— Моя подруга працює у відділі постачання продуктового супермаркету, що біля метро Видубичі. Але про роботу, ані слова не скаже, навіть як вина вип’є, — розповідає киянин 28-річний Богдан. Просить не називати його прізвища. — Бо з неї взяли підписку про нерозголошення інформації.
— Недавно в неї було термінове завдання. А комп’ютер на роботі ”завис”. Вона прийшла до мене. Працювала за моїм домашнім комп’ютером. І не стерла файли — прайс-листи оптових закупівельних цін на продукти для супермаркету.
Твердий сир супермаркетам дають по 15–20 грн за 1 кг, дізнався Богдан. У продажу він по 35–60 грн. Хліб в закупці — від 87 коп. за буханку. Пачка соку ”Сандора” — 3,7 грн, а продають від 9 грн. Молоко виставляють на продаж із подвійною накруткою. Вино ”Ізабелла” супермаркет отримує по 4,81 грн, а продає за 17,5 грн.
— Моя дівчина пояснила, що супермаркет домовляється про великі партії товару, тому й отримує такі знижки, — продовжує Богдан. — Але ну хай би магазин накрутив 50 процентів. А він же все продає втридорога.
* * * * *
— В інших країнах продукція дешевша через розвиненість ринку і конкуренцію. А в нас зростанню цін сприяють монополізація та протекціонізм, — пояснює Володимир Дубровський, 47 років, старший економіст Центру соціально-економічних досліджень ”САSE Україна”.
— У монополізації імпорту зацікавлені виробники, бо Україна — чудове поле для картельних змов. Заходи, яких нібито вживають із метою захисту вітчизняного товаровиробника, насправді створюють поле для монополізації ринків. Митники ж можуть протекціонувати певні компанії — когось пропустять, а когось ні. Імпортерів меншає, от вони й диктують ціни.
Це ж характерно і для вітчизняних товарів. Яскравий приклад — сільгосппродукція. Але тут можливість збільшення цін створюється не для виробників, а для посередників і продавців, які й об’єднуються у картельні угруповання.
Монопольні змови руйнує здорова конкуренція між продавцями. До прикладу, цього літа в Києві ціна на кавуни зростала однаково й одночасно на всіх ринках, доки їх не почали продавати в супермаркетах.
Дещо стримує ціни тіньова економіка. Скажімо, виробники сільгосппродукції продають товар на стихійних ринках і сприяють зниженню цін. Так само — ”сірий” імпорт автомобілів і побутової техніки. Виробники його не контролюють, а поставляють те саме за завищеними цінами.
Третій Гетьманат пропонує альтернативу «цифровому концтабору» та ліволіберальному хаосу. Дана праця призначена для стратегів, інвесторів, розробників та всіх Людей Волі, які розглядають Україну як...
Буханку хліба магазин закуповує по 87 копійок
Світ:
Твердий сир супермаркетам дають по 15–20 грн за 1 кг, дізнався Богдан. У продажу він по 35–60 грн. Хліб в закупці — від 87 коп. за буханку. Пачка соку ”Сандора” — 3,7 грн, а продають від 9 грн. Молоко виставляють на продаж із подвійною накруткою. Вино ”Ізабелла” супермаркет отримує по 4,81 грн, а продає за 17,5 грн.
— Моя дівчина пояснила, що супермаркет домовляється про великі партії товару, тому й отримує такі знижки, — продовжує Богдан. — Але ну хай би магазин накрутив 50 процентів. А він же все продає втридорога.
* * * * *
— В інших країнах продукція дешевша через розвиненість ринку і конкуренцію. А в нас зростанню цін сприяють монополізація та протекціонізм, — пояснює Володимир Дубровський, 47 років, старший економіст Центру соціально-економічних досліджень ”САSE Україна”.
— У монополізації імпорту зацікавлені виробники, бо Україна — чудове поле для картельних змов. Заходи, яких нібито вживають із метою захисту вітчизняного товаровиробника, насправді створюють поле для монополізації ринків. Митники ж можуть протекціонувати певні компанії — когось пропустять, а когось ні. Імпортерів меншає, от вони й диктують ціни.
Це ж характерно і для вітчизняних товарів. Яскравий приклад — сільгосппродукція. Але тут можливість збільшення цін створюється не для виробників, а для посередників і продавців, які й об’єднуються у картельні угруповання.
Монопольні змови руйнує здорова конкуренція між продавцями. До прикладу, цього літа в Києві ціна на кавуни зростала однаково й одночасно на всіх ринках, доки їх не почали продавати в супермаркетах.
Дещо стримує ціни тіньова економіка. Скажімо, виробники сільгосппродукції продають товар на стихійних ринках і сприяють зниженню цін. Так само — ”сірий” імпорт автомобілів і побутової техніки. Виробники його не контролюють, а поставляють те саме за завищеними цінами.
Зверніть увагу
Біла книга «Третій ϟ Гетьманат»: Заснування держави без бюрократії та податків – архітектура, технологія, традиція (версія 1.0)