Немолоде і нестаре: до широкого вжитку ввійшло лише наприкінці 19 ст., тоді як пік формування націй припадає на кінець 18 - початок 19 ст., у час, коли світ обирає за свою панівну філософію - романтизм. Саме романтизм робить ставку на вільну, сильну і неповторну індивідуальність, а отже, і на таку саму вільну, незалежну і самодостатню державу.
Сучасний словник іншомовних слів (К. 2000) так тлумачить цей термін (за яким новопосталі держави і сформовані нації: „націоналізм 1) поняття, що охоплювало патріотизм, активну національну свідомість, боротьбу за самостійну державу; 2) ідеологія і політика, в основу якої покладено ідеї переваги національних інтересів над усіма іншими”.
У часи панування комуністичної ідеології у це слово - символ вільної нації і держави - складено спотворене значення хоча б тому, що комунізм - це нищення націй і держав. Із виникненням нових держав на попелищі імперії СРСР у слово „націоналізм” повернулося його звичне семантичне поле із базовим значенням патріотизм. Дивним і незрозумілим на такому тлі лінгвістично-політичного значення слова „націо6налізм” є тези нашого Президента, виголошені на зустрічі в Нью-Йорку з керівниками американських єврейських організацій: „ Ми виступаємо проти будь-яких проявів націоналізму і національної нетерпимості - в Україні існує повага до усіх нацменшин”. З огляду на зазначене, Президентові слова свідчать проти нього: йому або невідоме значення слова „націоналізм”, або Президент демонструє колоніяльне мислення, вживаючи цю лексему у спотвореному значенні. Це, своєю чергою, суперечить часто вживаному у його лексиконі слову „нація”. Отож із ким збирається боротися Президент? Із цією нацією, що заманіфестувала себе на Майдані?
Із власною державою, яка постала найперше завдяки змаганням націоналістів у продовж 20 ст.
Слово повстає проти Вас, пане Президенте. Воно потребує правдивих смислів, як ми, українці, потребуємо втілення в життя наших українських інтересів хоча б тому, що наша країна має назву титульного етносу, а не якоїсь меншини. Ми на своїй землі, а вони - на нашій. У свій монастир із чужим статутом не пускають, хіба що це вже не наш монастир. Ось так, вживши слово „націоналізм” у невластивому значенні, можна позбутися власного дому. Але ж ми не бомжі...
Ірина Фаріон, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови НУ “Львівська політехніка”
Третій Гетьманат пропонує альтернативу «цифровому концтабору» та ліволіберальному хаосу. Дана праця призначена для стратегів, інвесторів, розробників та всіх Людей Волі, які розглядають Україну як...
Про убиті значення слова “націоналізм”
Світ:
05092204s.jpg
Сучасний словник іншомовних слів (К. 2000) так тлумачить цей термін (за яким новопосталі держави і сформовані нації: „націоналізм 1) поняття, що охоплювало патріотизм, активну національну свідомість, боротьбу за самостійну державу; 2) ідеологія і політика, в основу якої покладено ідеї переваги національних інтересів над усіма іншими”.
У часи панування комуністичної ідеології у це слово - символ вільної нації і держави - складено спотворене значення хоча б тому, що комунізм - це нищення націй і держав. Із виникненням нових держав на попелищі імперії СРСР у слово „націоналізм” повернулося його звичне семантичне поле із базовим значенням патріотизм. Дивним і незрозумілим на такому тлі лінгвістично-політичного значення слова „націо6налізм” є тези нашого Президента, виголошені на зустрічі в Нью-Йорку з керівниками американських єврейських організацій: „ Ми виступаємо проти будь-яких проявів націоналізму і національної нетерпимості - в Україні існує повага до усіх нацменшин”. З огляду на зазначене, Президентові слова свідчать проти нього: йому або невідоме значення слова „націоналізм”, або Президент демонструє колоніяльне мислення, вживаючи цю лексему у спотвореному значенні. Це, своєю чергою, суперечить часто вживаному у його лексиконі слову „нація”. Отож із ким збирається боротися Президент? Із цією нацією, що заманіфестувала себе на Майдані?
Із власною державою, яка постала найперше завдяки змаганням націоналістів у продовж 20 ст.
Слово повстає проти Вас, пане Президенте. Воно потребує правдивих смислів, як ми, українці, потребуємо втілення в життя наших українських інтересів хоча б тому, що наша країна має назву титульного етносу, а не якоїсь меншини. Ми на своїй землі, а вони - на нашій. У свій монастир із чужим статутом не пускають, хіба що це вже не наш монастир. Ось так, вживши слово „націоналізм” у невластивому значенні, можна позбутися власного дому. Але ж ми не бомжі...
Ірина Фаріон, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови НУ “Львівська політехніка”
----------------------------------------------------
В тему:
Ющенко проти українського націоналізму
Зверніть увагу
Біла книга «Третій ϟ Гетьманат»: Заснування держави без бюрократії та податків – архітектура, технологія, традиція (версія 1.0)