У Польщі повною ходою йде передвиборча боротьба між різними політичними середовищами за місця у найвищому органі влади у цій країні. Політичні партії пропонують виборцям різні програми дій щодо покращення політичного, економічного та міжнародного плану сусідньої держави.
Але за останні тижні викристалізувався ще один напрям в агітації польських політичних сил, які дружньо кинулися догоджати польським екстремістським та антиукраїнським силам. Перш за все, це огульна критика ОУН-УПА і абсолютна мовчанка про злочини польського підпілля і каральних сил щодо українського населення у роки війни та в післявоєнні роки.
Кожний кандидат в депутати зі всіх сил намагається довести польським кресов’якам і різного роду мілуснікам те, що він рішуче підтримує вимоги останніх щодо визнання ОУН-УПА злочинними організаціями, буде домагатися визнання різкого засудження дій ОУН-УПА на Волині та у «Східній Малопольщі».
На сайтах кресових мас-медіа спеціально друкуються провокативні щодо української історії питання кресов’яків, які вони ставлять перед кандидатом в депутати. Більшість кандидатів свідомо догоджають кресовим організаціям, щоб здобути їх підтримку у нелегкій передвиборчій боротьбі. Одночасно наголошується на тому, що польська меншина в Україні утискається, що вона не має ніякої державної підтримки, про те, що польські діти не мають повних можливостей для реалізації національного виховання і навчання.
Політика сліпих звинувачень ОУН-УПА і постійні необдумані вимоги щодо повернення костьолів, обурюють українців, адже за 20 р. свого існування Україна зробила стільки для місцевих поляків, що це в ніяке порівняння не йде з тим, що зробила Польща для української меншини.
Під впливом шовіністичних польських організацій активізувалися польські політичні сили, в Україні, взявши курс на створення польської політичної партії. То чи не матимемо ми вище згаданих вимог тепер тут в Україні?
Перейдемо до аналізу фактів. Даючи відповіді поставлені представниками екстремістських та націоналістичних сил, сенатор Тадеуш Скоруба з партії Право і справедливість який є одночасно активним членом сенаторської комісії еміграційних справ, різко осудив події 11 липня 1943 р. на Волині, наголошуючи на тому, що ця справа є маловигідна для українців. Він рішуче наголосив, що 11 липня має бути проголошене днем пам’яті, незважаючи на думку українців та польських лібералів. Ставилося питання і про те, чи ПіС буде ініціювати вимогу позбавлення В.Ющенка, за підтримку ОУН-УПА, почесного звання доктора гоноріс Люблінського католицького університету про надання цього титулу екс-президентові Ющенкові, хоч далі позитивніше оцінив діяльність колишнього президента. Крім того, кресов’яки наголосили на тому, щоб ПіС підняла проблему перед Ватиканом про проведення Служби Божої на Україні польською повою, що є знову таки абсолютною фальсифікацією, бо, зокрема у Галичині всі діючі костьоли відправляють Святу літургію польською, але у зв’язку з тим, що в костьолах, чи не половина вірних є українцями, – друга літургія відправляється українською.
Третій Гетьманат пропонує альтернативу «цифровому концтабору» та ліволіберальному хаосу. Дана праця призначена для стратегів, інвесторів, розробників та всіх Людей Волі, які розглядають Україну як...
Піар через історію
Світ:
fedyk_20110920.jpeg
Кожний кандидат в депутати зі всіх сил намагається довести польським кресов’якам і різного роду мілуснікам те, що він рішуче підтримує вимоги останніх щодо визнання ОУН-УПА злочинними організаціями, буде домагатися визнання різкого засудження дій ОУН-УПА на Волині та у «Східній Малопольщі».
На сайтах кресових мас-медіа спеціально друкуються провокативні щодо української історії питання кресов’яків, які вони ставлять перед кандидатом в депутати. Більшість кандидатів свідомо догоджають кресовим організаціям, щоб здобути їх підтримку у нелегкій передвиборчій боротьбі. Одночасно наголошується на тому, що польська меншина в Україні утискається, що вона не має ніякої державної підтримки, про те, що польські діти не мають повних можливостей для реалізації національного виховання і навчання.
Політика сліпих звинувачень ОУН-УПА і постійні необдумані вимоги щодо повернення костьолів, обурюють українців, адже за 20 р. свого існування Україна зробила стільки для місцевих поляків, що це в ніяке порівняння не йде з тим, що зробила Польща для української меншини.
Під впливом шовіністичних польських організацій активізувалися польські політичні сили, в Україні, взявши курс на створення польської політичної партії. То чи не матимемо ми вище згаданих вимог тепер тут в Україні?
Перейдемо до аналізу фактів. Даючи відповіді поставлені представниками екстремістських та націоналістичних сил, сенатор Тадеуш Скоруба з партії Право і справедливість який є одночасно активним членом сенаторської комісії еміграційних справ, різко осудив події 11 липня 1943 р. на Волині, наголошуючи на тому, що ця справа є маловигідна для українців. Він рішуче наголосив, що 11 липня має бути проголошене днем пам’яті, незважаючи на думку українців та польських лібералів. Ставилося питання і про те, чи ПіС буде ініціювати вимогу позбавлення В.Ющенка, за підтримку ОУН-УПА, почесного звання доктора гоноріс Люблінського католицького університету про надання цього титулу екс-президентові Ющенкові, хоч далі позитивніше оцінив діяльність колишнього президента. Крім того, кресов’яки наголосили на тому, щоб ПіС підняла проблему перед Ватиканом про проведення Служби Божої на Україні польською повою, що є знову таки абсолютною фальсифікацією, бо, зокрема у Галичині всі діючі костьоли відправляють Святу літургію польською, але у зв’язку з тим, що в костьолах, чи не половина вірних є українцями, – друга літургія відправляється українською.
>Читати повністю ТУТ
Зверніть увагу
Біла книга «Третій ϟ Гетьманат»: Заснування держави без бюрократії та податків – архітектура, технологія, традиція (версія 1.0)