Останніми роками на Львівщині як гриби після дощу появляються все нові і нові музеї. Це і не дивно, адже ми нарешті отримали незалежність і спрагли за правдивою, не перекрученою «воріженьками» історією свого краю.
Особливо урочисто відкритого 2 жовтня цього року історико-краєзнавчого музею в селі Добростани, що на Яворівщині, тут також є знамениті люди, які вийшли з його середовища. Це славна родина Пачовських, відома своїм патріотичним духом і вірним служінням українській ідеї. Тут 20 вересня 1861 року в сім’ї священника Івана Пачовського народився син Михайло, відомий свого часу викладач, науковець, письменник, етнограф, самодіяльний композитор, незмінний член керівництва «Просвіти» (відповідав за роботу філій) та «Сокола» (організатор та керівник цього товариства в Долині), активний громадський діяч.
Після закінчення Віденського університету вчителював у Львові та Коломиї. В 1884 році з ініціативи Михайла Пачовського в селі Добростани було засновано читальню ім. Т.Г Шевченка, яку активно підтримали отець Іван Пачовський та дяк Юрко Хома. А 1911 року коли «Просвітою» було кинуто клич: «100-річчю Маркіяна Шашкевича – 100 українських гімназій», Михайло Пачовський в м. Долині (тепер Івано-Франківська область) заснував і очолив приватну українську гімназію. За часів ЗУНР обіймав посаду міського комісара Долини та був делегатом Української Національної Ради Західноукраїнської Народної Республіки.
Внук Івана Пачовського, а племінник Михайла Пачовського Василь Миколайович Пачовський – відомий історик, поет, драматург, педагог, громадський діяч, один з засновників поетичного об’єднання «Молода Муза», гідно продовжив справу свого дядька – виховання підростаючого покоління, не забував сам і вчив українську юнь гордо носити звання «УКРАЇНЕЦЬ».
Урочисте відкриття музею було приурочене 150-й річниці з Дня народження Михайла Пачовського. Однак, свою роботу музей розпочав ще два місяці тому - 2 серпня з виставки праць Володимира Шаяна, відомого професора, санскритолога, громадського діяча, дослідника «Велесової книги», який також має відношення до цього села. Володимир Шаян хоч народився у Львові, та часто разом з родиною приїжджав на канікули до родичів своєї матері Єви Дмитрик. Цікаво, що це поважана в селі родина, яка давно пустила в ньому свої корені, адже є цілий куток, який так і називається – Дмитрики. Філософ в своїх творах неодноразово з великою теплотою згадував своє перебування у мальовничому селі материної родини.
В роки воєнного лихоліття Володимир Шаян змушений був емігрувати за кордон спочатку в Мюнхен а потім в Лондон, де проводив активну громадську і наукову роботу, був Президентом Європейської Президії Української Вільної Академії Наук (УВАН), директором Бібліотеки та музею ім. Тараса Шевченка у Лондоні при Союзі Українців Британії, головою Педагогічної Комісії, заступником голови Британського товариства Літераторів, заступником голови ПЕН-клубу в екзилі, заступником голови ліги Європейської Свободи, головою Спілки Українських Вільних журналістів, головою Орієнталістів (сходознавців). Він частково переклав “Велесову книгу” і поклав початок її наукового вивчення. У травні 1947 року в Англії Володимир Шаян захистив науковий ступінь і звання Професора. Шаян неодноразово виступав з своїми науковими розвідками та гострими публіцистичними статтями на сторінках українських часописів «Українська думка» та «Визвольний шлях», редагував альманах «Світання».
Третій Гетьманат пропонує альтернативу «цифровому концтабору» та ліволіберальному хаосу. Дана праця призначена для стратегів, інвесторів, розробників та всіх Людей Волі, які розглядають Україну як...
Музей родини Пачовських та Володимира Шаяна
Світ:
Myhaylo_20111013.jpg
Після закінчення Віденського університету вчителював у Львові та Коломиї. В 1884 році з ініціативи Михайла Пачовського в селі Добростани було засновано читальню ім. Т.Г Шевченка, яку активно підтримали отець Іван Пачовський та дяк Юрко Хома. А 1911 року коли «Просвітою» було кинуто клич: «100-річчю Маркіяна Шашкевича – 100 українських гімназій», Михайло Пачовський в м. Долині (тепер Івано-Франківська область) заснував і очолив приватну українську гімназію. За часів ЗУНР обіймав посаду міського комісара Долини та був делегатом Української Національної Ради Західноукраїнської Народної Республіки.
Внук Івана Пачовського, а племінник Михайла Пачовського Василь Миколайович Пачовський – відомий історик, поет, драматург, педагог, громадський діяч, один з засновників поетичного об’єднання «Молода Муза», гідно продовжив справу свого дядька – виховання підростаючого покоління, не забував сам і вчив українську юнь гордо носити звання «УКРАЇНЕЦЬ».
Урочисте відкриття музею було приурочене 150-й річниці з Дня народження Михайла Пачовського. Однак, свою роботу музей розпочав ще два місяці тому - 2 серпня з виставки праць Володимира Шаяна, відомого професора, санскритолога, громадського діяча, дослідника «Велесової книги», який також має відношення до цього села. Володимир Шаян хоч народився у Львові, та часто разом з родиною приїжджав на канікули до родичів своєї матері Єви Дмитрик. Цікаво, що це поважана в селі родина, яка давно пустила в ньому свої корені, адже є цілий куток, який так і називається – Дмитрики. Філософ в своїх творах неодноразово з великою теплотою згадував своє перебування у мальовничому селі материної родини.
В роки воєнного лихоліття Володимир Шаян змушений був емігрувати за кордон спочатку в Мюнхен а потім в Лондон, де проводив активну громадську і наукову роботу, був Президентом Європейської Президії Української Вільної Академії Наук (УВАН), директором Бібліотеки та музею ім. Тараса Шевченка у Лондоні при Союзі Українців Британії, головою Педагогічної Комісії, заступником голови Британського товариства Літераторів, заступником голови ПЕН-клубу в екзилі, заступником голови ліги Європейської Свободи, головою Спілки Українських Вільних журналістів, головою Орієнталістів (сходознавців). Він частково переклав “Велесову книгу” і поклав початок її наукового вивчення. У травні 1947 року в Англії Володимир Шаян захистив науковий ступінь і звання Професора. Шаян неодноразово виступав з своїми науковими розвідками та гострими публіцистичними статтями на сторінках українських часописів «Українська думка» та «Визвольний шлях», редагував альманах «Світання».
Читати повністю ТУТ
Зверніть увагу
Біла книга «Третій ϟ Гетьманат»: Заснування держави без бюрократії та податків – архітектура, технологія, традиція (версія 1.0)