та 2000 років в Україні було проведено Всеукраїнський конкурс «Хліб очима дітей». Тисячі школярів та дошкільнят надіслали свої роботи, а переможці отримали грамоти Українського державного еколого-натуралістичного центру й навіть путівки до табору відпочинку «Юннат».
Проте не тільки в Києві існує такий музей, а й в інших куточках країни. Загалом їх близько двохсот. Утім, це пришкільні чи пригосподарські заклади. Серед них найкращими вважаються Тернопільський, Севастопольський, Кам’янець-Подільський еколого-натуралістичні центри.
Тисячі й тисячі відвідувачів щороку приходять до музеїв хліба, здебільшого це іноземці. Для них Україна досі асоціюється з пшеничними ланами, блакитним небом, хлібом-сіллю та традиційною гостинністю.
----------------------------------------------------
В тему:
Хліб “од зайчика” в Мурманську
Зверніть увагу
Біла книга «Третій ϟ Гетьманат»: Заснування держави без бюрократії та податків – архітектура, технологія, традиція (версія 1.0)