На складських площах, за деякою інформацією, зберігалася шкільна форма.
Як повідомили УНІАН в Центрі громадських зв`язків Головного управління МНС України в місті Києві, при гасінні пожежі було задіяно 15 одиниць пожежної техніки з 7 пожежних підрозділів міста.
За останні кілька років Київ втратив практично всі великі швейні фабрики, повідомив УНІАН співрозмовник, який багато років працював в швейному виробництві. Клієнтами фабрик “Юність”, “Україна”, “Смирнова-Ласточкіна” і “Дана” були багато відомих німецьких, французьких, голландських і американських фірм: Hugo Boss, Berghaus, Lener Cordier і ін. Але всі ці фабрики були в центрі міста, і мірою зростання цін на землю фабрики стали дешевші за вартість землі, на якій стояли. Наприклад, контрольний пакет “Юності” після приватизації коштував трохи більше 100 тисяч доларів, а вартість сотки землі в центрі міста – 400-600 тисяч.
Витрати на перенесення виробництва ніхто на себе не взяв: держава продала фабрики, а приватних власників цікавила земля, а не швейна продукція. Невелика частина потужностей “Юності” винесена до Боярки, але вона практично не працює.
В тему:
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Третій Гетьманат пропонує альтернативу «цифровому концтабору» та ліволіберальному хаосу. Дана праця призначена для стратегів, інвесторів, розробників та всіх Людей Волі, які розглядають Україну як...
Ліберальний терор: тактика випаленої землі
Категорія:
1215025751.jpg
Як повідомили УНІАН в Центрі громадських зв`язків Головного управління МНС України в місті Києві, при гасінні пожежі було задіяно 15 одиниць пожежної техніки з 7 пожежних підрозділів міста.
За останні кілька років Київ втратив практично всі великі швейні фабрики, повідомив УНІАН співрозмовник, який багато років працював в швейному виробництві. Клієнтами фабрик “Юність”, “Україна”, “Смирнова-Ласточкіна” і “Дана” були багато відомих німецьких, французьких, голландських і американських фірм: Hugo Boss, Berghaus, Lener Cordier і ін. Але всі ці фабрики були в центрі міста, і мірою зростання цін на землю фабрики стали дешевші за вартість землі, на якій стояли. Наприклад, контрольний пакет “Юності” після приватизації коштував трохи більше 100 тисяч доларів, а вартість сотки землі в центрі міста – 400-600 тисяч.
Витрати на перенесення виробництва ніхто на себе не взяв: держава продала фабрики, а приватних власників цікавила земля, а не швейна продукція. Невелика частина потужностей “Юності” винесена до Боярки, але вона практично не працює.
Зверніть увагу
Біла книга «Третій ϟ Гетьманат»: Заснування держави без бюрократії та податків – архітектура, технологія, традиція (версія 1.0)