Уго Чавес помер. Але він ще повернеться

Напередодні смерті свого президента десятки венесуельців спільно молилися за здоров'я Чавеса біля військового шпиталю, де він перебував останні два тижні.

Подумалося про нашого горе-президента. Чи сумував би народ? Відповідь очевидна. Більш того, думаю, що одразу б почалися якщо не народні радісні гуляння, то святкування в дружньому або сімейному колі.

Бути керівником країни — це любити і розуміти свій народ, чи не так? Як можна бути президентом, якщо тебе ненавидять? Якщо проста жінка із далекого села, яка не розбирається у так званій політиці і не розуміє “мистецтва неможливого”, цілком серйозно заявляє, що хоче вбити Януковича. І вона це каже усвідомлено і згодна понести кримінальну відповідальнь за вбивство.

Уго Чавес був колоритною особистістю. Він різко критикував політику США і був названий “героєм венесуельських бідних”. Чавес прагнув перетворити Венесуелу в соціалістичну державу.

Чавес був повітряним десантником, тому червоний берет десантника був частиною його образу. У 1992 році підполковник Чавес став на чолі військового перевороту проти тодішнього президента, непопулярного через корупцію. Чавес хотів домогтися відставки президента й уряду, покласти край корупції, неоліберальним реформам і використанню збройних сил проти народу Венесуели. Але спроба була невдалою і Чавес був ув'язнений. Після виходу на волю він реорганізував своїх прихильників у політичну партію “Рух за п'яту республіку” і в ході політичної боротьби прийшов на пост президента.