Ми живемо нині в дуже цікавий час, який все ще залишається поза увагою прискіпливого наукового аналізу політологів. Україна йде шляхом, який до неї вже пройшли дві сотні країни, що є на політичній карті світу. Це шлях формування національної держави.
Його пройшли Франція, Португалія. Німеччина, Болгарія, Мексика, Бразилія, Ангола, Фіджі і всі інші країни в різних частинах нашої планети.
Закономірність одна і та ж, але однозначно присутня специфіка її прояву. Цим шляхом йдуть і інші пострадянські держави. І тут теж чим далі, тим яскравіше проявляються специфічні риси цього процесу.
Країни Балтії принципово порвали з «Країною дурнів», тобто Радянським Союзом, провели люстрацію і вступили до ЄС і НАТО.
Грузія вийшла з СНД, поборола корупцію і нині має найвищі на пострадянському просторі темпи розвитку економіки.
Туркменія теж вийшла з СНД і на основі великих запасів нафти і газу будує в себе нову Саудівську Аравію.
Росія оголосила себе правонаступницею «Странидураков» і тому її доля буде така ж, як і в неї. Нинішні події дуже яскраво ілюструють те, про що я писав ще 15 років тому. Здавалося б найбільші в світі запаси енергоносіїв мали б перетворити цю країну на рай земний, а вони перетворили її на пекло.
Україна теж має власну специфіку, яку я в одній з минулих статей описав як «ефект цунамі». Нашій державі потрібне радикальне всебічне переформатування на національну державу. І чим довше воно буде штучно затримуватися, тим радикальніших і стрімкіших рис набере в майбутньому.
Цього ж звичайно не можуть навіть у принципі зрозуміти люди, які волею долі і були нині приведені до влади, щоб довести ситуацію до повного абсурду. З неї вихід лише один – через страшний суспільний катаклізм. Віджиле, позавчорашнє, маразматичне само ніколи не відійде в небуття. Це закон життя. Воно завжди до останнього чіпляється за владу. Навіть повністю відпрацювавши власний ресурс гнила труба теплопостачання ще деякий час функціонує. Але все одно вона «рвоне». Специфіка цього вибуху в Україні для мене зрозуміла, так як українці є нацією героїв.
Триста козаків під Берестечком билися проти багатотисячного польського війська. Абсолютно усвідомлюючи повну безперспективність для себе цього бою. Коли залишився останній козак, німецькі рейтарі-найманці, вражені його мужністю через перекладача запропонували йому здатися в обмін на посвячення в лицарі і маєток. Він відмовився.
Триста студентів і школярів під Крутами зупинили своїми тілами наступ російських більшовиків на Київ і всі загинули. І ті і інші викликають у нинішньої п’ятої колони російського імперіалізму люту ненависть, так як у них таких героїв немає.
Майор Мельниченко, який як офіцер присягав на вірність не президенту, а Україні, не зганьбив офіцерської честі і кожний день ризикуючи своїм життям і життям своїх близьких записував розмови злочинців, які захопили владу в нашій країні.
Під час прямого ефіру на телебаченні, коли диктор розповідала, які то чесні вибори президента відбулися у нас в 2004 році, жінка, яка займалася сурдоперекладом для слабочуюючих людей на мигах показала: не вірте, це брехня. Вибори сфальсифіковані.
Жінка метеоролог під час прямого ефіру на радіо навесні 2011 р., говорячи про погоду, сказала, що влада знущається з українців.
Відомий поет на своєму сайті виклав вірш, в якому написав все те, що думає про ситуацію в нашій країні кожна нормальна людина.
Народний депутат з опозиції, ризикуючи життям, проник у стан правлячого «непорушного блоку» комуністів і олігархів-капіталістів і розкрив їхні підступні плани. При цьому він розголосив механізм формування парламентської більшості. Тепер кожному стало зрозуміло, чому «комуністи» знаходяться в коаліції з олігархами-капіталістами і на наступних парламентських виборах за таких «комуністів» може голосувати хіба що останній їжак.
Всі ці люди діяли так не задля власної наживи, як горезвісні «тушки». Вони не шукали у власних смертельно небезпечних діях ніякої особистої вигоди, а отже за визначенням є героями.
Нічого подібного не можна собі уявити, наприклад, в Росії. Жодного подібного факту там немає і бути не може. І якщо там і з’являються хоча б у чомусь подібні люди, то жоден з них етнічним росіянином не є. Це просто незаперечний факт.
Етнічні українці Навальний і Лімонов, які дійсно ризикують життям для того, щоб повернути життя в Росії на краще, так як вони це розуміють, діють не за, а проти пануючої в Росії ментальності, а тому нічого змінити так і не зможуть. Етнічний єврей Жіріновський діє так само, хоча вже і в іншій менталітетній площині.
Виразниками російської ментальності в Росії є лише пан Путін. А так як ця ментальність повністю збанкрутувала і показала свою абсолютну неспроможність ефективно діяти в ХХІ ст., трагічний кінець Росії, яка не здатна «вихреститися» до вимог часу, очевидний.
Що Путіну відомо краще за «глупих хохлов», так це те, що без української креативності і героїзму Росія приречена. Без українських Засядьків, Кибальчичів, Ціолковських-Наливайків, Кондратюків, Корольових, Глушків, Челомеїв, Люльок тощо ніякі Сколкови в Росії не запрацюють.
Без українських офіцерів і старшин російська армія приречена на повну деградацію. З мільйонної армії понад 350 тисяч російських солдат і офіцерів знаходяться на Північному Кавказі і зробити нічого не можуть. Як туман розвіявся міф про героїзм росіян. Його розвіяли не німці у 41-му, не французи у 1812-му, а чеченці, дагестанці, черкеси, карачаївці, інгуші, кабардинці, балкарці, адигейці на наших очах.
Нещодавно бачив на одному опозиційному російському каналі виступ одного відставного генерала ФСБ. Він заявив, що саме зараз на всьому Північному Кавказі йде національно-визвольна війна. Про неї в засобах масової інформації природного нічого не повідомляється.
Показали також цвинтар в одному селищі Вологодської області з свіжими могилами російських хлопців, загиблих у 2011 році в цьому регіоні. Кожна українська мати, кожен український батько повинні знати, що будь-яка людина, яка виступає за союз України з Росією, всілякі митні і євразійські союзи з нею, «руській мір» і інші проекти російського імперіалізму є смертельним ворогом їхніх дітей і онуків.
Як футуролог, який бачить пророчі сни, я опублікував в Інтернеті в Українському центрі і російському Саміздаті декілька фантастичних романів і повістей, в яких у художній формі описав можливі сценарії розвитку подій у нашій країні. В страшному бруді нашого нинішнього життя діамантами блищать благородні і самовіддані вчинки наших героїв. Українці – нація героїв. Так завжди було, так завжди буде.
Цифра триста є для нас магічною. Триста лицарів Святослава загинули на Дніпрі тисячу років тому, а тепер їхні нащадки витягують вудками в тому місці їхні мечі.
Однак ситуація змінюється. Нині в Україні вже не сотні, а тисячі героїв, які поки що не знають, що їм робити. Але як показує наша історія, визначатиме майбутнє нації не нинішні «неандертальці», які ніби зійшли з картин про доісторичних людей, а національні герої. Десь у нас уже готуються до звершень нові Святослави Завойовники, Володимири Великі, Ярослави Мудрі, Данили Галицькі, Степани Бандери.
Третій Гетьманат пропонує альтернативу «цифровому концтабору» та ліволіберальному хаосу. Дана праця призначена для стратегів, інвесторів, розробників та всіх Людей Волі, які розглядають Україну як...
Нація героїв
Світ:
12021002e.jpg
Закономірність одна і та ж, але однозначно присутня специфіка її прояву. Цим шляхом йдуть і інші пострадянські держави. І тут теж чим далі, тим яскравіше проявляються специфічні риси цього процесу.
Країни Балтії принципово порвали з «Країною дурнів», тобто Радянським Союзом, провели люстрацію і вступили до ЄС і НАТО.
Грузія вийшла з СНД, поборола корупцію і нині має найвищі на пострадянському просторі темпи розвитку економіки.
Туркменія теж вийшла з СНД і на основі великих запасів нафти і газу будує в себе нову Саудівську Аравію.
Росія оголосила себе правонаступницею «Странидураков» і тому її доля буде така ж, як і в неї. Нинішні події дуже яскраво ілюструють те, про що я писав ще 15 років тому. Здавалося б найбільші в світі запаси енергоносіїв мали б перетворити цю країну на рай земний, а вони перетворили її на пекло.
Україна теж має власну специфіку, яку я в одній з минулих статей описав як «ефект цунамі». Нашій державі потрібне радикальне всебічне переформатування на національну державу. І чим довше воно буде штучно затримуватися, тим радикальніших і стрімкіших рис набере в майбутньому.
Цього ж звичайно не можуть навіть у принципі зрозуміти люди, які волею долі і були нині приведені до влади, щоб довести ситуацію до повного абсурду. З неї вихід лише один – через страшний суспільний катаклізм. Віджиле, позавчорашнє, маразматичне само ніколи не відійде в небуття. Це закон життя. Воно завжди до останнього чіпляється за владу. Навіть повністю відпрацювавши власний ресурс гнила труба теплопостачання ще деякий час функціонує. Але все одно вона «рвоне». Специфіка цього вибуху в Україні для мене зрозуміла, так як українці є нацією героїв.
Триста козаків під Берестечком билися проти багатотисячного польського війська. Абсолютно усвідомлюючи повну безперспективність для себе цього бою. Коли залишився останній козак, німецькі рейтарі-найманці, вражені його мужністю через перекладача запропонували йому здатися в обмін на посвячення в лицарі і маєток. Він відмовився.
Триста студентів і школярів під Крутами зупинили своїми тілами наступ російських більшовиків на Київ і всі загинули. І ті і інші викликають у нинішньої п’ятої колони російського імперіалізму люту ненависть, так як у них таких героїв немає.
Майор Мельниченко, який як офіцер присягав на вірність не президенту, а Україні, не зганьбив офіцерської честі і кожний день ризикуючи своїм життям і життям своїх близьких записував розмови злочинців, які захопили владу в нашій країні.
Під час прямого ефіру на телебаченні, коли диктор розповідала, які то чесні вибори президента відбулися у нас в 2004 році, жінка, яка займалася сурдоперекладом для слабочуюючих людей на мигах показала: не вірте, це брехня. Вибори сфальсифіковані.
Жінка метеоролог під час прямого ефіру на радіо навесні 2011 р., говорячи про погоду, сказала, що влада знущається з українців.
Відомий поет на своєму сайті виклав вірш, в якому написав все те, що думає про ситуацію в нашій країні кожна нормальна людина.
Народний депутат з опозиції, ризикуючи життям, проник у стан правлячого «непорушного блоку» комуністів і олігархів-капіталістів і розкрив їхні підступні плани. При цьому він розголосив механізм формування парламентської більшості. Тепер кожному стало зрозуміло, чому «комуністи» знаходяться в коаліції з олігархами-капіталістами і на наступних парламентських виборах за таких «комуністів» може голосувати хіба що останній їжак.
Всі ці люди діяли так не задля власної наживи, як горезвісні «тушки». Вони не шукали у власних смертельно небезпечних діях ніякої особистої вигоди, а отже за визначенням є героями.
Нічого подібного не можна собі уявити, наприклад, в Росії. Жодного подібного факту там немає і бути не може. І якщо там і з’являються хоча б у чомусь подібні люди, то жоден з них етнічним росіянином не є. Це просто незаперечний факт.
Етнічні українці Навальний і Лімонов, які дійсно ризикують життям для того, щоб повернути життя в Росії на краще, так як вони це розуміють, діють не за, а проти пануючої в Росії ментальності, а тому нічого змінити так і не зможуть. Етнічний єврей Жіріновський діє так само, хоча вже і в іншій менталітетній площині.
Виразниками російської ментальності в Росії є лише пан Путін. А так як ця ментальність повністю збанкрутувала і показала свою абсолютну неспроможність ефективно діяти в ХХІ ст., трагічний кінець Росії, яка не здатна «вихреститися» до вимог часу, очевидний.
Що Путіну відомо краще за «глупих хохлов», так це те, що без української креативності і героїзму Росія приречена. Без українських Засядьків, Кибальчичів, Ціолковських-Наливайків, Кондратюків, Корольових, Глушків, Челомеїв, Люльок тощо ніякі Сколкови в Росії не запрацюють.
Без українських офіцерів і старшин російська армія приречена на повну деградацію. З мільйонної армії понад 350 тисяч російських солдат і офіцерів знаходяться на Північному Кавказі і зробити нічого не можуть. Як туман розвіявся міф про героїзм росіян. Його розвіяли не німці у 41-му, не французи у 1812-му, а чеченці, дагестанці, черкеси, карачаївці, інгуші, кабардинці, балкарці, адигейці на наших очах.
Нещодавно бачив на одному опозиційному російському каналі виступ одного відставного генерала ФСБ. Він заявив, що саме зараз на всьому Північному Кавказі йде національно-визвольна війна. Про неї в засобах масової інформації природного нічого не повідомляється.
Показали також цвинтар в одному селищі Вологодської області з свіжими могилами російських хлопців, загиблих у 2011 році в цьому регіоні. Кожна українська мати, кожен український батько повинні знати, що будь-яка людина, яка виступає за союз України з Росією, всілякі митні і євразійські союзи з нею, «руській мір» і інші проекти російського імперіалізму є смертельним ворогом їхніх дітей і онуків.
Як футуролог, який бачить пророчі сни, я опублікував в Інтернеті в Українському центрі і російському Саміздаті декілька фантастичних романів і повістей, в яких у художній формі описав можливі сценарії розвитку подій у нашій країні. В страшному бруді нашого нинішнього життя діамантами блищать благородні і самовіддані вчинки наших героїв. Українці – нація героїв. Так завжди було, так завжди буде.
Цифра триста є для нас магічною. Триста лицарів Святослава загинули на Дніпрі тисячу років тому, а тепер їхні нащадки витягують вудками в тому місці їхні мечі.
Однак ситуація змінюється. Нині в Україні вже не сотні, а тисячі героїв, які поки що не знають, що їм робити. Але як показує наша історія, визначатиме майбутнє нації не нинішні «неандертальці», які ніби зійшли з картин про доісторичних людей, а національні герої. Десь у нас уже готуються до звершень нові Святослави Завойовники, Володимири Великі, Ярослави Мудрі, Данили Галицькі, Степани Бандери.
В тему:
Доля мурашника: загибель і воскресіння
Три поверхи Великого Переходу: соціальний, національний, магічний
Схема порятунку мурашника
2012 - рік Чорного Дракона. Радіймо, арії!
Книга Петра Масляка «День Незалежності» – кращий подарунок родичам і друзям
Революція в Україні: коли і як?
Демонтаж або революція
Зверніть увагу
Біла книга «Третій ϟ Гетьманат»: Заснування держави без бюрократії та податків – архітектура, технологія, традиція (версія 1.0)