Абстракціонізм на службі репресивної машини

Абстрактний живопис застосовувався під час громадянської війни в Іспанії 1936-1939 р.р. в якості зброї психофізичного катування. Витонченим садизмом займалися республіканці по відношенню до прихильників Франко. Про це повідомив іспанський історик-мистецтвознавець Хосе Мілікуа, який виступив у Мадриді із спеціальним докладом на цю тему.

Виявляється, в казематах Барселони, розташованих по вулицях Вальмайор і Сарагоса, у спеціальних камерах стіни і стелі були розмальовані копіями картин сюрреалістів і абстракціоністів, зокрема Кандинського, Васареллі, Клеє, Іттона та інших новаторів-експериментаторів. Особливою популярністю користувався плакат до найпершого фільму Луїса Бунюеля і Сальвадора Далі ’’Андалузький пес’’, на якому широко відкрите око розтинається бритвою.

В камерах, що їх називали ’’кольоровими’’, в’язні-патроти змушені були годинами, днями, місяцями споглядати трикутники, квадрати і трапеції. Як стверджує Мілікуа, це швидко руйнувало нервову систему франкістів і робило їх більш контактними.

Автором санкціонованого республіканцями, комуністами і анархістами карального абстракціоністського божевілля був француз Альфонс Лауренсік, за фахом музика і художник.

Коли після перемоги націоналістів у 1939 році Лауренсіка судили, той детально повідав про психофізичну методику впливу на ув’язнених, що він їх активно практикував. Матеріали одкровень ката Лауренсіка оприлюднив тоді Р.Л.Чакон у своїй книзі ’’Лауренсік перед військовим судом’’.

Зараз Хосе Мілікуа каже, що республіканський злодій-душогуб Лауренсік емпіричним шляхом передбачив визнані в наш час наукові праці щодо впливу кольру і ліній на психіку людини, повідомляє РІА Новини.