Британський уряд обговорював з найбільшими нафтовими компаніями плани по розробці родовищ Іраку за кілька місяців до вторгнення в цю країну в 2003 році. Про це повідомляє сайт газети Independent із посиланням на книгу, яка готується до публікації у Великобританії.
Автор книги Fuel on Fire (Паливо у вогні) Грег Маттітт роздобув близько тисячі урядових документів, що підтверджують це твердження. Вони були йому надані за запитом відповідно до закону про свободу інформації.
Згідно з документами, наприкінці 2002 на початку 2003 року між британськими держслужбовцями, міністрами і представниками нафтових гігантів BP і Shell відбулося не менше п’яти зустрічей, на яких обговорювався розподіл нафтових родовищ Іраку.
Так, у листопаді 2002 відбулася зустріч між представниками BP і міністерства закордонних справ Великобританії, присвячена планованій діяльності нафтової компанії в Іраку "після зміни режиму". "Ірак має великі нафтові перспективи. BP відчайдушно намагається добратися туди і побоюється, що політичні питання можуть позбавити її цієї можливості", - сказано в протоколі зустрічі.
У березні 2003 року баронеса Елізабет Саймонс, яка обіймала на той момент посаду міністра торгівлі, повідомила представника BP, що уряд Великобританії вважає, що британські енергетичні компанії повинні отримати долю величезних нафтових і газових родовищ Іраку. Це повинно було послужити своєрідною винагородою за виконання Тоні Блером військових зобов’язань у операції США по зміні режиму в Іраку.
Баронеса Саймонс також погодилася пролобіювати в адміністрації Буша інтереси BP, яка побоювалася, що "залишиться в стороні від розподілу родовищ Іраку між компаніями США, Франції і Росії".
Таким чином, оприлюднені документи Маттіттом свідчать, що нафтові компанії і західні уряди були зацікавлені у вторгненні до Іраку, а це не відповідає позиції, про яку вони заявляли публічно.
"До війни (британський) уряд наполягав, що не зацікавлений в іракській нафті. Ці документи викривають брехливість цих заяв. Ми бачимо, що нафта фактично була стратегічним інтересом уряду, який вступив у таємну змову з нафтовими компаніями, аби надати їм доступ до такого величезного кушу", - цитує Independent автора книги.
Між тим, ці документи не розглядалися комітетом Джона Чілкота, який з літа 2009 року проводить розслідування участі Великобританії у військовій операції в Іраку. Комітет Чілкота у липні 2010 року завершив опитування свідків, серед яких був і Тоні Блер, і розпочав аналіз документів. Остаточна доповідь, яка має не вказати винних, а лише прояснити обставини військової кампанії, з’явиться, як очікується, у першій половині 2011 року.
Війна в Іраку почалася навесні 2003 року з вторгнення на територію країни військ США і їх союзників, зокрема, Великобританії, з метою повалення режиму Саддама Хусейна. Питання участі в операції британських військ розкололо кабінет прем’єр-міністра Тоні Блера. Кабінет прийняв рішення про відправку до Іраку військових контингентів лише після заяв Блера про те, що Хусейн має у своєму розпорядженні зброю масового ураження, яку в Іраку так і не знайшли.
Нагадаємо, у вересні минулого року Тоні Блер зізнався у своїх мемуарах, що не очікував, що після повалення Саддама Хусейна в Іраку виникне така "жахлива" ситуація.
Третій Гетьманат пропонує альтернативу «цифровому концтабору» та ліволіберальному хаосу. Дана праця призначена для стратегів, інвесторів, розробників та всіх Людей Волі, які розглядають Україну як...
Перед війною в Іраку у Британії обговорювали розподіл нафтових родовищ
Світ:
11042001e.jpg
Згідно з документами, наприкінці 2002 на початку 2003 року між британськими держслужбовцями, міністрами і представниками нафтових гігантів BP і Shell відбулося не менше п’яти зустрічей, на яких обговорювався розподіл нафтових родовищ Іраку.
Так, у листопаді 2002 відбулася зустріч між представниками BP і міністерства закордонних справ Великобританії, присвячена планованій діяльності нафтової компанії в Іраку "після зміни режиму". "Ірак має великі нафтові перспективи. BP відчайдушно намагається добратися туди і побоюється, що політичні питання можуть позбавити її цієї можливості", - сказано в протоколі зустрічі.
У березні 2003 року баронеса Елізабет Саймонс, яка обіймала на той момент посаду міністра торгівлі, повідомила представника BP, що уряд Великобританії вважає, що британські енергетичні компанії повинні отримати долю величезних нафтових і газових родовищ Іраку. Це повинно було послужити своєрідною винагородою за виконання Тоні Блером військових зобов’язань у операції США по зміні режиму в Іраку.
Баронеса Саймонс також погодилася пролобіювати в адміністрації Буша інтереси BP, яка побоювалася, що "залишиться в стороні від розподілу родовищ Іраку між компаніями США, Франції і Росії".
Таким чином, оприлюднені документи Маттіттом свідчать, що нафтові компанії і західні уряди були зацікавлені у вторгненні до Іраку, а це не відповідає позиції, про яку вони заявляли публічно.
"До війни (британський) уряд наполягав, що не зацікавлений в іракській нафті. Ці документи викривають брехливість цих заяв. Ми бачимо, що нафта фактично була стратегічним інтересом уряду, який вступив у таємну змову з нафтовими компаніями, аби надати їм доступ до такого величезного кушу", - цитує Independent автора книги.
Між тим, ці документи не розглядалися комітетом Джона Чілкота, який з літа 2009 року проводить розслідування участі Великобританії у військовій операції в Іраку. Комітет Чілкота у липні 2010 року завершив опитування свідків, серед яких був і Тоні Блер, і розпочав аналіз документів. Остаточна доповідь, яка має не вказати винних, а лише прояснити обставини військової кампанії, з’явиться, як очікується, у першій половині 2011 року.
Війна в Іраку почалася навесні 2003 року з вторгнення на територію країни військ США і їх союзників, зокрема, Великобританії, з метою повалення режиму Саддама Хусейна. Питання участі в операції британських військ розкололо кабінет прем’єр-міністра Тоні Блера. Кабінет прийняв рішення про відправку до Іраку військових контингентів лише після заяв Блера про те, що Хусейн має у своєму розпорядженні зброю масового ураження, яку в Іраку так і не знайшли.
Нагадаємо, у вересні минулого року Тоні Блер зізнався у своїх мемуарах, що не очікував, що після повалення Саддама Хусейна в Іраку виникне така "жахлива" ситуація.
В тему:
Буш підробив лист Хуссейна для виправдання вторгнення до Іраку
Що гірше – некомпетентність чи брехня?
Партизанська війна в Іраку: 10 тисяч поранених американців
Іраку загрожує розпад
Хроніка розпаду: Туреччина погрозила припинити співпрацю зі США щодо Іраку
Зовнішня релігійність + ринковий утилітаризм
Війна — це бізнес
Глухий кут міжнародної юриспруденції
Кофі Аннан: війна в Іраку є незаконною
Зверніть увагу
Біла книга «Третій ϟ Гетьманат»: Заснування держави без бюрократії та податків – архітектура, технологія, традиція (версія 1.0)