В місті Петропавловську-Камчатському вже багато років живе талановита жінка - Едіта Мирославівна Познякова. Вона щира українка і християнка: її дівоче прізвище – Мочевус, хрещена вона своїми батьками в дитинстві як Юліана.
Народилася на заході України, а зараз мешкає в своїй невеличкій двокімнатній квартирі майже на самому березі величезної Авачінської бухти Тихого океану, в якій, як кажуть, можуть вільно розміститися разом всі військові флоти світу. Звідти до її вікна долітають солоні вітри та доносяться крики морських чайок...
Працює пані Едіта-Юліана в обласному центрі на цьому далекому півострові завідуючою кафедри інформатики і математики Камчатського філіалу Московського університету потребкооперації. Вона - доцент, кандидат фізико-математичних наук. Користується великою повагою серед колег і студентів.
Але тут я хочу трохи розповісти про іншу – громадську іпостась пані Едіти. Яка у неї є, напевно, виразом великої ностальгії по рідній українській землі і духовно близьким людям...
Вона вже на протязі 11 років - керівник і ведуча Клубу української культури при Камчатській обласній бібліотеці ім. академіка Степана Крашеніннікова. В цьому обласному Клубі української культури російській педагог вищої школи і вчений-математик Едіта Познякова проводить разом з колегами і однодумцями за підготовленими нею ж сценаріями численні літературно-музичні вечори, присвячені українським поетам та визначним українським датам.
Була вона і редактором першого камчатського часопису на українській мові “Батьківщина - Україна, моя Україна”. Займалася випуском цього видання з 2000 по лютий 2003 року. За цей час підготувала на своєму домашньому комп’ютері до виходу в світ 17 номерів даної щомісячної газети. І зараз пані Едіта - активний автор цього українського часопису. В липні минулого року вона відкрила web-сторінку “Батьківщина” (Камчатка) на незалежному сайті діаспори “Кобза”-українці Росії”. Надіслала на сайт перші матеріали з Камчатки.
До того ж пані Едіта - аматор-книговидавець української літератури. Верстає, набирає і видає - більшість за власні кошти, - книжки на українській мові. Проводить їх презентації. Зараз готує цілий “Альманах” про роботу свого українського Клубу. Якщо, каже, стане сил і коштів для цього, то буде щаслива.
І український куточок в Камчатські обласній бібліотеці, і Клуб української культури, і публікації в українських газетах та інтернет-виданнях - то все її хоббі! Безкоштовна і самовіддана громадська робота. А краще сказати – то вираз її дочірньої любові до України.
Ось так і живе на чужині, далеко від рідного краю, біля самого Сходу сонця на берегах Великого океану ця чудова жінка – українська патріотка і подвижниця. Разом з українським словом, українським віршем, з українською піснею та з великою повагою до історії своєї України і її народу.
Дай же їй, Боже, нових сил та наснаги для тих добрих справ, що вона робить для своїх земляків-українців, які здавна стали своїми людьми в цих суворих, далеких від України краях! І щастя, того суто українського щастя, котрого вона собі сама бажає...
Ось так камчатську українку Едіту-Юліану за її любов до української поезії відобразив на день народження колега-дизайнер – як героїню Лесі Українки з її геніальної “Лісової пісні”. Тільки не серед поліських хащ, а як дійсно камчатську Мавку – серед буйної, дикої парості, в краю гарячих гейзерів і дихаючих пломенем вулканів.
В тему:
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Третій Гетьманат пропонує альтернативу «цифровому концтабору» та ліволіберальному хаосу. Дана праця призначена для стратегів, інвесторів, розробників та всіх Людей Волі, які розглядають Україну як...
Українська Мавка під камчатськими вулканами
Світ:
Працює пані Едіта-Юліана в обласному центрі на цьому далекому півострові завідуючою кафедри інформатики і математики Камчатського філіалу Московського університету потребкооперації. Вона - доцент, кандидат фізико-математичних наук. Користується великою повагою серед колег і студентів.
Але тут я хочу трохи розповісти про іншу – громадську іпостась пані Едіти. Яка у неї є, напевно, виразом великої ностальгії по рідній українській землі і духовно близьким людям...
Вона вже на протязі 11 років - керівник і ведуча Клубу української культури при Камчатській обласній бібліотеці ім. академіка Степана Крашеніннікова. В цьому обласному Клубі української культури російській педагог вищої школи і вчений-математик Едіта Познякова проводить разом з колегами і однодумцями за підготовленими нею ж сценаріями численні літературно-музичні вечори, присвячені українським поетам та визначним українським датам.
Була вона і редактором першого камчатського часопису на українській мові “Батьківщина - Україна, моя Україна”. Займалася випуском цього видання з 2000 по лютий 2003 року. За цей час підготувала на своєму домашньому комп’ютері до виходу в світ 17 номерів даної щомісячної газети. І зараз пані Едіта - активний автор цього українського часопису. В липні минулого року вона відкрила web-сторінку “Батьківщина” (Камчатка) на незалежному сайті діаспори “Кобза”-українці Росії”. Надіслала на сайт перші матеріали з Камчатки.
До того ж пані Едіта - аматор-книговидавець української літератури. Верстає, набирає і видає - більшість за власні кошти, - книжки на українській мові. Проводить їх презентації. Зараз готує цілий “Альманах” про роботу свого українського Клубу. Якщо, каже, стане сил і коштів для цього, то буде щаслива.
І український куточок в Камчатські обласній бібліотеці, і Клуб української культури, і публікації в українських газетах та інтернет-виданнях - то все її хоббі! Безкоштовна і самовіддана громадська робота. А краще сказати – то вираз її дочірньої любові до України.
Ось так і живе на чужині, далеко від рідного краю, біля самого Сходу сонця на берегах Великого океану ця чудова жінка – українська патріотка і подвижниця. Разом з українським словом, українським віршем, з українською піснею та з великою повагою до історії своєї України і її народу.
Дай же їй, Боже, нових сил та наснаги для тих добрих справ, що вона робить для своїх земляків-українців, які здавна стали своїми людьми в цих суворих, далеких від України краях! І щастя, того суто українського щастя, котрого вона собі сама бажає...
Ось так камчатську українку Едіту-Юліану за її любов до української поезії відобразив на день народження колега-дизайнер – як героїню Лесі Українки з її геніальної “Лісової пісні”. Тільки не серед поліських хащ, а як дійсно камчатську Мавку – серед буйної, дикої парості, в краю гарячих гейзерів і дихаючих пломенем вулканів.
Зверніть увагу
Біла книга «Третій ϟ Гетьманат»: Заснування держави без бюрократії та податків – архітектура, технологія, традиція (версія 1.0)