Чанґо Спасюк, аргентинський акордеоніст-віртуоз, здобув цьогорічну нагороду World Music 2005 в категорії кращого новачка. Власне, в його рідній Арґентині, де його шанобливо називають Ель Чанґо, новачком Спасюка не вважає ніхто: він записав шість альбомів і здобув репутацію короля музики чамаме.
Останні кілька років його музику почали відкривати для себе європейці, тож НОВОЮ постаттю в музиці народів світу він став передусім для британської авдиторії. Його дебют на британській сцені відбувся в листопаді 2003-го, коли він в інтерв'ю Бі-Бі-Сі розповів про своє українське коріння і пояснив, що таке музика чамаме.
Чамаме - це...
Для латиноамериканців сама назва чамаме асоціюється з дуже конкретним реґіоном - північним сходом Аргентини. Одна з композицій, яку написав сам Чанґо Спасюк, присвячена його рідній провінції Місіонес, де він народився в містечку Апостолес. Чанґо - арґентинець у третьому поколінні. На зламі 19-го століття його дідусі і бабусі - галицькі селяни - перетнули океан у складі першої хвилі імміґрації до Арґентини.
Аргентинські українці
Чанґо розповів, що його рідний Апостолес заснований наприкінці 19 століття: на безлюдний берег з річкового пароплава зійшли шість українських сімей і шість польських. А вже його покоління українською практично не розмовляє, бо батьки спілкувалися мовою пращурів лише тоді, коли прагнули зберегти якісь таємниці від дітей.
Інша ситуація склалася з музикою, каже Спасюк: він виріс у родині музикантів. Його батько Лука грав на скрипці, а дядько Марко - на гітарі і власноруч зроблених цимбалах. Чанґо Спасюк так відповів на запитання, що він слухав у дитинстві і під якими впливами формувалися його музичні смаки?
Чанґо Спасюк: "Мій батько і дядько виконували українську народну музику. Важливо усвідомлювати, що то були часи, коли практично вся музика передавалася з покоління в покоління на живо. Вдома, в гостях, на всіляких забавах мій батько і дядько грали українську музику - грали так, як їх навчили їхні діди. Це з одного боку. А з другого боку, на радіо і на масових гуляннях чи святах було багато музики чамаме. А щоб постала повніша картина, уявіть собі ще такий штрих: в минулому на весіллях чи на якихось забавах люди часто всю ніч танцювали під одну й ту саму мелодію. Бо музиканти, як правило, були аматорами і знали одну-дві пісні, але людям це не набридало
Чанґо сказав, що данину своєму українському походженню віддав в окремому альбомі.
Чанґо Спасюк: "Мій альбом „Полькас де мі Тьєрра" є даниною різним іммігрантським громадам мого реґіону, де, власне, багато українських мотивів. Але цей диск - лише частина, фрагмент загальної картини тієї музики, яку я виконую, -- чамаме, найбільш репрезантивну традиційну музику північного сходу Аргентини. Це музика, яка розвивалася протягом багатьох століть, формувалася і змінювалася від багатьох нових впливів - не лише східноєвропейських. Чамаме має власні корені, а одним з елементів, які визначають її тепер і які принесені іммігрантами, - це центральна роль акордеона."
За кількастолітню історію музика чамаме пройшла барвисту еволюцію: народна музика корінних для тих країв індіаців гуарані, на яку наклалися африканські ритми і креольські нашарування. А найактивніше вона збагачувалася, всотувала народні мотиви інших прибульців на початку 20-го століття, коли до Арґентини прибули східноєвропейські іммігранти. І тепер чамаме дуже часто охоплює елементи польки, але ті польки, які пише Чанґо Спасюк, особливі.
Чанґо пояснив це так:"Коли я виконую польки, то вони в мене також наповнюються звучанням і естетикою чамаме, стають „чамамезованими". Я поєдную різні стилі. Для мене зовсім неважливо розрізняти, ЗВІДКИ взялися ті чи інші мотиви - ця мелодія українська, а ця мелодія індіанців-ґуарані; для мене важливо, як воно лунає у поєднанні. Важливо, як воно сприймається, бо цю музику треба вбирати шкірою, відчувати - її не поясниш якимись окресленнями."
У концертних програмах для невтаємничених особливість стилю чамаме пояснюють таким окресленням: "Ця музика відображає одвічну боротьбу між радістю і смутком, меланхолією". Наскільки цей опис відповідає дійсності, на думку людини, яку охрестили янголом-охоронцем чамаме?
Чанґо Спасюк:"Це не зовсім боротьба між радістю і меланхолією. Історія цього музичного жанру тісно пов'язана з тим, що діялося в житті людей у цей час. І горе, і радість - трагедії, досягнення, святкування - все це залишило свій музичний відбиток на чамаме. Вона дуже багатограння і багатобарвна. Власне, чамаме можна порівняти з цибулею! Кожен її шар можна вважати уособленням якогось настрою: після радісного шару настає шар тужливий, а всі разом вони утворюють те одне ціле, яким є чамаме.
Віртуоз біло-чорних клавіш
Спостерігаючи взаємодію музиканта і його інструмента, повсякчас ловиш себе на відчутті присутності якогось таїнства. Як сам Чанґо бачить свої стосунки з акордеоном, чим він для нього є?
Чанґо Спасюк: "Є два способи грати на акордеоні: можна використовувати акордеон, щоби щось сказати; а другий - коли акордеон використовує ВАС, щоб сказати своє. Батько купив мені мій перший акордеон, коли мені було 11 років. Відтоді я з ним не розлучався: спочатку я з тим акордеоном їв і навіть спав - не брав хіба що до школи. Я ніколи не ставив собі за мету бути віртуозом, а акордеон є для мене частинкою мене самого. Це як дихання. Але крім усього іншого, це ж майже неможливо - грати на акордеоні віртуозніше, ніж грають українці!
Третій Гетьманат пропонує альтернативу «цифровому концтабору» та ліволіберальному хаосу. Дана праця призначена для стратегів, інвесторів, розробників та всіх Людей Волі, які розглядають Україну як...
Чанґо Спасюк нагорoджений World Music Award 2005
Світ:
Чанґо Спасюк, аргентинський акордеоніст-віртуоз, здобув цьогорічну нагороду World Music 2005 в категорії кращого новачка. Власне, в його рідній Арґентині, де його шанобливо називають Ель Чанґо, новачком Спасюка не вважає ніхто: він записав шість альбомів і здобув репутацію короля музики чамаме.
05031201e.jpg
Останні кілька років його музику почали відкривати для себе європейці, тож НОВОЮ постаттю в музиці народів світу він став передусім для британської авдиторії. Його дебют на британській сцені відбувся в листопаді 2003-го, коли він в інтерв'ю Бі-Бі-Сі розповів про своє українське коріння і пояснив, що таке музика чамаме.
Чамаме - це...
Для латиноамериканців сама назва чамаме асоціюється з дуже конкретним реґіоном - північним сходом Аргентини. Одна з композицій, яку написав сам Чанґо Спасюк, присвячена його рідній провінції Місіонес, де він народився в містечку Апостолес. Чанґо - арґентинець у третьому поколінні. На зламі 19-го століття його дідусі і бабусі - галицькі селяни - перетнули океан у складі першої хвилі імміґрації до Арґентини.
Аргентинські українці
Чанґо розповів, що його рідний Апостолес заснований наприкінці 19 століття: на безлюдний берег з річкового пароплава зійшли шість українських сімей і шість польських. А вже його покоління українською практично не розмовляє, бо батьки спілкувалися мовою пращурів лише тоді, коли прагнули зберегти якісь таємниці від дітей.
Інша ситуація склалася з музикою, каже Спасюк: він виріс у родині музикантів. Його батько Лука грав на скрипці, а дядько Марко - на гітарі і власноруч зроблених цимбалах. Чанґо Спасюк так відповів на запитання, що він слухав у дитинстві і під якими впливами формувалися його музичні смаки?
Чанґо Спасюк: "Мій батько і дядько виконували українську народну музику. Важливо усвідомлювати, що то були часи, коли практично вся музика передавалася з покоління в покоління на живо. Вдома, в гостях, на всіляких забавах мій батько і дядько грали українську музику - грали так, як їх навчили їхні діди. Це з одного боку. А з другого боку, на радіо і на масових гуляннях чи святах було багато музики чамаме. А щоб постала повніша картина, уявіть собі ще такий штрих: в минулому на весіллях чи на якихось забавах люди часто всю ніч танцювали під одну й ту саму мелодію. Бо музиканти, як правило, були аматорами і знали одну-дві пісні, але людям це не набридало
Чанґо сказав, що данину своєму українському походженню віддав в окремому альбомі.
Чанґо Спасюк: "Мій альбом „Полькас де мі Тьєрра" є даниною різним іммігрантським громадам мого реґіону, де, власне, багато українських мотивів. Але цей диск - лише частина, фрагмент загальної картини тієї музики, яку я виконую, -- чамаме, найбільш репрезантивну традиційну музику північного сходу Аргентини. Це музика, яка розвивалася протягом багатьох століть, формувалася і змінювалася від багатьох нових впливів - не лише східноєвропейських. Чамаме має власні корені, а одним з елементів, які визначають її тепер і які принесені іммігрантами, - це центральна роль акордеона."
За кількастолітню історію музика чамаме пройшла барвисту еволюцію: народна музика корінних для тих країв індіаців гуарані, на яку наклалися африканські ритми і креольські нашарування. А найактивніше вона збагачувалася, всотувала народні мотиви інших прибульців на початку 20-го століття, коли до Арґентини прибули східноєвропейські іммігранти. І тепер чамаме дуже часто охоплює елементи польки, але ті польки, які пише Чанґо Спасюк, особливі.
Чанґо пояснив це так:"Коли я виконую польки, то вони в мене також наповнюються звучанням і естетикою чамаме, стають „чамамезованими". Я поєдную різні стилі. Для мене зовсім неважливо розрізняти, ЗВІДКИ взялися ті чи інші мотиви - ця мелодія українська, а ця мелодія індіанців-ґуарані; для мене важливо, як воно лунає у поєднанні. Важливо, як воно сприймається, бо цю музику треба вбирати шкірою, відчувати - її не поясниш якимись окресленнями."
У концертних програмах для невтаємничених особливість стилю чамаме пояснюють таким окресленням: "Ця музика відображає одвічну боротьбу між радістю і смутком, меланхолією". Наскільки цей опис відповідає дійсності, на думку людини, яку охрестили янголом-охоронцем чамаме?
Чанґо Спасюк:"Це не зовсім боротьба між радістю і меланхолією. Історія цього музичного жанру тісно пов'язана з тим, що діялося в житті людей у цей час. І горе, і радість - трагедії, досягнення, святкування - все це залишило свій музичний відбиток на чамаме. Вона дуже багатограння і багатобарвна. Власне, чамаме можна порівняти з цибулею! Кожен її шар можна вважати уособленням якогось настрою: після радісного шару настає шар тужливий, а всі разом вони утворюють те одне ціле, яким є чамаме.
Віртуоз біло-чорних клавіш
Спостерігаючи взаємодію музиканта і його інструмента, повсякчас ловиш себе на відчутті присутності якогось таїнства. Як сам Чанґо бачить свої стосунки з акордеоном, чим він для нього є?
Чанґо Спасюк: "Є два способи грати на акордеоні: можна використовувати акордеон, щоби щось сказати; а другий - коли акордеон використовує ВАС, щоб сказати своє. Батько купив мені мій перший акордеон, коли мені було 11 років. Відтоді я з ним не розлучався: спочатку я з тим акордеоном їв і навіть спав - не брав хіба що до школи. Я ніколи не ставив собі за мету бути віртуозом, а акордеон є для мене частинкою мене самого. Це як дихання. Але крім усього іншого, це ж майже неможливо - грати на акордеоні віртуозніше, ніж грають українці!
----------------------------------------------------
В тему:
Чи отримає Спасюк нагороду Бі-Бі-Сі?
Особіста сторінка Чанго Спасюка (іспанською мовою)
Зверніть увагу
Біла книга «Третій ϟ Гетьманат»: Заснування держави без бюрократії та податків – архітектура, технологія, традиція (версія 1.0)