Осінь – пора сватання, заручин і весілля. Але чи часто справа доходила до весілля? Гарні й вибагливі українські дівчата щорічно готували для сватів та їхніх протеже неабиякі запаси гарбузів. Адже гарбуз – це символ відмови. Тоді засмучені, але перезбуджені українські юнаки жадібно поїдали гарбузи, щойно повернувшись додому.
Ще в доісторичні часи вони інстинктивно відчували те, що довели сучасні вчені – в гарбузах містяться речовини, які нормалізують гормональний обмін і заспокоюють надмірне сексуальне та психічне збудження.
А що ж було робити тим, хто не зносив смаку гарбуза? Вони робили те, що описав потім відомий австрійський психіатр Зиґмунд Фройд (Z. Freud). Вони сублімували. Найзручнішим об’єктом для сублімації був гарбуз. У ньому можна було вирізати різні отвори, які нагадували очі, рот, ніс і, навіть, вуха.
Але зовсім нестерпним було становище тих, хто, вийшовши з хати, раз-у-раз натрапляв на образ своєї коханої. Такі, щоб забути про свою мрію, йшли світ за очі. Саме вони навчили ірландців робити отвори в гарбузах, щоб ті нагадували людські голови. Звідси й назва – „головин”.
Американці, які запозичили цей звичай, трохи спотворили цю назву, і вийшло – „геловін” (hallowe’en). Тепер, кожного року, в останній день жовтня, американські діти встромляють всередину такої голови запалену свічку та ходять з цим по кладовищах, лякаючи дорослих.
„Новиє русскіє”, перейнявши у американців цей „прикіл”, дещо змінили назву „головина” та почали вимовляти її як „хеллоуїн”, з наголосом на другий склад. Це – помилка.
Тепер український гарбуз повернувся на батьківщину. Наші хлопці знову вирізають „головинів” та їдять гарбузову кашу. Ось класичний рецепт її приготування.
Обчищений і нарізаний кубиками гарбуз варять з молоком до готовності, протирають крізь сито разом з відваром, додають перебране і промите пшоно, цукор, сіль, змішують і варять до готовності пшона. Подаючи до столу, додають шматочок вершкового масла. (На 1 кг гарбуза – ¾ склянки пшона, 1 ½ столової ложки цукру, 2 столових ложки вершкового масла, 1 ½ склянки молока.
Третій Гетьманат пропонує альтернативу «цифровому концтабору» та ліволіберальному хаосу. Дана праця призначена для стратегів, інвесторів, розробників та всіх Людей Волі, які розглядають Україну як...
Ходить Гарбуз по городу, питається свого роду...
Світ:
03110301e.JPG
А що ж було робити тим, хто не зносив смаку гарбуза? Вони робили те, що описав потім відомий австрійський психіатр Зиґмунд Фройд (Z. Freud). Вони сублімували. Найзручнішим об’єктом для сублімації був гарбуз. У ньому можна було вирізати різні отвори, які нагадували очі, рот, ніс і, навіть, вуха.
Але зовсім нестерпним було становище тих, хто, вийшовши з хати, раз-у-раз натрапляв на образ своєї коханої. Такі, щоб забути про свою мрію, йшли світ за очі. Саме вони навчили ірландців робити отвори в гарбузах, щоб ті нагадували людські голови. Звідси й назва – „головин”.
Американці, які запозичили цей звичай, трохи спотворили цю назву, і вийшло – „геловін” (hallowe’en). Тепер, кожного року, в останній день жовтня, американські діти встромляють всередину такої голови запалену свічку та ходять з цим по кладовищах, лякаючи дорослих.
„Новиє русскіє”, перейнявши у американців цей „прикіл”, дещо змінили назву „головина” та почали вимовляти її як „хеллоуїн”, з наголосом на другий склад. Це – помилка.
Тепер український гарбуз повернувся на батьківщину. Наші хлопці знову вирізають „головинів” та їдять гарбузову кашу. Ось класичний рецепт її приготування.
Обчищений і нарізаний кубиками гарбуз варять з молоком до готовності, протирають крізь сито разом з відваром, додають перебране і промите пшоно, цукор, сіль, змішують і варять до готовності пшона. Подаючи до столу, додають шматочок вершкового масла. (На 1 кг гарбуза – ¾ склянки пшона, 1 ½ столової ложки цукру, 2 столових ложки вершкового масла, 1 ½ склянки молока.
Смачного!
Зверніть увагу
Біла книга «Третій ϟ Гетьманат»: Заснування держави без бюрократії та податків – архітектура, технологія, традиція (версія 1.0)