Рівно 111 років тому у Харкові виникла перша в Наддніпрянській Україні українська політична самостійницька організація - Революційна Українська Партія (РУП). Програму до неї написав ідеолог державної самостійності України Микола Міхновський. Ця програма так і називається - «Самостійна Україна».
З огляду на те, що суть програми, затвердженої 10 лютого 1900 року, залишається актуальною і донині, подаємо витяги з цього документу:
«1. Ми визнаємо, що наш нарід теж перебуває у становищі зрабованої нації.
Отже, коли справедливо, що кожна нація з огляду на міжнародні відносини хоче виливатись у форму незалежної, самостійної держави; коли справедливо, що тільки держава одноплемінного національного змісту може дати своїм членам нічим не обмежовану змогу всестороннього роз¬витку духового і осягнення найліпшого матеріяльного гаразду; коли справедливо, що пишний розцвіт індивідуальности можливий тільки в дер¬жаві, для якої плекання індивідуальности є ме¬тою, - тоді стане зовсім зрозумілим, що держав¬на самостійність є головна умова існування нації, а державна незалежність є національним ідеа¬лом у сфері міжнаціональних відносин.
2. Коли доводиться нам іти на свої збори під до¬питливими поглядами цілої фалянги правительственних шпіонів, коли українцеві не вільно при¬знаватись до своєї національности і коли люби¬ти Вітчизну рівнозначно, що бути державним зрадником, тоді зовсім до речі виникає повне обурення питання, яким правом російське царсь¬ке правительство поводиться з нами на нашій власній території, наче зі своїми рабами? Яким правом відносно нас, тубільців своєї країни, ви¬дано закон з 17 травня 1876 року, що засуджує нашу національність на смерть? На підставі яко¬го права на всіх урядах нашої країни урядовця¬ми призначено виключно росіян (москалів) або змоскалізуваних ренегатів? На грунті якого пра¬ва з наших дітей готують по школах заклятих ворогів і ненависників нашому народові? Через що навіть у церкві панує мова наших гнобителів? Яким правом правительство російське здерті з нас гроші витрачає на користь російської нації, плекаючи і підтримуючи її науку, літературу, промисловість і так далі. І, нарешті, найголовні¬ше: чи має право царське правительство взагалі видавати для нас закони, універсали та адміністраційні засади?
3. Над нами висить чорний стяг, а на йому на¬писано: "Смерть політична, смерть національна, смерть культурна для української нації?"
Це не є самі слова: зміст їм відповідає. Коли в Української держави відібрано право бути дер¬жавою, то поодинокі члени колишньої республі¬ки позбулися усіх елементарних політичних прав людини. Колишній український республіканець має менше прав, ніж нинішній найостатніший московський наймит. Правительство чужинців розпоряджається на території колишньої Української республіки наче в завойованій свіжо країні, висмоктує останні сили, висмикує ліпших борців, здирає останній гріш із бідного народу. Урядовці з чужинців обсіли Україну і зневажа¬ють той люд, на кошт якого годуються. Непокір¬ливі тубольці погорджуються невимовно, а не¬безпечні з них засилаються на Сибір.
Третій Гетьманат пропонує альтернативу «цифровому концтабору» та ліволіберальному хаосу. Дана праця призначена для стратегів, інвесторів, розробників та всіх Людей Волі, які розглядають Україну як...
Хто виконає програму Революційної Української Партії?
Світ:
mihn_20110210.jpg
«1. Ми визнаємо, що наш нарід теж перебуває у становищі зрабованої нації.
Отже, коли справедливо, що кожна нація з огляду на міжнародні відносини хоче виливатись у форму незалежної, самостійної держави; коли справедливо, що тільки держава одноплемінного національного змісту може дати своїм членам нічим не обмежовану змогу всестороннього роз¬витку духового і осягнення найліпшого матеріяльного гаразду; коли справедливо, що пишний розцвіт індивідуальности можливий тільки в дер¬жаві, для якої плекання індивідуальности є ме¬тою, - тоді стане зовсім зрозумілим, що держав¬на самостійність є головна умова існування нації, а державна незалежність є національним ідеа¬лом у сфері міжнаціональних відносин.
2. Коли доводиться нам іти на свої збори під до¬питливими поглядами цілої фалянги правительственних шпіонів, коли українцеві не вільно при¬знаватись до своєї національности і коли люби¬ти Вітчизну рівнозначно, що бути державним зрадником, тоді зовсім до речі виникає повне обурення питання, яким правом російське царсь¬ке правительство поводиться з нами на нашій власній території, наче зі своїми рабами? Яким правом відносно нас, тубільців своєї країни, ви¬дано закон з 17 травня 1876 року, що засуджує нашу національність на смерть? На підставі яко¬го права на всіх урядах нашої країни урядовця¬ми призначено виключно росіян (москалів) або змоскалізуваних ренегатів? На грунті якого пра¬ва з наших дітей готують по школах заклятих ворогів і ненависників нашому народові? Через що навіть у церкві панує мова наших гнобителів? Яким правом правительство російське здерті з нас гроші витрачає на користь російської нації, плекаючи і підтримуючи її науку, літературу, промисловість і так далі. І, нарешті, найголовні¬ше: чи має право царське правительство взагалі видавати для нас закони, універсали та адміністраційні засади?
3. Над нами висить чорний стяг, а на йому на¬писано: "Смерть політична, смерть національна, смерть культурна для української нації?"
Це не є самі слова: зміст їм відповідає. Коли в Української держави відібрано право бути дер¬жавою, то поодинокі члени колишньої республі¬ки позбулися усіх елементарних політичних прав людини. Колишній український республіканець має менше прав, ніж нинішній найостатніший московський наймит. Правительство чужинців розпоряджається на території колишньої Української республіки наче в завойованій свіжо країні, висмоктує останні сили, висмикує ліпших борців, здирає останній гріш із бідного народу. Урядовці з чужинців обсіли Україну і зневажа¬ють той люд, на кошт якого годуються. Непокір¬ливі тубольці погорджуються невимовно, а не¬безпечні з них засилаються на Сибір.
>Читати повністю тут
Зверніть увагу
Біла книга «Третій ϟ Гетьманат»: Заснування держави без бюрократії та податків – архітектура, технологія, традиція (версія 1.0)