Невеликі кравецькі майстерні, що шили обмундирування для воїнів Української повстанської армії, по волинських і поліських селах почали створювати із січня 1943-го. У Дермані Здолбунівського району на Рівненщині, приміром, для повстанців виготовляли однострої із фарбованого в зелений колір домотканого полотна.
— Блюза мала чотири кишені, запиналася під шию, мала комір, — згадувала дружина повстанця Віра Николодюк. — Гудзики були зроблені в наших майстернях, бо на кожному був тризубець.
На зиму шили білі маскувальні халати. У січні 1944-го командування Військової округи ”Богун”, до якої входили південні райони Рівненщини та північні Тернопільщини, замовило їх 1600. У селі Кусничі Турійського району на Волині діяла підпільна ткацька фабрика. А в місцевості Сухі Ріки на Холмщині до 1947 року існував шевський цех — робили взуття.
Повністю ж забезпечити повстанців одностроями підпільні майстерні не могли. Найчастіше упівці ходили у трофейному обмундируванні — німецькому, радянському, польському чи угорському. Колишній повстанець Іван Дмитрик у книжці споминів ”У лісах Лемківщини” згадує, як вони «ходили на ”роздобеньки” одностроїв, взуття, зброї»: ”Відбувалось це досить просто: ми робили засідку на німецький, мадярський чи словацький відділ, розброювали та забирали мундири, залишаючи вояків у білизні”.
Кожен підрозділ УПА намагався ходити в однаковій уніформі. Але після випадків, коли загони повстанців у мундирах різних армій сприймали одне одного за ворога, командування наказом від 9 червня 1944 року заборонило носити ”комплектні чужонаціональні уніформи”. Тобто якщо був військовий мундир, то до нього треба було вдягати цивільні штани тощо.
Іще 1940-го, коли керівництво Організації українських націоналістів розглядало питання про уніформу для української армії та міліції, майбутній головнокомандувач УПА Роман Шухевич як головний убір запропонував ”мазепинку”. Цю циліндричну шапку з V-подібним відворотом спереду — як у козацької старшини за часів гетьмана Івана Мазепи — носили українські січові стрільці у Першу світову війну. В УПА ж найбільше прижилася ”петлюрівка” — військовий кашкет із подібним відворотом. Шили її із синьої чи зеленої тканини, верх, околичку обшивали жовтими чи блакитними облямівками. ”Трофейні кашкети легко давалися перешивати в мазепинки. Совєтські круглі шапки перероблялися на петлюрівки. Їх носили командири”, — пише у споминах Федір Глива, який у 1944–1945 роках воював в окрузі УПА ”Сян”.
На ”мазепинках” і ”петлюрівках” кріпили кокарди з Тризубом. Здебільшого їх виготовляли власноруч із латуні, алюмінію й навіть тканини. Пряжки для ременів із Тризубом робили в підпільних майстернях ”конвеєрним” способом або й самі вояки — кожен собі.
14 ЖОВТНЯ СВЯТКОВИМ ДНЕМ УПА СТАЛО 1947-ГО
Розрізнені загони українських партизанів у єдине партизанське військо — Українську повстанську армію — розпочали об’єднуватися восени — на початку зими 1942 року. Днем її заснування вибрали символічну дату — 14 жовтня — свято Покрови, яку вважали своєю заступницею ще запорозькі козаки. Офіційно свято запроваджено постановою Української головної визвольної ради, що керувала повстанським рухом, 30 травня 1947-го, майже через п’ять років після утворення УПА. Документ мав коротенький вступ і лише два пункти:
«В м. жовтні 1942 р. на Поліссі постали перші збройні відділи, що дали початок Українській Повстанчій Армії.
1. Для зафіксування цього історичного моменту визнається день 14-го жовтня 1942 року днем постання УПА.
2. Для вшанування цього моменту день 14-го жовтня, що збігається з історичним козацьким святом Покрови, вводиться як святковий день УПА».
Третій Гетьманат пропонує альтернативу «цифровому концтабору» та ліволіберальному хаосу. Дана праця призначена для стратегів, інвесторів, розробників та всіх Людей Волі, які розглядають Україну як...
Бандерівці ходили в ”мазепинках” і ”петлюрівках”
Світ:
08101404e.jpg
На зиму шили білі маскувальні халати. У січні 1944-го командування Військової округи ”Богун”, до якої входили південні райони Рівненщини та північні Тернопільщини, замовило їх 1600. У селі Кусничі Турійського району на Волині діяла підпільна ткацька фабрика. А в місцевості Сухі Ріки на Холмщині до 1947 року існував шевський цех — робили взуття.
Повністю ж забезпечити повстанців одностроями підпільні майстерні не могли. Найчастіше упівці ходили у трофейному обмундируванні — німецькому, радянському, польському чи угорському. Колишній повстанець Іван Дмитрик у книжці споминів ”У лісах Лемківщини” згадує, як вони «ходили на ”роздобеньки” одностроїв, взуття, зброї»: ”Відбувалось це досить просто: ми робили засідку на німецький, мадярський чи словацький відділ, розброювали та забирали мундири, залишаючи вояків у білизні”.
Кожен підрозділ УПА намагався ходити в однаковій уніформі. Але після випадків, коли загони повстанців у мундирах різних армій сприймали одне одного за ворога, командування наказом від 9 червня 1944 року заборонило носити ”комплектні чужонаціональні уніформи”. Тобто якщо був військовий мундир, то до нього треба було вдягати цивільні штани тощо.
Іще 1940-го, коли керівництво Організації українських націоналістів розглядало питання про уніформу для української армії та міліції, майбутній головнокомандувач УПА Роман Шухевич як головний убір запропонував ”мазепинку”. Цю циліндричну шапку з V-подібним відворотом спереду — як у козацької старшини за часів гетьмана Івана Мазепи — носили українські січові стрільці у Першу світову війну. В УПА ж найбільше прижилася ”петлюрівка” — військовий кашкет із подібним відворотом. Шили її із синьої чи зеленої тканини, верх, околичку обшивали жовтими чи блакитними облямівками. ”Трофейні кашкети легко давалися перешивати в мазепинки. Совєтські круглі шапки перероблялися на петлюрівки. Їх носили командири”, — пише у споминах Федір Глива, який у 1944–1945 роках воював в окрузі УПА ”Сян”.
На ”мазепинках” і ”петлюрівках” кріпили кокарди з Тризубом. Здебільшого їх виготовляли власноруч із латуні, алюмінію й навіть тканини. Пряжки для ременів із Тризубом робили в підпільних майстернях ”конвеєрним” способом або й самі вояки — кожен собі.
14 ЖОВТНЯ СВЯТКОВИМ ДНЕМ УПА СТАЛО 1947-ГО
Розрізнені загони українських партизанів у єдине партизанське військо — Українську повстанську армію — розпочали об’єднуватися восени — на початку зими 1942 року. Днем її заснування вибрали символічну дату — 14 жовтня — свято Покрови, яку вважали своєю заступницею ще запорозькі козаки. Офіційно свято запроваджено постановою Української головної визвольної ради, що керувала повстанським рухом, 30 травня 1947-го, майже через п’ять років після утворення УПА. Документ мав коротенький вступ і лише два пункти:
«В м. жовтні 1942 р. на Поліссі постали перші збройні відділи, що дали початок Українській Повстанчій Армії.
1. Для зафіксування цього історичного моменту визнається день 14-го жовтня 1942 року днем постання УПА.
2. Для вшанування цього моменту день 14-го жовтня, що збігається з історичним козацьким святом Покрови, вводиться як святковий день УПА».
В тему:
Звинувачення проти “Нахтігалю” – антиукраїнська фальшивка
100 найбільш переможних битв УПА з Радянськими каральними військами (НКВД, СМЕРШ)
Фашистський меч кувався в СРСР
9 травня. Домоклів меч
Ветеран УПА Стефанія Яницька. Герої не вмирають!
Дивізія військ СС ”Галичина”. Правда і вигадки
УПА діяла на території Білорусі до 1953 року
Схід і Захід разом. Витоки Української Повстанчої Армії
Чи підписував Степан Бандера пакт Молотова-Ріббентропа?
Як після Дня Перемоги загинуло три мільйони німців
Про героїв і злочинців
Советские солдаты изнасиловали в 1945 два миллиона немок
Більшовицька влада санкціонувала медичні експерименти над людьми. У концтаборах
Школа опричников
СБУ оприлюднить архіви про злочини НКВД під виглядом УПА
Сповідь чекіста
СБУ розсекретила колекцію облігацій УПА
14 жовтня - Свято Української Зброї
Нескорений
УПА воювала з НКВД, а не з Червоною армією
Визнання УПА потрібне не лише воякам, а й наступним поколінням
Армія безсмертних. Вони мислили в категоріях тисячоліть
Продай одежу й купи меч!
Зверніть увагу
Біла книга «Третій ϟ Гетьманат»: Заснування держави без бюрократії та податків – архітектура, технологія, традиція (версія 1.0)