Холодний подих космосу

Перебуваючи на відстані 13 млрд кілометрів від Землі, апарат потрапив у найсильнішу космічну бурю, що дозволило вченим виміряти силу сонячного вітру. За словами фахівців, апарат опинився в зоні дії турбулентності, що виникає, коли зіштовхуються сонячний і міжзоряний вітри.

"Voyager-1 досяг зони в глибокому космосі, де формується гігантська ударна хвиля, коли сонячний вітер зіштовхується з вітром з міжзоряного простору. Ці спостереження вражаючі", - заявив Едуард Стоун з каліфорнійського інституту технологій.

Космічний апарат NASA досяг найбільш віддалених районів Сонячної системи. Він до цього часу передає дані про найбільш невивчений район Сонячної системи - кордону, на якому вплив Сонця скорочується і переважають процеси, спричинені законами міжзоряного простору.

Тут заряджені частки, що викидає Сонце, - так званий сонячний вітер - зіштовхуються з газами і пилом, що наповнюють простір між зірками, передає Newsru.com. Унаслідок цього формується зона, у якій відбуваються дуже дивні фізичні явища, які ще вченим потрібно вивчити.

Зазначимо, що апарат Voyager-1 стартував 5 вересня 1977 року.

У листопаді 1980 року він провів детальне вивчення найбільшого супутника Сатурна - Титана. До його завдань, крім фотографування поверхні планети, входило детальне вивчення структури перехідної області магнітосфери Юпітера і її впливів на глобальне магнітне поле Сонячної системи, а також дослідження систем кілець Сатурна і Юпітера.

У лютому 1991 року Voyager-1 з відстані приблизно у 25 астрономічних одиниць (3,7 млрд кілометрів) зробив знаменитий "загальний портрет" Сонячної системи, у якому маленькою блакитною цяткою зафіксована і Земля.

На борту Voyager-1 є золотий диск з привітанням представникам неземних цивілізацій, зображенням людини й різною інформацією про планету Земля. (Кореспондент)