Це відбулося 14 жовтня 2004 р. в ході Міжнародної виставки інформаційних технологій “IT-Expo’2004” на круглому столі “Український комп’ютер і операційна система Лінукс”.
Цей захід було організовано редакцією журналу нової еліти “Перехід-IV” в рамках проекту СЕНСАР. Про це у лаконічному вступі повідомив головний редактор журналу Ігор Каганець і пояснив, що метою проекту є відновлення українського національного біополя. Трьома головними складовими проекту є просування української мови, сучасного українського традиційного одягу і українського програмного забезпечення на основі операційної системи Лінукс.
Після цього один з трьох ініціаторів проекту — керівник комп’ютерної компанії СЕМ Віктор Малькевич — описав загальну ситуацію, що склалася на світовому ринку програмного забезпечення, і показав переваги ОС Лінукс. Він висловив думку, що в рамках проекту “Український комп’ютер” на сьогоднішній день найдоцільнішим виглядає здійснення українських локалізацій вже існуючих розробок ОС Лінукс.
Після виступу В. Малькевича відразу ж посипалися гострі запитання і почалося жваве обговорення, в якому взяли участь музикант і композитор (а також добрий знавець комп’ютерної техніки) Юрій Товстоган, директор компанії ТЕРАБІТ Валерій Колосюк, інші фахівці з ІТ-технологій, зацікавлені користувачі та журналісти.
При цьому третій ініціатор проекту “Український комп’ютер” — Юрій Збітнєв, уважно стежив за ходом обговорення, не беручи в ньому участі. Проте коли градус дискусії почав зашкалювати і стали відверто говорити про відсутність державної політики в галузі програмного забезпечення, від Ю. Збітнєва як від політика зажадали прояснити ситуацію і щось робити, мовляв, “партія — наш рульовий” (як жартівливо висловився один активний дискутант).
У своїй невеликій промові Юрій Збітнєв закликав учасників зібрання ширше поглянути на проблему і акцентував увагу на її психологічній та соціальній складових. Зокрема, він зупинився на значенні мови у націотворенні, а також на перспективах створення нових робочих місць для талановитої української молоді, які відкриває ОС Лінукс. На завершення він заявив, що має намір надавати підтримку діяльності Асоціації.
На жаль, у цей кульмінаційний момент раптом виявилося, що час круглого столу, в якому взяло участь понад 80 осіб, дійшов кінця. Функцію оргкомітету Міжнародної Асоціації “Український комп’ютер” взяла на себе редакція журналу "Перехід-IV".
Оргкомітет запрошує до співпраці комп’ютерні компанії, індивідуальних і корпоративних розробників, користувачів, журналістів — всіх, зацікавлених у просуванні української культури, української мови і українських високих технологій.
Пишіть нам на адресу [email protected], тел. (38044) 460-30-21. Додаткова інформація про проект опублікована на сайті міжнародної інтернет-газети “Народний Оглядач” http://observer.sd.org.ua у рубриці “Проект СЕНСАР”.
Третій Гетьманат пропонує альтернативу «цифровому концтабору» та ліволіберальному хаосу. Дана праця призначена для стратегів, інвесторів, розробників та всіх Людей Волі, які розглядають Україну як...
Створено оргкомітет Міжнародної асоціації “Український комп’ютер”
Світ:
04101901e.JPG
Після цього один з трьох ініціаторів проекту — керівник комп’ютерної компанії СЕМ Віктор Малькевич — описав загальну ситуацію, що склалася на світовому ринку програмного забезпечення, і показав переваги ОС Лінукс. Він висловив думку, що в рамках проекту “Український комп’ютер” на сьогоднішній день найдоцільнішим виглядає здійснення українських локалізацій вже існуючих розробок ОС Лінукс.
Після виступу В. Малькевича відразу ж посипалися гострі запитання і почалося жваве обговорення, в якому взяли участь музикант і композитор (а також добрий знавець комп’ютерної техніки) Юрій Товстоган, директор компанії ТЕРАБІТ Валерій Колосюк, інші фахівці з ІТ-технологій, зацікавлені користувачі та журналісти.
При цьому третій ініціатор проекту “Український комп’ютер” — Юрій Збітнєв, уважно стежив за ходом обговорення, не беручи в ньому участі. Проте коли градус дискусії почав зашкалювати і стали відверто говорити про відсутність державної політики в галузі програмного забезпечення, від Ю. Збітнєва як від політика зажадали прояснити ситуацію і щось робити, мовляв, “партія — наш рульовий” (як жартівливо висловився один активний дискутант).
У своїй невеликій промові Юрій Збітнєв закликав учасників зібрання ширше поглянути на проблему і акцентував увагу на її психологічній та соціальній складових. Зокрема, він зупинився на значенні мови у націотворенні, а також на перспективах створення нових робочих місць для талановитої української молоді, які відкриває ОС Лінукс. На завершення він заявив, що має намір надавати підтримку діяльності Асоціації.
На жаль, у цей кульмінаційний момент раптом виявилося, що час круглого столу, в якому взяло участь понад 80 осіб, дійшов кінця. Функцію оргкомітету Міжнародної Асоціації “Український комп’ютер” взяла на себе редакція журналу "Перехід-IV".
Оргкомітет запрошує до співпраці комп’ютерні компанії, індивідуальних і корпоративних розробників, користувачів, журналістів — всіх, зацікавлених у просуванні української культури, української мови і українських високих технологій.
Пишіть нам на адресу [email protected], тел. (38044) 460-30-21. Додаткова інформація про проект опублікована на сайті міжнародної інтернет-газети “Народний Оглядач” http://observer.sd.org.ua у рубриці “Проект СЕНСАР”.
В тему:
Про створення Міжнародної Асоціації “УКРАЇНСЬКИЙ КОМП’ЮТЕР”
Linux бродить Україною...
Віктор Малькевич: “Ви можете розраховувати на допомогу професіоналів”
Круглий стіл “Український комп’ютер і операційна система Лінукс”
Український комп’ютер: сучасний стан і перспективи
Проект СЕНСАР: мова, одяг, Лінукс
Проект СЕНСАР
Природний закон, або як нам українізувати українців (програма дій)
Жнива Господні починаються в 2004 році
Зверніть увагу
Біла книга «Третій ϟ Гетьманат»: Заснування держави без бюрократії та податків – архітектура, технологія, традиція (версія 1.0)