Зов предків та крові

Проте шанси піти дальше всіх, а може, й до інших планет та зірок, матимуть кращі з кращих, найрозумніші і найпрактичніші нації. Маємо вже не одне застереження від космополітизму, поголовного змішування націй, етносів, поглинання сильнішими слабших, наслідком чого є поширення аморальності, бездушності, хвороб, а головне – зменшення живучості та відпорності націй. Аби застерегтись, розумніші й спритніші плекають свій націоналізм, а дурніші й благіші (здається, найблагіші, найдобріші у світі таки українці) слухають що про них кажуть агресивні сусіди і стають ще піддатливішими. Про це досить переконливо пише професор медицини В.Монастирський у статті «Націоналізм: чим він є – злом чи добром?» («День», №67-68).

Учені все частіше попереджують, але багатьом соціумам та їх правителям таки бракує розуму. Чим менша здатність мислити, передбачати і застерігатись перед фатальними небезпеками у народів, їх еліти та провідників, тим менше шансів на виживання (тривале існування) вони мають. Тоді не додають шансів навіть нові наукові відкриття і технології. Наприклад, як вважає Б.Патон, «бурхливий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій та мереж може призвести до часткової втрати, навіть на генетичному рівні, інтелектуальних здібностей людства». А тут ще – перезбагачення одних і недопустиме збідніння інших, непередбачуваний атом, мілітаризація і природні катаклізми, стихії, котрі ніяк не приборкати…

Підтвердження песимістичних прогнозів маємо в падінні інтелектуального рівня молоді, схематизації та збіднінні всієї культури, попри розвиток інформатики та кінематографу, в американців, у поступовому вимиранні європейської раси, деградації традиційно захланних «русскіх», які все більше нахабніють і спиваються… Не рятує високий рівень науки і життя навіть Японію… Про Африку та прогресуючі хвороби краще тут не згадувати.

Читати повністю ТУТ