Цього дня, 1921 року, під містечком Базар, комуністичні окупанти розстріляли 359 з 537 українських повстанців з Волинської групи Армії УНР, що потрапили у полон в результаті бою під Малими Миньками 17 листопада.
95 з числа полонених ще раніше померли від ран чи тортур, інших було вивезено большевиками для подальших допитів до Києва. Декільком, як то Івану Ремболовичу, вдалося втекти.
Кількома днями раніше Григорій Котовський (котрий 28 жовтня ледве втік через вікно, лишивши зброю і документи, під час нападу Подільської групи полк.Палія на 8-й полк 9-ї кав.дивізії Червоної армії у селі Новий Майдан) запропонував охочим з полонених приєднатися до червоних. На це вояк Степан Щербак заявив:
"Я козак 6-ї Січової Стрілецької дивізії Щербак! Від себе і козаків кажу вам: ми знаємо, що нас чекає і ми не боїмося смерти, але до вас служити не підемо. Коли ж ви повбиваєте нас, то знайте, що за нас вам помстить весь український народ! А коли до українських вояків дійде чутка про вашу ганебну роботу, то за кров нашу вони будуть нищити все, що тільки має хоч малий зв'язок з вами, каторжани".
Вже 22-го, біля викопаної ями, жидобольшевицький комісар знову звернувся до приведених на страту вояків з пропозицією перейти до большевиків. У відповідь виступив підполк.М.Кузьменко, звертаючись до зібраного народу: "Народе український! Слухай голосу вірних синів! Ти колись віддячиш за нас. Хай живе..." - цієї миті окупанти відкрили вогонь з кулеметів.
В тему:
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Третій Гетьманат пропонує альтернативу «цифровому концтабору» та ліволіберальному хаосу. Дана праця призначена для стратегів, інвесторів, розробників та всіх Людей Волі, які розглядають Україну як...
Час помсти
Світ:
KOSSAC.jpg
Кількома днями раніше Григорій Котовський (котрий 28 жовтня ледве втік через вікно, лишивши зброю і документи, під час нападу Подільської групи полк.Палія на 8-й полк 9-ї кав.дивізії Червоної армії у селі Новий Майдан) запропонував охочим з полонених приєднатися до червоних. На це вояк Степан Щербак заявив:
"Я козак 6-ї Січової Стрілецької дивізії Щербак! Від себе і козаків кажу вам: ми знаємо, що нас чекає і ми не боїмося смерти, але до вас служити не підемо. Коли ж ви повбиваєте нас, то знайте, що за нас вам помстить весь український народ! А коли до українських вояків дійде чутка про вашу ганебну роботу, то за кров нашу вони будуть нищити все, що тільки має хоч малий зв'язок з вами, каторжани".
Вже 22-го, біля викопаної ями, жидобольшевицький комісар знову звернувся до приведених на страту вояків з пропозицією перейти до большевиків. У відповідь виступив підполк.М.Кузьменко, звертаючись до зібраного народу: "Народе український! Слухай голосу вірних синів! Ти колись віддячиш за нас. Хай живе..." - цієї миті окупанти відкрили вогонь з кулеметів.
Зверніть увагу
Біла книга «Третій ϟ Гетьманат»: Заснування держави без бюрократії та податків – архітектура, технологія, традиція (версія 1.0)