Вона почалася з провокативного запитання: «Стан у країні – це наслідок діяльності патріотів чи непатріотів?» Інтерактивні телеглядачі відповіли: а) наслідок діяльності патріотів - 10%; б) наслідок діяльності непатріотів - 90%. А що каже Кирило Стеценко?
Патріотизм – це почуття, яке принципово відрізняє людину від тварини. Патріотизм реалізує одну з базових духовних потреб – потребу в належності до спільноти (див. піраміду потреб Абрагама Маслова). Почуття причетності до нації розбудовує в душі опору, яка сягає далеко за межі власного Ego, відновлює нескінченний ланцюжок зв’язків з предками і нащадками, вводить душу в коловорот Вічності та наближає її до Бога.
Чому пересічний українець соромиться своїх національних почуттів? Чому він так некритично переймається „мудрістю” фарисеїв? Адже їхній світогляд принципово заперечує будь-яку щиру віру і чесну дію. Вони блазнюють: „Патріотизм – це останнє сховище для негідників”. Вони глузують: „На патріотах завжди робилася політика”. В чому ж вони хочуть переконати нас? В тому, що добро є злом? В тому, що неправда перемагає? Кому це вигідно?
Успішні суспільства, нації й держави завжди досягали перемог, якщо використовували патріотизм як найпотужніший двигун історії та найсильніший магніт для згуртування нації. Ця сила подібна до кіски барона Мюнхгаузена, за яку він сам себе витягнув з багнюки. Чи не так діяла Японія після 2-ої Світової війни? Адже не маючи ні нафти, ні газу, ні вугілля, ні металу, ні лісів, ні орних земель вони всього за 20-30 років вивели свою економіку на 2 місце у світі. Вони навіть почали виштовхувати американців з їхнього власного ринку автомобілів і побутової електроніки. Як вони це зробили? Патріотизм, віра, воля і чітка організація.
Під час Помаранчевої революції Україна піднялася з колін. Люди повірили в силу Правди, знайшли власну Гідність, відчули солодкий дух Свободи. Українці вперше після сотень років принижень і ганьби почали знов пишатися тим, що вони українці. Нас почали поважати у світі. З нас почали брати приклад. Що ж сталося потім? Чому ми знову лежимо долілиць? Куди ж поділася сила?
Сила не пропала. Духовна революція триває й далі. Світогляд людей швидко міняється. Але влада колективної безвідповідальності гальмує все. Держава стає пародією на саму себе. Ліберальна демократія завмерла у ступорі. Конституційна реформа народжує суспільство паралельних світів, які не здатні узгоджуватися між собою. Демагогія заміщує будь-які принципи політики. Політика уособлює злочинність. Руйнація стає лавиноподібною. Що далі?
А далі - Сонячна революція – духовне перетворення, яке пошириться і на політичну систему. Горизонталь абсурдної боротьби перетвориться у вертикаль порядку. Республіка Третього Гетьманату повертає родову пам’ять і здоровий глузд. Шлях нагору відкриває дорогу молодим політикам і менеджерам. Адже молоде вино не наливають у старі міхи. Персональна відповідальність і чітка структура управління зроблять владу керованою та ефективною. Так діяв, наприклад, перший президент незалежного Сінгапуру Лі Кван Ю, який за короткий час перетворив маловідому країну на чергове економічне диво – на четвертого азійського Тигра.
Отже, актуальний стан в Україні – це наслідок діяльності патріотів чи непатріотів? Мабуть найчесніший, найрозумніший та найенергійніший патріот потрапляючи у жорна владної машини починає там в’язнути наче муха на липучці. А може це схоже на лід, що застиг у трубах Алчевського водогону? Значить пора міняти труби. Бо весною може рвонути...
Третій Гетьманат пропонує альтернативу «цифровому концтабору» та ліволіберальному хаосу. Дана праця призначена для стратегів, інвесторів, розробників та всіх Людей Волі, які розглядають Україну як...
Кирило Стеценко (УНА-УНСО): «Пора міняти труби. Бо весною може рвонути...»
Світ:
06022402e.jpg
Патріотизм – це почуття, яке принципово відрізняє людину від тварини. Патріотизм реалізує одну з базових духовних потреб – потребу в належності до спільноти (див. піраміду потреб Абрагама Маслова). Почуття причетності до нації розбудовує в душі опору, яка сягає далеко за межі власного Ego, відновлює нескінченний ланцюжок зв’язків з предками і нащадками, вводить душу в коловорот Вічності та наближає її до Бога.
Чому пересічний українець соромиться своїх національних почуттів? Чому він так некритично переймається „мудрістю” фарисеїв? Адже їхній світогляд принципово заперечує будь-яку щиру віру і чесну дію. Вони блазнюють: „Патріотизм – це останнє сховище для негідників”. Вони глузують: „На патріотах завжди робилася політика”. В чому ж вони хочуть переконати нас? В тому, що добро є злом? В тому, що неправда перемагає? Кому це вигідно?
Успішні суспільства, нації й держави завжди досягали перемог, якщо використовували патріотизм як найпотужніший двигун історії та найсильніший магніт для згуртування нації. Ця сила подібна до кіски барона Мюнхгаузена, за яку він сам себе витягнув з багнюки. Чи не так діяла Японія після 2-ої Світової війни? Адже не маючи ні нафти, ні газу, ні вугілля, ні металу, ні лісів, ні орних земель вони всього за 20-30 років вивели свою економіку на 2 місце у світі. Вони навіть почали виштовхувати американців з їхнього власного ринку автомобілів і побутової електроніки. Як вони це зробили? Патріотизм, віра, воля і чітка організація.
Під час Помаранчевої революції Україна піднялася з колін. Люди повірили в силу Правди, знайшли власну Гідність, відчули солодкий дух Свободи. Українці вперше після сотень років принижень і ганьби почали знов пишатися тим, що вони українці. Нас почали поважати у світі. З нас почали брати приклад. Що ж сталося потім? Чому ми знову лежимо долілиць? Куди ж поділася сила?
Сила не пропала. Духовна революція триває й далі. Світогляд людей швидко міняється. Але влада колективної безвідповідальності гальмує все. Держава стає пародією на саму себе. Ліберальна демократія завмерла у ступорі. Конституційна реформа народжує суспільство паралельних світів, які не здатні узгоджуватися між собою. Демагогія заміщує будь-які принципи політики. Політика уособлює злочинність. Руйнація стає лавиноподібною. Що далі?
А далі - Сонячна революція – духовне перетворення, яке пошириться і на політичну систему. Горизонталь абсурдної боротьби перетвориться у вертикаль порядку. Республіка Третього Гетьманату повертає родову пам’ять і здоровий глузд. Шлях нагору відкриває дорогу молодим політикам і менеджерам. Адже молоде вино не наливають у старі міхи. Персональна відповідальність і чітка структура управління зроблять владу керованою та ефективною. Так діяв, наприклад, перший президент незалежного Сінгапуру Лі Кван Ю, який за короткий час перетворив маловідому країну на чергове економічне диво – на четвертого азійського Тигра.
Отже, актуальний стан в Україні – це наслідок діяльності патріотів чи непатріотів? Мабуть найчесніший, найрозумніший та найенергійніший патріот потрапляючи у жорна владної машини починає там в’язнути наче муха на липучці. А може це схоже на лід, що застиг у трубах Алчевського водогону? Значить пора міняти труби. Бо весною може рвонути...
---------------------------------
В тему:
Програма Української Національної Асамблеї «СОНЯЧНА РЕВОЛЮЦІЯ, ТРЕТІЙ ГЕТЬМАНАТ»
Українська Національна Асамблея (УНА-УНСО): коротка історія, структура, контакти
МИ, БРАХМАНИ І КШАТРІЇ, або практика Сонячної Революції
Зверніть увагу
Біла книга «Третій ϟ Гетьманат»: Заснування держави без бюрократії та податків – архітектура, технологія, традиція (версія 1.0)