Для психологічно неповноцінних критерій – РФ. Неповноцінні вважають, що у нас все має бути „як в Росії”, або „на відміну від Росії”. Кожен свій крок неповноцінні узгоджують, дивлячись на Росію. Коли в Росії легалізують капрофагію, неповноцінні одразу скажуть „а давайте як в Росії”. При цьому інша частина неповноцінних на знак протесту вимагатиме легалізації педофілії. Неповноцінним і в голову не прийде сприймати збочення в якості збочення.
Аргументація „як в Росії” засвідчує невиліковність неповноцінного.
Для протидії епідемії неповноцінності неповноцінних слід називати неповноцінними і відповідно до них ставитися. Якщо чиновники мутять „проект ваучери” на тій підставі, що так вже мутили в РФ, це означає, що чиновники неповноцінні. Якщо історичний центр Києва забудовується скляними оранжереями тому, що так вже є в Москві, це означає, що чиновники київської мерії – неповноцінні. Якщо Голодомор закликають визнати лише сором'язливо посилаючись на „голокост”, то це не що інше, як прояв комплексу неповноцінності.
Історично українська нація є самодостатньою. Тому вона вистояла. Бо діяла виключно у власних національних інтересах, не оглядаючись на Еквадор, Росію чи Індонезію. Їй глибоко по барабану, що про це подумає невідомо хто невідомо де. Шизофренічна пропаганда в засобах масової інформації проекту „давайте як в Росії” („давайте як в Європі”) засвідчує неповноцінність тих, хто контролює інформаційний простір. Неповноцінний інформаційний простір є наслідком відсутності національної ідеї. Національна ідея – повернення до коренів, повернення до Київської Русі. Київська Русь - самодостатня давньоукраїнська імперія. Київська Русь - найефективніша форма Української державності. Національна ідея – відновлення модернізованої Київської Русі. Повернення України для українців. Це означатиме, що пропаганда комплексу неповноцінності буде заборонена і прирівняна до злочину.
Ліквідація Хазарського каганату, Коліївщина, ОУН-УПА творилися власними силами. Що таке „давайте як в Росії” наші славні прадіди просто не знали. Тому і перемагали.
Третій Гетьманат пропонує альтернативу «цифровому концтабору» та ліволіберальному хаосу. Дана праця призначена для стратегів, інвесторів, розробників та всіх Людей Волі, які розглядають Україну як...
Комплекс неповноцінності – ознака неповноцінних
Світ:
putin.jpg
Для протидії епідемії неповноцінності неповноцінних слід називати неповноцінними і відповідно до них ставитися. Якщо чиновники мутять „проект ваучери” на тій підставі, що так вже мутили в РФ, це означає, що чиновники неповноцінні. Якщо історичний центр Києва забудовується скляними оранжереями тому, що так вже є в Москві, це означає, що чиновники київської мерії – неповноцінні. Якщо Голодомор закликають визнати лише сором'язливо посилаючись на „голокост”, то це не що інше, як прояв комплексу неповноцінності.
Історично українська нація є самодостатньою. Тому вона вистояла. Бо діяла виключно у власних національних інтересах, не оглядаючись на Еквадор, Росію чи Індонезію. Їй глибоко по барабану, що про це подумає невідомо хто невідомо де. Шизофренічна пропаганда в засобах масової інформації проекту „давайте як в Росії” („давайте як в Європі”) засвідчує неповноцінність тих, хто контролює інформаційний простір. Неповноцінний інформаційний простір є наслідком відсутності національної ідеї. Національна ідея – повернення до коренів, повернення до Київської Русі. Київська Русь - самодостатня давньоукраїнська імперія. Київська Русь - найефективніша форма Української державності. Національна ідея – відновлення модернізованої Київської Русі. Повернення України для українців. Це означатиме, що пропаганда комплексу неповноцінності буде заборонена і прирівняна до злочину.
Ліквідація Хазарського каганату, Коліївщина, ОУН-УПА творилися власними силами. Що таке „давайте як в Росії” наші славні прадіди просто не знали. Тому і перемагали.
----------------------------------------------------
В тему:
Українофобія – хвороба окупантів
Московський каганат
Ліберали – чума ХХІ століття
Про цю республіку
Зверніть увагу
Біла книга «Третій ϟ Гетьманат»: Заснування держави без бюрократії та податків – архітектура, технологія, традиція (версія 1.0)