Померла народний депутат Слава Стецько

Прощання з народним депутатом України Ярославою СТЕЦЬКО відбудеться у суботу в Будинку вчителя у Києві. Про це повідомив журналістам народний депутат України Володимир ЯВОРІВСЬКИЙ.
Він також зазначив, що вже є домовленість з віце-прем’єр-міністром з гуманітарних питань Дмитром ТАБАЧНИКОМ про видання постанови уряду щодо поховання Я.СТЕЦЬКО на Байковому кладовищі у Києві.
В.ЯВОРІВСЬКИЙ також поінформував, що Я.СТЕЦЬКО померла у Мюнхені, де перебувала на лікуванні. За його словами, її тіло буде доставлена літаком до Києва.

Довідка УНІАН: Ярослава Йосипівна Стецько (Музика Ганна-Євгенія) - магістр політичних наук, конференц-перекладач; голова Конгресу українських націоналістів (з 1992 р.); президент Антибольшевицького блоку народів (з 1986 року); народний депутат України трьох скликань. До Верховної Ради нинішнього, четвертого скликання обрана за списком блоку Віктора Ющенка “Наша Україна” під № 11. Була членом фракції “Наша Україна”, членом Комітету ВР у закордонних справах.
Народилася 14 травня 1920 року у с. Романівка Теребовлянського району Тернопільської області. До 1939 року жила у Польщі. З 1938 р. була членом ОУН. Старший брат Михайло був заарештований поляками у 30-х рр. за націоналізм. Після возз’єднання Західної України з УРСР в гімназії в Теребовлі С.СТЕЦЬКО як одній з кращих учениць запропонували вступити до комсомолу, після відмови вона змушена була переїхати до Львова та перейти на нелегальне становище. У 1940-41 рр. працювала учителем у с.Юшківці Бібрського району, у 1941-43 роках навчалася у Львівській політехніці. У 1943 р. була ув’язнена німцями у Львові. З 1946 була членом Проводу ОУН, була співорганізатором Червоного Хреста УПА, жіночої мережі і юнацтва ОУН.
У 1944 році емігрувала до Мюнхена. Закінчила правничий факультет Мюнхенського університету. Працювала шефом пресового бюро АБН, редактором квартальника “Юкрейніен Ревю”, співорганізатором Європейської ради за свободу (ЕРС) та багатьох її конференцій. З 1947 по 1991 була редактором “АПН-Кореспонденс” у м.Мюнхені. З 1986 року - Президент Антибільшовицького блоку народів.
З липня 1991 по листопад 2000 - голова Проводу ОУН. В липні 1991 року після років вимушеної еміграції повернулася в Україну. 28-29 березня 1992 року була співорганізатором першої легальної в Україні міжнародної конференції “Український націоналізм: минуле, сучасне, майбутнє”. З 1992 року - голова КУН. З 1993 року - Почесний громадянин м.Львова. У травні 2000 року була нагороджена “Орденом княгині Ольги” III ступеня. 1994 року була кандидатом у народні депутати України по Галицькому виборчому округу у Львівській області, проте Центрвиборчком зняв її з реєстрації через відсутність українського громадянства.
Була народним депутатом України Верховної ради трьох скликань - другого, третього і четвертого. Упродовж усіх трьох скликань була членом Комітету ВР у закордонних справах. У ВР третього скликання очолювала фракцію “Реформи-Конгрес” (1999-2002). Була найстаршим депутатом у ВР трьох скликань. Володіла польською, англійською, німецькою, французькою, іспанською, італійською, словацькою, білоруською мовами.
Чоловік С.Стецько Ярослав (1912-1986) був президентом Антибольшевицького блоку народів; головою революційної ОУН.