22-го січня в Україні, як відомо, відбулися численні заходи у більшості обласних центрів та міст з нагоди Дня Соборності. У Києві, Львові, Луцьку створили «живі ланцюги» єднання. Велелюдне віче відбулося, зокрема, і в столиці Галичини.
Зокрема, виступаючи перед львів’янами, заступник голови Української Республіканської партії Ростислав Новоженець зробив, на нашу думку, декілька цікавих акцентів. Далі – пряма мова:
«Чому ми, українці, з недовірою ставимось до більшості сучасних політиків? Та нам вже набридла напівправда, політичний дальтонізм та постійна підміна понять. От і сьогодні усі говорять про соборність, маючи на увазі єдність сходу та заходу України. Але це не зовсім так. Бо Соборна Україна в розумінні її творців у 1919-му році – це об’єднання всіх етнічних українських земель в єдиній Українській Державі. 92 роки тому Україна займала площу на 60% більшу від нинішньої території.
Ми втратили Лемківщину, Надсяння, Холмщину, Підляшшя, що відійшли до Польщі; Берестейщину і Гомельщину – тепер належать Білорусі; Стародубщину, Східну Слобожанщину, Кубань – нині Російська Федерація; Придністров’я – зараз невизнана квазідержава; Південня Букавина, Мармарощина – у складі Румунії; Південна Лемківщина – Словаччина.
До речі, маловідомим залишається факт підписання договору 28 травня 1918-го року між гетьманом України Павлом Скоропадським та головою Законодавчої ради Кубанської Народної Республіки Миколою Рябоволом про возз’єднання двох держав.
В силу вказаних обставин, нинішня Україна не є соборною державою. Бо третина її території перебуває в руках сусідів.
Відзначаючи День Соборності, влада взагалі вкладала у це свято зовсім інший зміст. Можна було почути і про возз’єднання України з Росією (Переяславська Рада, 1654 рік), і про «Золотий вересень» 1939-го (приєднання західної України до УРСР). Ну а Янукович у своїй промові довільно визначив соборність як єднання східної і західної України (наскільки змаліли керівники Української Держави порівняно хоча б з першим її президентом істориком Михайлом Грушевським).
Третій Гетьманат пропонує альтернативу «цифровому концтабору» та ліволіберальному хаосу. Дана праця призначена для стратегів, інвесторів, розробників та всіх Людей Волі, які розглядають Україну як...
Соборність підмінили, про самостійність – забули
Світ:
nowo_20110124.jpg
«Чому ми, українці, з недовірою ставимось до більшості сучасних політиків? Та нам вже набридла напівправда, політичний дальтонізм та постійна підміна понять. От і сьогодні усі говорять про соборність, маючи на увазі єдність сходу та заходу України. Але це не зовсім так. Бо Соборна Україна в розумінні її творців у 1919-му році – це об’єднання всіх етнічних українських земель в єдиній Українській Державі. 92 роки тому Україна займала площу на 60% більшу від нинішньої території.
Ми втратили Лемківщину, Надсяння, Холмщину, Підляшшя, що відійшли до Польщі; Берестейщину і Гомельщину – тепер належать Білорусі; Стародубщину, Східну Слобожанщину, Кубань – нині Російська Федерація; Придністров’я – зараз невизнана квазідержава; Південня Букавина, Мармарощина – у складі Румунії; Південна Лемківщина – Словаччина.
До речі, маловідомим залишається факт підписання договору 28 травня 1918-го року між гетьманом України Павлом Скоропадським та головою Законодавчої ради Кубанської Народної Республіки Миколою Рябоволом про возз’єднання двох держав.
В силу вказаних обставин, нинішня Україна не є соборною державою. Бо третина її території перебуває в руках сусідів.
Відзначаючи День Соборності, влада взагалі вкладала у це свято зовсім інший зміст. Можна було почути і про возз’єднання України з Росією (Переяславська Рада, 1654 рік), і про «Золотий вересень» 1939-го (приєднання західної України до УРСР). Ну а Янукович у своїй промові довільно визначив соборність як єднання східної і західної України (наскільки змаліли керівники Української Держави порівняно хоча б з першим її президентом істориком Михайлом Грушевським).
Читати далі
Зверніть увагу
Біла книга «Третій ϟ Гетьманат»: Заснування держави без бюрократії та податків – архітектура, технологія, традиція (версія 1.0)