Червоний півень на ім’я Бетельгейзе

Казкою «Ох!» – однією з найдавніших серед українських – із цієї точки зору автор зацікавився давно. Явно незвичайна зовнішність «зеленого карлика», його «житло», розташоване під землею (чи не в шахті для ракети?), поблизу обгорілого (в результаті роботи реактивних двигунів під час посадки?) пня, зелені «мавки» (члени екіпажу?), нарешті маніпуляції зі «спаленням» і «воскресінням» головного героя – все це аж ніяк не поступалося «фактам», якими оперує знаменитий Ерик фон Денікен.

Але по-новому подивитися на Оха довелося тоді, коли на шпальтах нашої преси почали з’являтися публікації про дивне західноафриканське плем’я – догонів. Догони виводять свій родовід від пришельців з планети системи Альфи Великого Пса – Сіріуса. Їхні жерці – олубару – з давніх-давен володіють дивовижними астрономічними знаннями. Вони, наприклад, знають про спіральну структуру Галактики, стверджують те, за що був відправлений на багаття Джордано Бруно, – множинність населених світів, де мешкають «рогаті» і «хвостаті» люди, те, що насіння щавлю і гарбуза перш, ніж потрапити на Землю, проросло на багатьох планетах… Цікаво й те, що ім’я одного з головних персонажів догонської космогонічної міфології звучить як Ого, тобто нагадує наше Ох… Та й описують Ого як істоту, вкриту густим зеленим (!) волоссям.

Але у центрі догонської міфології зірка По – білий карлик, або Сіріус В – супутник Сіріуса А. За свідченнями римських письменників і хроністів, ще в античні часи Сіріус В був не білим карликом – «надзвичайно малим, але й надзвичайно важким, щільним» – а червоним гігантом, приблизно таким, яким нині є Альфа Оріона – Бетельгейзе або Альфа Скорпіона Антарес. Сіріус В домінував у своїй системі, тому нинішнього Сіріуса А не було помітно, і тогочасне людство бачило з Землі велику червону зірку. Як стверджують догони, стався катаклізм – вибух нової зірки. Червоний гігант зник і на його місці залишилося По – «просяне зернятко».

Догони говорять про цю подію конкретно, українці – мовою казки. Коли парубок, навчившись в Оха чаклунської науки, потрапляє, нарешті, до покоїв царівни, а Ох-переслідувач наздоганяє його і тут, хлопець «розсипається просом» і одна просинка закочується царівні під черевик. Ох перетворюється в червоного півня і починає те просо клювати…

Просинка і червоний півень. Чи відповідає співвідношення їх розмірів співвідношенню розмірів білого карлика (бувають завбільшки із Землю і навіть Марс) та червоного гіганта (діаметр Бетельгейзе в 350 разів перевищує діаметр Сонця)? Безіменні автори казок навряд чи дотримувались наукової достовірності. Головне, півень вилетів у вікно й полетів собі, а просинка перетворилася на гарного козака. Тож, може, не тільки догони, а й ми, українці, маємо за далеких предків прибульців з Сіріуса? Перед цим меркнуть «теорії» деяких вчених-суперпатріотів про українсько-протошумерське геніалогічне древо.