Це був похмурий, не по-зимовому теплий і дощовий ранок 29 січня. О десятій, коли я прибув на станцію Крути, що в Ніжинському районі, щоб вшанувати пам’ять героїв, вже були помітні сліди діяльності правоохоронців та соціал-демократів: курган з хрестом вже був старанно оточений загороджувальною стрічкою, а спуск до “меморіалу” (який наша влада ще торік обіцяла зробити меморіалом) загороджувало з півдесятка міліціонерів.
Вони навіть пояснити не могли, чому не пропускають чесних громадян на покладення квітів, зате з правого боку вже стояли плакати і прапори з СДПУшними гаслами і взагалі здавалося, що я потрапив не на вшанування пам’яті героїв Крут, а на чергове політичне шоу. Чим далі, тим більше ця теза ставала все правдоподібнішою.
Люднішало, автобуси приїздили один за одним і з них виходили колони з прапорами. Кого тут тільки небуло, мабуть хіба що коміністів, котрі відчували свою причетність до загибелі дітей та студентів: представники Батьківщини, НДП, Нашої України, СДПУ(о) та інші менш чисельні колони.
Я, поспілкувавшись з деякими студентами, котрі тримали прапори і транспаранти соціал-демократів, виявив цікаву річ: за останній час влада та партії поскупішали, певно шукають гроші, щоб окупити підвищення пенсій, тепер за участь у політзаходах з студентством розплачуються не грошима, а оцінками на сесії. Звісно, я зі зрозумілих причин не називатиму ні студентів, ні навчальних закладів.
Майже вчасно на шоу прибули шановні обранці під проводом Віктора Андрійовича: Хмара, Плющ, Левко Лук’яненко. Не запізнилися і ліцеїсти. Треба зауважити, що слова народних обранців не вирізнялися оригінальністю: як правило, перше-друге речення присвячувались героям, на вшанування подвигу яких ми всі зібрались, далі все ставало у своє звичне русло і народні обранці почали займатися тим, що вони у нас найкраще вміють робити – балаканиною.
І побачивши, почувши все це мені стало соромно перед тими герями, що лежали у цій, омитій їх кров’ю, землі. Захотілося закричати, перервавши мікрофонне блюзнірство, сказати: “Люди опам’ятайтеся ми ж не на політичному мітингу і не у Верховній Раді. Депутати! Невже ви думаєте, що народ ще не вивчив на пам’ять вашу пусту балаканину, від якої вже нудить. Вже всі давно зрозуміли, що слово без діла – пустота і нічого більше. Тож якщо ми вже прийшли на цю могилу, то давайте згадаємо наших героїв, їх славний подвиг і з вдячністю вклонимося їм. Згадаємо помилки тодішньої влади і постараємося їх не повторювати.
Хай упокоїть Господь душі героїв Крут! Вічна їм пам’ять! Слава Україні!
Третій Гетьманат пропонує альтернативу «цифровому концтабору» та ліволіберальному хаосу. Дана праця призначена для стратегів, інвесторів, розробників та всіх Людей Волі, які розглядають Україну як...
Політика і духовність. Крути-2004.
Світ:
Люднішало, автобуси приїздили один за одним і з них виходили колони з прапорами. Кого тут тільки небуло, мабуть хіба що коміністів, котрі відчували свою причетність до загибелі дітей та студентів: представники Батьківщини, НДП, Нашої України, СДПУ(о) та інші менш чисельні колони.
Я, поспілкувавшись з деякими студентами, котрі тримали прапори і транспаранти соціал-демократів, виявив цікаву річ: за останній час влада та партії поскупішали, певно шукають гроші, щоб окупити підвищення пенсій, тепер за участь у політзаходах з студентством розплачуються не грошима, а оцінками на сесії. Звісно, я зі зрозумілих причин не називатиму ні студентів, ні навчальних закладів.
Майже вчасно на шоу прибули шановні обранці під проводом Віктора Андрійовича: Хмара, Плющ, Левко Лук’яненко. Не запізнилися і ліцеїсти. Треба зауважити, що слова народних обранців не вирізнялися оригінальністю: як правило, перше-друге речення присвячувались героям, на вшанування подвигу яких ми всі зібрались, далі все ставало у своє звичне русло і народні обранці почали займатися тим, що вони у нас найкраще вміють робити – балаканиною.
І побачивши, почувши все це мені стало соромно перед тими герями, що лежали у цій, омитій їх кров’ю, землі. Захотілося закричати, перервавши мікрофонне блюзнірство, сказати: “Люди опам’ятайтеся ми ж не на політичному мітингу і не у Верховній Раді. Депутати! Невже ви думаєте, що народ ще не вивчив на пам’ять вашу пусту балаканину, від якої вже нудить. Вже всі давно зрозуміли, що слово без діла – пустота і нічого більше. Тож якщо ми вже прийшли на цю могилу, то давайте згадаємо наших героїв, їх славний подвиг і з вдячністю вклонимося їм. Згадаємо помилки тодішньої влади і постараємося їх не повторювати.
Хай упокоїть Господь душі героїв Крут! Вічна їм пам’ять! Слава Україні!
------------------------------------
В тему:
Жнива Господні почалися у січні
Зверніть увагу
Біла книга «Третій ϟ Гетьманат»: Заснування держави без бюрократії та податків – архітектура, технологія, традиція (версія 1.0)