«1920. Битва Варшавська». Так називається фільм відомого польського кінорежисера Єжи Гофмана, в якому відображені реальні події радянсько-польської війни 1920 р. і наступу Червоної армії на Замостя та Варшаву влітку того ж року.
Багато подій фільму є дотичними до нашої історії, тому дивує те, що ні українські кінотеатри, ні телекомпанії не вважали за потрібне продемонструвати цей фільм у нас, на відміну від пропагандистськи-односторонніх стрічок «Август Восьмого», «Мы из будущего» чи серіалу про сталінську службу «СМЕРШ».
Залишається домашнє кіно. Однак, насамперед, давайте подивимося на історичне тло описаних у фільмі подій.
Після укладення Варшавського договору між Польщею та Українською Народною Республікою, союзні польсько-українські війська рушили на Україну і вже 8 травня 1920 р. визволили від комуністів Київ, але більшовики, перекинувши на радянсько-польський фронт 1-шу кінну армію Будьонного та інші додаткові сили, почали тіснити союзників на захід.
Метою росіян було не тільки «приборкати панську Польщу», але на багнетах Червоної армії принести світову революцію в Німеччину, Францію та інші країни Європи. Відомий командарм і перший маршал Тухачевський підкреслив, що «на заході вирішується доля загальної революції, через труп Польщі, дорога веде до світової пожежі».
Полум’я світової революції довелося гасити двом українським арміям: вперше, коли УГА не допустила прориву більшовиків через Україну у комуністичну Угорщину, і вдруге, коли Армія УНР стала на шляху більшовицької навали під Замостям і своїм героїзмом зірвала плани Лєніна.
У фільмі – ні слова про Галичину чи УГА, але досить об’єктивно персонаж глави польської держави Юзефа Пілсудського дав оцінку діям армії УНР.
На Замостя, як і на Варшаву та Львів наступали відбірні більшовицькі сили, зокрема, Західний, Південно-Західний та Північний фронти, а в їх складі: 1-а кінна армія Будьонного, 25-та чапаєвська дивізія, Башкирська кавалерійська дивізія, дивізії Котовського та Пархоменка.
Третій Гетьманат пропонує альтернативу «цифровому концтабору» та ліволіберальному хаосу. Дана праця призначена для стратегів, інвесторів, розробників та всіх Людей Волі, які розглядають Україну як...
Як треба битись за Вітчизну
Світ:
20120321090420.jpg
Залишається домашнє кіно. Однак, насамперед, давайте подивимося на історичне тло описаних у фільмі подій.
Після укладення Варшавського договору між Польщею та Українською Народною Республікою, союзні польсько-українські війська рушили на Україну і вже 8 травня 1920 р. визволили від комуністів Київ, але більшовики, перекинувши на радянсько-польський фронт 1-шу кінну армію Будьонного та інші додаткові сили, почали тіснити союзників на захід.
Метою росіян було не тільки «приборкати панську Польщу», але на багнетах Червоної армії принести світову революцію в Німеччину, Францію та інші країни Європи. Відомий командарм і перший маршал Тухачевський підкреслив, що «на заході вирішується доля загальної революції, через труп Польщі, дорога веде до світової пожежі».
Полум’я світової революції довелося гасити двом українським арміям: вперше, коли УГА не допустила прориву більшовиків через Україну у комуністичну Угорщину, і вдруге, коли Армія УНР стала на шляху більшовицької навали під Замостям і своїм героїзмом зірвала плани Лєніна.
У фільмі – ні слова про Галичину чи УГА, але досить об’єктивно персонаж глави польської держави Юзефа Пілсудського дав оцінку діям армії УНР.
На Замостя, як і на Варшаву та Львів наступали відбірні більшовицькі сили, зокрема, Західний, Південно-Західний та Північний фронти, а в їх складі: 1-а кінна армія Будьонного, 25-та чапаєвська дивізія, Башкирська кавалерійська дивізія, дивізії Котовського та Пархоменка.
>Читати повністю ТУТ
Зверніть увагу
Біла книга «Третій ϟ Гетьманат»: Заснування держави без бюрократії та податків – архітектура, технологія, традиція (версія 1.0)