Протягом цього року різко посилилися нападки на Галичину, на галицьких українців, їх історію, поведінку в політикумі та інше. Замовні пророки від історії, філософії та політології, недовчені і продажні журналісти, нашвидкуруч зліплені політики, політичні маргінали, вічно вчорашні борці за «дєло правое», а разом з ними галицькі хруні – посилили організований натиск на Галичину, застосовуючи найбрудніші епітети щодо її синів та дочок. До сонму цих галанівських нащадків і майстрів провокацій та оббріхування приєднуються також апологети «спільної колиски», адепти «слов’янської єдності», що знову почали вирячувати культуртрегерську місію щодо українців і до галичан, зокрема. Це зі сходу.
Гільдія польських шовіністів, що спеціалізується на фальсифікації історії УПА і боротьби галичан за свою незалежність – теж посилила натиск на наш край. Застосовуючи принцип автосугестії, вічно вчорашні, які і надалі дружньо підтримують лозунг «Креси всходні і Львув – то Польска» та мріють втілити в життя гіпертрофований шовінізм, щоб знову твердо встати над Збручем. Дивний унісон!
Зрозуміло, що усе це диктоване справжнім, неприкритим і липким страхом перед експансією галицької ідеї свободи, яка завжди була основою галицької могутності. Тому мислячий читач зрозуміє, що чим більше бридких гасел з’являється в засобах масової інформації, тим сильнішою є галицька духовна експансія, тим більше жаху вона вселяє різним імперським та тоталітарним залишкам.
Всі ці демонічні сили, в тому числі в Європі та Америці, стараються знову зліпити з Галичини та галичан історично звульгаризоване середовище, де відсутня демократія, де консеквентно втілюється в життя печерний націоналізм та ксенофобія. Одні долають свій страх, інші відпрацьовують зарплату. Мета в них одна – вбити в галичан любов до рідної землі, до рідної церкви, розмити материнську мову, знівелювати національну ідею, применшити вплив галичан на розвиток української держави.
Зробімо невеликий екскурс в історію. На жаль, висвітлити весь доісторичний та історичний шлях Галичини у звичайній статті не є можливим, а тому радимо читачам, щоб глибше дізнатися про формування місцевого етносу, прочитати монографію відомого вченого-археолога, колишнього офіцера УГА – Ярослава Пастернака «Археологія України».
Галицький національний етнос в літописний період формувався і міцнів у боротьбі з поляками, уграми, німцями, волохами, литовцями і особливо з татаро-монголами. Треба було оборонятися зі всіх боків і заодно займатися внутрішньою наполегливою працею, щоб зберегти велич і гідність краю, тому ця епоха породила таких видатних державотворців як Ярослав Осмомисл та Данило Галицький. І все ж ворожі навали доконали Галицько-Волинську державу, але не знищили галицького духу, який міцнів і розправляв плечі, незважаючи на багатовіковий гніт.
Отже, від 1349 по 1991 р. Галичина перебувала під окупацією Угорщини, Польщі, Австрії, Росії, Радянського Союзу, фашистської Німеччини та знову – СРСР.
Панове критикани! Це 651 рік, за винятком менш як річного існування ЗУНР, Галичина перебувала під ворожою п’ятою. Знайдіть ще десь в Європі такий край, який понад шість століть зазнавав асиміляції, економічного і політичного визискування, релігійного і національного переслідування і як казковий Фенікс – вижив, на страх і лють всім окупантам і їх місцевим васалам. Боже Провидіння і незламний національний дух рятували галицьких українців від зникнення.
У вирі боротьби галичани вистояли і зберегли свою національну і релігійну ідентичність. Не спольщилися, не зрусифікувалися, бо духовно сильні!
Любов до рідної землі, до материнської мови, до дорогої і многостраждальної церкви були тим заборолом, що допомогло галицьким українцям вистояти. А ціна любові до отчої землі у нас виміряна вимушеною еміграцією, «трикутниками смерті», сталінськими ГУЛАГами, гітлерівським концтабором, зрештою і нинішнім заробітчанством. Нема більшої трагедії для галичан, як покинути рідний край! І все це вони примушені були робити через чужинців та їх місцевих прислужників.
Особливо жорстокого удару зазнали галичани у ХХ столітті. Знайдіть у Європі ще бодай хоч одну державу, маленьку за територією та кількістю населення, якою була ЗУНР, що в цілковито ворожому оточенні за кілька тижнів створила потужну УГА та всі державні структури. І проти неї виступили: Польща, біла і червона Росія, Румунія, Угорщина, так звана «справедлива» Антанта в особі Франції та Англії, котрі озброїли до зубів польську армію генерала Галлєра, що разом із французькими інструкторами, англійськими та американськими пілотами накинулися на Українську Галицьку Армію.
Третій Гетьманат пропонує альтернативу «цифровому концтабору» та ліволіберальному хаосу. Дана праця призначена для стратегів, інвесторів, розробників та всіх Людей Волі, які розглядають Україну як...
Незнищенний дух Галичини
Світ:
prapor_20110504.jpeg
Зрозуміло, що усе це диктоване справжнім, неприкритим і липким страхом перед експансією галицької ідеї свободи, яка завжди була основою галицької могутності. Тому мислячий читач зрозуміє, що чим більше бридких гасел з’являється в засобах масової інформації, тим сильнішою є галицька духовна експансія, тим більше жаху вона вселяє різним імперським та тоталітарним залишкам.
Всі ці демонічні сили, в тому числі в Європі та Америці, стараються знову зліпити з Галичини та галичан історично звульгаризоване середовище, де відсутня демократія, де консеквентно втілюється в життя печерний націоналізм та ксенофобія. Одні долають свій страх, інші відпрацьовують зарплату. Мета в них одна – вбити в галичан любов до рідної землі, до рідної церкви, розмити материнську мову, знівелювати національну ідею, применшити вплив галичан на розвиток української держави.
Зробімо невеликий екскурс в історію. На жаль, висвітлити весь доісторичний та історичний шлях Галичини у звичайній статті не є можливим, а тому радимо читачам, щоб глибше дізнатися про формування місцевого етносу, прочитати монографію відомого вченого-археолога, колишнього офіцера УГА – Ярослава Пастернака «Археологія України».
Галицький національний етнос в літописний період формувався і міцнів у боротьбі з поляками, уграми, німцями, волохами, литовцями і особливо з татаро-монголами. Треба було оборонятися зі всіх боків і заодно займатися внутрішньою наполегливою працею, щоб зберегти велич і гідність краю, тому ця епоха породила таких видатних державотворців як Ярослав Осмомисл та Данило Галицький. І все ж ворожі навали доконали Галицько-Волинську державу, але не знищили галицького духу, який міцнів і розправляв плечі, незважаючи на багатовіковий гніт.
Отже, від 1349 по 1991 р. Галичина перебувала під окупацією Угорщини, Польщі, Австрії, Росії, Радянського Союзу, фашистської Німеччини та знову – СРСР.
Панове критикани! Це 651 рік, за винятком менш як річного існування ЗУНР, Галичина перебувала під ворожою п’ятою. Знайдіть ще десь в Європі такий край, який понад шість століть зазнавав асиміляції, економічного і політичного визискування, релігійного і національного переслідування і як казковий Фенікс – вижив, на страх і лють всім окупантам і їх місцевим васалам. Боже Провидіння і незламний національний дух рятували галицьких українців від зникнення.
У вирі боротьби галичани вистояли і зберегли свою національну і релігійну ідентичність. Не спольщилися, не зрусифікувалися, бо духовно сильні!
Любов до рідної землі, до материнської мови, до дорогої і многостраждальної церкви були тим заборолом, що допомогло галицьким українцям вистояти. А ціна любові до отчої землі у нас виміряна вимушеною еміграцією, «трикутниками смерті», сталінськими ГУЛАГами, гітлерівським концтабором, зрештою і нинішнім заробітчанством. Нема більшої трагедії для галичан, як покинути рідний край! І все це вони примушені були робити через чужинців та їх місцевих прислужників.
Особливо жорстокого удару зазнали галичани у ХХ столітті. Знайдіть у Європі ще бодай хоч одну державу, маленьку за територією та кількістю населення, якою була ЗУНР, що в цілковито ворожому оточенні за кілька тижнів створила потужну УГА та всі державні структури. І проти неї виступили: Польща, біла і червона Росія, Румунія, Угорщина, так звана «справедлива» Антанта в особі Франції та Англії, котрі озброїли до зубів польську армію генерала Галлєра, що разом із французькими інструкторами, англійськими та американськими пілотами накинулися на Українську Галицьку Армію.
Читати далі тут
Зверніть увагу
Біла книга «Третій ϟ Гетьманат»: Заснування держави без бюрократії та податків – архітектура, технологія, традиція (версія 1.0)