Відбувши добровільне заслання за кордоном, пов’язане з захистом докторської, я повернувся до Києва, де з цікавістю спостерігав за змінами, які відбулись за останні п’ять років.
Особливо потішило домінування товарів національного виробника на полицях українських крамниць. Українські товари - починаючи від сірників і закінчуючи холодильниками – значно потіснили закордонних конкурентів, хоча, можливо, для тих, хто постійно жив в Україні, ця зміна відбулась непомітно.
Однак зовсім іншу картину можна спостерігати на полицях газетних кіосків. Засновики більшості впливових видань у той чи інший спосіб пов’язані з іноземним капіталом – переважно російським. Втім, ті нечисленні газети, які у нас часто називають незалежними, теж отримують підтримку, але вже не російського капіталу, а західного. Після побаченого, той факт, що більшість цих газет та журналів видається мовою сусідньої держави, сприймається закономірним.
Якщо у виробництві матеріальних речей українське поступово бере гору, то у виробництві друкованого слова – складовій духовного надбання народу – панує іноземний капітал, - ті самі порожні полиці початку 1990 х років.
Після побіжного дослідження я таки знайшов дві українські газети, які мають великий наклад і які не підтримує жодна іноземна держава (Між іншим, ці газети видаються державною мовою). Ними виявились “Сільські вісті” та “Україна молода”. Перша газета, після звинувачень у розпалюванні “національної ворожнечі” та відомої судової постанови, на межі закриття. Справа другої газети цими днями надійшла до суду.
Третій Гетьманат пропонує альтернативу «цифровому концтабору» та ліволіберальному хаосу. Дана праця призначена для стратегів, інвесторів, розробників та всіх Людей Волі, які розглядають Україну як...
Газетний ринок: зроблено не в Україні
Світ:
Однак зовсім іншу картину можна спостерігати на полицях газетних кіосків. Засновики більшості впливових видань у той чи інший спосіб пов’язані з іноземним капіталом – переважно російським. Втім, ті нечисленні газети, які у нас часто називають незалежними, теж отримують підтримку, але вже не російського капіталу, а західного. Після побаченого, той факт, що більшість цих газет та журналів видається мовою сусідньої держави, сприймається закономірним.
Якщо у виробництві матеріальних речей українське поступово бере гору, то у виробництві друкованого слова – складовій духовного надбання народу – панує іноземний капітал, - ті самі порожні полиці початку 1990 х років.
Після побіжного дослідження я таки знайшов дві українські газети, які мають великий наклад і які не підтримує жодна іноземна держава (Між іншим, ці газети видаються державною мовою). Ними виявились “Сільські вісті” та “Україна молода”. Перша газета, після звинувачень у розпалюванні “національної ворожнечі” та відомої судової постанови, на межі закриття. Справа другої газети цими днями надійшла до суду.
----------------------
В тему:
Целофанова республіка
Про ксенофобію. Популярно
Гадюче кодло
Зверніть увагу
Біла книга «Третій ϟ Гетьманат»: Заснування держави без бюрократії та податків – архітектура, технологія, традиція (версія 1.0)