КРИЗА! Очищаюча криза, яка, здається - єдина - здатна прочистити мозок тим, у кого він ще залишився…
…Офісний планктон, який заробляє втричі менше, ніж я - бере квартири та новесенькі тачки в кредит, підписуючись під боргову кабалу хіба не на 50 років, “зависає” в розважальних центрах, їздить у відпустки на модні курорти. Шмаркачня по 12-13 років ходить з мабілами по 600-700 баксів в шмотках, дорожчих, ніж мої, разів в п’ять. Пафосні кабаки, дискотеки та клуби набиті народом вщент. А деякі менеджери середньої ланки настільки збожеволіли від орієнтації на “статусність”, що купують квартири у центрі по 400 тисяч під 30% річних у кредит - бо у типовій панельці на смердючій Оболоні вони, бачте, жити не можуть…
Кожен, кому обломилося трохи бабла - мріє замутити якусь спекуляцію, наприклад - земельну, взагалі при цьому не розуміючись на цих питаннях. Бо вони, бачте, чули, що багато хто на цьому піднявся…
…Практично ніхто не хоче просто_чесно_працювати та ПОСТУПОВО нарощувати свій добробут та рівень життя. Майже жодна дитина не мріє стати МАЙСТРОМ - “золоті руки” - мрії про халяву та розваги заполонили мозок. Роботодавці скаржаться, що пролетаріат став вимираючим класом - неможливо навіть за непогані гроші найняти реально толкового інженера, агронома, технолога, зварювальника, токара… І навіть комбайнери не хочуть працювати - вони стоять на біржі, отримують “пособіє по бєзработіцє”, а за кермо готові сісти лише за “чорний нал”… Справедливості заради слід зазначити, що роботодавці і самі доклалися до цієї ситуації, бо багато років поспіль платили пролетаріату копійки, змушуючи його шукати кращої долі за межами України чи перекваліфіковуватись в торгаші.
Коротше, покоління пост-совкових українців дорвалося до красивого життя. Людям нібито повністю відшибло мозок, і вони не бажають визнавати, що нічого не виникає з нічого, і за все треба платити. Що в кредит береш чужі та на деякий час, а віддаєш - свої та назавжди. Що зароблене на інфляції (”квартіри будут даражать всєгда!!!”) - інфляцією ж і повертається. Що з глобальної точки зору - не можна користуватись чимось, на що ти не маєш права, бо ще на це не заробив (і немає гарантії, що колись заробиш)! Що для того, аби добре жити - треба добре працювати, а не сподіватись на вдалу спекуляцію чи ще якусь там манну небесну!
Лошари на “Деу” та “Авео”, придбаних в кредит з нульовим першим внеском, мали б за рівнем своїх доходів їздити лише на іржавих “копійках”.
Офісний планктон з зарплатнею в півтори штуки баксів мав би жити вшістьох в трьошці на околиці Борщагівки з краєвидом на смітник - за 150 баксів “з носу”, а не вдвох в однушці на Подолі за 650 баксів.
Розвагою офісного планктону з подібним рівнем доходів має бути пиво, морозиво та бюджетні місця в кінотеатрах, а не поїздки на гівнокурорти вартістю в їхню місячну зарплатню за тиждень…
Все, замальовка красіве життя скінчилося. Настав час розплати.
КРИЗА! Очищаюча криза, яка, здається - єдина - здатна прочистити мозок тим, у кого він ще залишився…
ВИСНОВОК: 1) ідеологія “потреблядства”, не підкріпленого ЗАРОБЛЕНИМИ грошима в РЕАЛЬНОМУ секторі економіки (абсолютна більшість українського бабла - “повітряне”, спекулятиве, з сфери послуг); 2) загальнодоступні кредити; 3) популістські, безвідповідальні керманичі, яким навіть на думку ніколи не спадало займатись всі ці роки хоч чимось, крім дерибану (“тиМошеннічєство”, ага) - довели цю країну до ручки. Все це вкупі розбестило людей, відівчило їх “простягати ніжки по одьожці” та адекватно оцінювати себе та своє місце в цьому буремному світі.
Третій Гетьманат пропонує альтернативу «цифровому концтабору» та ліволіберальному хаосу. Дана праця призначена для стратегів, інвесторів, розробників та всіх Людей Волі, які розглядають Україну як...
Моя суб’єктивна думка про причини кризи
Світ:
КРИЗА! Очищаюча криза, яка, здається - єдина - здатна прочистити мозок тим, у кого він ще залишився…
…Офісний планктон, який заробляє втричі менше, ніж я - бере квартири та новесенькі тачки в кредит, підписуючись під боргову кабалу хіба не на 50 років, “зависає” в розважальних центрах, їздить у відпустки на модні курорти. Шмаркачня по 12-13 років ходить з мабілами по 600-700 баксів в шмотках, дорожчих, ніж мої, разів в п’ять. Пафосні кабаки, дискотеки та клуби набиті народом вщент. А деякі менеджери середньої ланки настільки збожеволіли від орієнтації на “статусність”, що купують квартири у центрі по 400 тисяч під 30% річних у кредит - бо у типовій панельці на смердючій Оболоні вони, бачте, жити не можуть…
Кожен, кому обломилося трохи бабла - мріє замутити якусь спекуляцію, наприклад - земельну, взагалі при цьому не розуміючись на цих питаннях. Бо вони, бачте, чули, що багато хто на цьому піднявся…
…Практично ніхто не хоче просто_чесно_працювати та ПОСТУПОВО нарощувати свій добробут та рівень життя. Майже жодна дитина не мріє стати МАЙСТРОМ - “золоті руки” - мрії про халяву та розваги заполонили мозок. Роботодавці скаржаться, що пролетаріат став вимираючим класом - неможливо навіть за непогані гроші найняти реально толкового інженера, агронома, технолога, зварювальника, токара… І навіть комбайнери не хочуть працювати - вони стоять на біржі, отримують “пособіє по бєзработіцє”, а за кермо готові сісти лише за “чорний нал”… Справедливості заради слід зазначити, що роботодавці і самі доклалися до цієї ситуації, бо багато років поспіль платили пролетаріату копійки, змушуючи його шукати кращої долі за межами України чи перекваліфіковуватись в торгаші.
Коротше, покоління пост-совкових українців дорвалося до красивого життя. Людям нібито повністю відшибло мозок, і вони не бажають визнавати, що нічого не виникає з нічого, і за все треба платити. Що в кредит береш чужі та на деякий час, а віддаєш - свої та назавжди. Що зароблене на інфляції (”квартіри будут даражать всєгда!!!”) - інфляцією ж і повертається. Що з глобальної точки зору - не можна користуватись чимось, на що ти не маєш права, бо ще на це не заробив (і немає гарантії, що колись заробиш)! Що для того, аби добре жити - треба добре працювати, а не сподіватись на вдалу спекуляцію чи ще якусь там манну небесну!
Лошари на “Деу” та “Авео”, придбаних в кредит з нульовим першим внеском, мали б за рівнем своїх доходів їздити лише на іржавих “копійках”.
Офісний планктон з зарплатнею в півтори штуки баксів мав би жити вшістьох в трьошці на околиці Борщагівки з краєвидом на смітник - за 150 баксів “з носу”, а не вдвох в однушці на Подолі за 650 баксів.
Розвагою офісного планктону з подібним рівнем доходів має бути пиво, морозиво та бюджетні місця в кінотеатрах, а не поїздки на гівнокурорти вартістю в їхню місячну зарплатню за тиждень…
Все, замальовка красіве життя скінчилося. Настав час розплати.
КРИЗА! Очищаюча криза, яка, здається - єдина - здатна прочистити мозок тим, у кого він ще залишився…
ВИСНОВОК: 1) ідеологія “потреблядства”, не підкріпленого ЗАРОБЛЕНИМИ грошима в РЕАЛЬНОМУ секторі економіки (абсолютна більшість українського бабла - “повітряне”, спекулятиве, з сфери послуг); 2) загальнодоступні кредити; 3) популістські, безвідповідальні керманичі, яким навіть на думку ніколи не спадало займатись всі ці роки хоч чимось, крім дерибану (“тиМошеннічєство”, ага) - довели цю країну до ручки. Все це вкупі розбестило людей, відівчило їх “простягати ніжки по одьожці” та адекватно оцінювати себе та своє місце в цьому буремному світі.
Хтось незгоден?
В тему:
Залізом і вогнем
Україна – хата без господаря
Безплідна смоківниця, або як позбутися рекламних монстрів
Зверніть увагу
Біла книга «Третій ϟ Гетьманат»: Заснування держави без бюрократії та податків – архітектура, технологія, традиція (версія 1.0)