«Інтернетизація» триває: кожен другий українець в онлайні – дослідження

Частина експертів саме з «інтернетизацією» пов’язують активнішу участь українців у політичному житті. Однак, на їхню думку, чекати найближчим часом Інтернет-революцій не варто. 

Майже 20 мільйонів українців віком понад 15 років (це 43,5% населення держави) регулярно заходять до мережі Інтернет. Частина – з мобільних телефонів, але більшість – зі стаціонарних комп’ютерів, свідчить дослідження In Mind Factum group, яке оцінює ситуацію наприкінці 2012 року. Такі ж дані наводить Нацкомісія з регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (НКРЗІ). Посадовці вважають такий рівень використання всесвітньої мережі задовільним.
 
Інший дослідник, Iks-Consulting, наводить кількість абонентів саме мобільного Інтернету в Україні: їх 14,1 млн. осіб. Цікаво, що половина постійних Інтернет-користувачів мешкає у великих містах, кожен п’ятий – у селах. Кожен третій користувач – киянин, і майже кожен п’ятий – одесит. Закарпаття, Севастополь та північ України – серед аутсайдерів: переважна більшість тамтешніх мешканців в Інтернет не заглядає. Такі дані наводить Держстат.
 
У цілому зростання кількості користувачів Інтернету свідчить, що Україна розвивається в тому ж напрямку, що й решта світу, наголошує Інтернет-експерт, керуючий партнер «Паблісіті Україна» Дмитро Васильєв.

«Триває створення віртуального світу. Дедалі більша частина українців розуміє, що Інтернет може бути інструментом організації дозвілля, заробляння грошей, творчої реалізації. Нині 44% зрозуміли, що це дуже зручно. Зараз – це соцмережі, скайп, далі – зростатиме частка Інтернет-банкінгу, в дедалі більшої кількості людей з’являться картки саме для цього. Люди розуміють, що це безпечніше. Українці використовують Інтернет всіма тими способами, що й розвинені держави. Різниця – лише у відсотках. Повірте, за 5 років ми Україну не впізнаємо», – стверджує експерт.
 
Зростання Інтернет-активності відзначає і координатор руху «Спільна справа», один із організаторів «Податкового Майдану» Олександр Данилюк. Однак на його думку, можливість впливу користувачів мережі на зміну чинної влади, так звана «Інтернет-революція» – в Україні наразі малореальна.

«Кажуть, що зміни режиму в інших країнах, так звана «Арабська весна», були Інтернет-революціями. Направду – більшість учасників тих подій не користувалися мережами. Те ж саме ми бачили під час «Податкового Майдану» в Україні. Хоча, з іншого боку, учасники масових виступів проти влади в Україні використовують Інтернет, щоб бачити ситуацію в інших регіонах і координувати свої дії. Саме завдяки Інтернету вдалося зібрати багатотисячні мітинги в Дніпропетровську та інших містах під час «Дня гніву» у 2011 році. Не думаю, що популяризація Інтернету відбувається через зростання політичної активності населення. Однак є протилежний процес: люди, які приходять у мережу, отримують свіжу й різнопланову інформацію про ситуацію в Україні, й стають більш політично активними», – констатує Олександр Данилюк.

На думку фахівців, нині зростає громадянська активність не лише користувачів мереж «Фейсбук» і «Твіттер», які традиційно більше цікавляться політикою й суспільним життям. Політичні теми проникають і в інші соцмережі.