Представники Міжнародноїх федерації Бойого Гопака, які в Калуші проводять семінар, запросили Осмира. Він представив учасникам семінару свою нову книгу "Останній з роду".
Насамперед Осмир був приємно вражений, що його "Скита" вже прочитали не тільки в Києві, але і в Херсоні і в Луганську. Серед учасників зустрічі були різні думки, адже добре обізнані в питанні бойових мистецтв і практично кожен прагне стати характерником, проте безперечним було те що всі читали "Скита" із неабияким захопленням. Також позитивні відгуки були і від поеми в малюнках "Томири". Із приємністю відкривали сторінку, де Славполь, із чубом на маківці та в одежі скитського воїна, спостерігав із кручі Волги за перськими військами. Це події 2500 років тому. І цілком по іншому читалась ця давня історія, коли об'єднання племен, які населяли степи від Волги до Алтаю, названо не по грецькому Месагати, а по рідному - Великі Поляни.
Цікавим було продовження розмови з учасниками семінару і про Голодомор, про який описується у книзі "Останній з роду". Для представників східних областей ця тема в принципі є новою і багато фактів тих подій для них були по суті відкриттям і шоком. Натомість для багатьох представників західних країв, де питання Голодомору не нове, доволі широко освітлюється і обговорюється, дивиною було існування в центральній Україні підпілля та успішне продовження їхньої боротьби після Голодомору. Подання тих подій, як всеохоплюючої та всезнищуючої трагедії відкладається у підсвідомості як "кінець світу". "Але ж у містах працювали ресторани, звучала запальна танцювальна музика, знать забавлялася не гірше ніж за царських часів. І в той же час, комуністична влада зерно відправляла в Німеччину, аби допомогти німецьким соціол-націоналістам, гітлерівцям. Трагедія була для тих, хто не міг собі дати ради, хто не зміг прорватись із села в місто, в ліс, байрак, хто не зумів запастись харчами і притаїти його так, аби не знайшли посіпаки, не забрали й не відправили гітлерівцям як допомогу! А козаки будь-де вміли притаїтися і перечекати, і їхні нащадки вміло пережили і не зламались, не попали під всеохоплюючий вплив комуністичної пропаганди й залишились борцями за незалежність рідного краю. Інакше б сьогодні не відбулося проголошення незалежності України." - пояснив Осмир. А ще особливо цікавим було для юнаків зростання Левка Косака, останнього із древнього козацького роду, його навчання, становлення і набуття ним якостей характерництва.
В цілому презентація відбулася успішно і після запитань - автографи. Осмир заявляв, що не підписує книг тим, хто не прочитав. Але тут зробив виняток, мовляв вони читали. Вистояв у черзі за автографами і представник із Польщі. Так що і Луганську і в Польщі тепер будуть книги Осмира та ще й із автографами.
Та ось місцеві і центральні ЗМІ не звернули уваги ні на книги, ні на автора, незважаючи що для Осмира Калуш є рідним містом. На запитання чи не ображається, він із посмішкою відповів: - "Образа - це риса обмежених. Я розумію їх. Ви погляньте чим наповнені сьогодні телебачення і часописи, або п'янички із їхніми відповідними проблемами, або недоумки й збоченці із своїми "премудрими" поглядами на світ. Що з цього пізнаєш і чого навчишся?! Але в усім є закономірність, й закономірний сьогоднішній такий стан речей. Але якщо є зле, то десь мусить бути і добре. Треба шукати, треба творити добро і все буде добре! Якщо є ніч, то й буде ранок! Калушани дізнаються про мене через мої книги, це буде довше, але надійніше."
Творче об'єднання "Велеско" і надалі прикладатиме зусиль, аби про книги Осмира знали не тільки калушани. Наразі його запрошує молодь в табори. Нам відомо, що Осмир любить бути на природі і вже проводив маленькі польові презентації. Надіємось він погодиться.
Третій Гетьманат пропонує альтернативу «цифровому концтабору» та ліволіберальному хаосу. Дана праця призначена для стратегів, інвесторів, розробників та всіх Людей Волі, які розглядають Україну як...
Книги Осмира тепер будуть в Польші і в Луганську.
Світ:
Цікавим було продовження розмови з учасниками семінару і про Голодомор, про який описується у книзі "Останній з роду". Для представників східних областей ця тема в принципі є новою і багато фактів тих подій для них були по суті відкриттям і шоком. Натомість для багатьох представників західних країв, де питання Голодомору не нове, доволі широко освітлюється і обговорюється, дивиною було існування в центральній Україні підпілля та успішне продовження їхньої боротьби після Голодомору. Подання тих подій, як всеохоплюючої та всезнищуючої трагедії відкладається у підсвідомості як "кінець світу". "Але ж у містах працювали ресторани, звучала запальна танцювальна музика, знать забавлялася не гірше ніж за царських часів. І в той же час, комуністична влада зерно відправляла в Німеччину, аби допомогти німецьким соціол-націоналістам, гітлерівцям. Трагедія була для тих, хто не міг собі дати ради, хто не зміг прорватись із села в місто, в ліс, байрак, хто не зумів запастись харчами і притаїти його так, аби не знайшли посіпаки, не забрали й не відправили гітлерівцям як допомогу! А козаки будь-де вміли притаїтися і перечекати, і їхні нащадки вміло пережили і не зламались, не попали під всеохоплюючий вплив комуністичної пропаганди й залишились борцями за незалежність рідного краю. Інакше б сьогодні не відбулося проголошення незалежності України." - пояснив Осмир. А ще особливо цікавим було для юнаків зростання Левка Косака, останнього із древнього козацького роду, його навчання, становлення і набуття ним якостей характерництва.
В цілому презентація відбулася успішно і після запитань - автографи. Осмир заявляв, що не підписує книг тим, хто не прочитав. Але тут зробив виняток, мовляв вони читали. Вистояв у черзі за автографами і представник із Польщі. Так що і Луганську і в Польщі тепер будуть книги Осмира та ще й із автографами.
Та ось місцеві і центральні ЗМІ не звернули уваги ні на книги, ні на автора, незважаючи що для Осмира Калуш є рідним містом. На запитання чи не ображається, він із посмішкою відповів: - "Образа - це риса обмежених. Я розумію їх. Ви погляньте чим наповнені сьогодні телебачення і часописи, або п'янички із їхніми відповідними проблемами, або недоумки й збоченці із своїми "премудрими" поглядами на світ. Що з цього пізнаєш і чого навчишся?! Але в усім є закономірність, й закономірний сьогоднішній такий стан речей. Але якщо є зле, то десь мусить бути і добре. Треба шукати, треба творити добро і все буде добре! Якщо є ніч, то й буде ранок! Калушани дізнаються про мене через мої книги, це буде довше, але надійніше."
Творче об'єднання "Велеско" і надалі прикладатиме зусиль, аби про книги Осмира знали не тільки калушани. Наразі його запрошує молодь в табори. Нам відомо, що Осмир любить бути на природі і вже проводив маленькі польові презентації. Надіємось він погодиться.
Зичимо читачам хороших книг, а писакам натхнення!
Хай щастить!
Прес-центр ТО "Велеско"
В тему:
Осмир Митренко - героїчні пригоди лева в час Голодомору та підпілля
Беззахисність провокує насильство
Зверніть увагу
Біла книга «Третій ϟ Гетьманат»: Заснування держави без бюрократії та податків – архітектура, технологія, традиція (версія 1.0)