Українське жіноцтво об’єднується заради майбутнього

У квітні цього року в Торонто за підтримки СФУЖО та його прихильників відзначалася 120-та річниця Українського Жіночого Руху. Мету своєї діяльності об’єднання українських жіночих організацій визначає досить масштабно: консолідація світового українства; збереження національної ідентичності, культури; підтримка українців, які опинилися у складних умовах за межами історичної Батьківщини; налагодження гармонійних стосунків українських громад та урядів країн, де вони діють.

СФУЖО цього року відзначає також 75-ту річницю свого існування. Як зазначає пані Марія Шкамбара, Голова СФУЖО, ця структура є сильною у політичному плані. Ще за часів Радянського Союзу її увага була звернена на жінок-політв’язнів, які опинилися далеко за межами України, в Сибіру, перебували на засланні понад 25 років. Вже тоді рух жінок України відстоював права українських сімей, що прагнули жити у вільній, незалежній Державі. Жіноча українська громада постійно тримала руку на пульсі громадського й політичного життя українського народу як в Україні, так і поза її межами. В часи посилення імперського режиму 70-80-х років ХХ століття її голос на захист репресованих в Україні вільнодумців доходив до ООН.

Коли Україна стала вже самостійною державою у 1991 році, за словами пані Шкамбари, план діяльності СФУЖО дещо змінився на терені української діаспори. Союз дійсно заявив про себе, про український жіночий рух по всьому світові, не лише в суспільно-політичному, але й економічному плані. СФУЖО створив широкий простір для співпраці багатьох жіночих організацій в Україні. Конференції, які проходили під керівництвом представниць СФУЖО, звернули увагу громадськості на роль жінки, на дійсний економічний стан жінок у всьому світі, на сучасні проблеми відношення розвитку світових технологій та українського жіноцтва.

На сторінках квартальника “Українка в світі”, що виходить за підтримки СФУЖО, висвітлюється цілий ряд актуальних проблем українського жіноцтва, світового українства в цілому. Потужною є діяльність жіночих організацій у світі у напрямку вирішення проблеми торгівлі людьми, яка виявляє свою гостроту на сучасному етапі розвитку світового співтовариства.

На цьогорічних Нарадах управи СФУЖО представниці українських жіночих організацій заявили про свою готовність до співпраці з урядом України та інших країн світу на шляху консолідації та взаємодопомоги.

Таку настанову українського жіноцтва вітав Михайло Горинь, Голова Української Всесвітньої Координаційної Ради. У своєму виступі на цьогорічних Нарадах управи СФУЖО він відмітив велику роль жінки на сучасному етапі становлення Української Держави. “Жінка — берегиня роду, суспільства, української мови, культури, народних звичаїв і традицій. Сьогодні у Ваших роздумах звучить, що жінка – не лише мати, берегиня родинного вогнища, але й громадський діяч, політик, парламентарій, вчений, митець. Тому присутність жінки має бути обов’язковою всюди: і в родині, і в економіці, і в політиці, завжди на рівні і разом з чоловіками. – зауважив пан Горинь, – Я з абсолютною упевненістю стверджую, що та самовідданість, виплекана з давнього українського роду, залишилася в жіночих серцях і зараз.”


Олеся Горгота, прес-секретар УВКР