При виборі, адаптації та написанні програм потрібно враховувати думку вчених, а не лише спеціалістів з офісних систем.
Добридень, панове!
Скажу честно, що для мене перехід на Лінукс - справа не проста, і я не зовсім уявляю собі, як її здійснити. Активним плюсом Вінди є те, що при всіх її недоліках її можна самотужки поставити і налагодити "під себе", а Лінукс - система непроста, і вимагає додаткових знань. Я - чистий гуманітарій за освітою, і хоча в комп’ютерах розбираюсь для своєї професії дуже добре, та не тішу себе надією, що мені в мої майже сорок років вдасться освоїти нову систему. Втім, що стосується українізації програмного забезпечення, то звичайно це питання надзвичайно важливе, і ним треба займатися.
У зв"язку з цим я хочу звернути вашу увагу на ряд особливостей, необхідних при створенні програмного забезпечення для вчених гуманітарної галузі. За час своєї роботи з комп"ютером (а я не відхожу від нього більше десяти років) я декілька разів пробувала змінити Word на альтернативну програму. Траплялися дуже хороші, зручні програми, набагато швидші, ніж він. Але... в жодній не було можливості зробити зноски. А це є в моїй роботі надзвичайно важливим. Існує система цитувань, що обходиться без зсилок при вказівці на цитоване джерело, але зовсім обійтися без зсилок в якості пояснень і перехрестних зсилок при написанні серйозної роботи - неможливо.
Я це пишу до того, що при виборі, адаптації, і написанні подібних програм потрібно враховувати думку вчених, а не лише спеціалістів з офісних систем, оскільки офісні документи зазвичай значно простіші.
З повагою,
Жиленко Ірина Володимирівна, кандидат Богослів’я.
Третій Гетьманат пропонує альтернативу «цифровому концтабору» та ліволіберальному хаосу. Дана праця призначена для стратегів, інвесторів, розробників та всіх Людей Волі, які розглядають Україну як...
Побажання українському Лінуксу
Світ:
Скажу честно, що для мене перехід на Лінукс - справа не проста, і я не зовсім уявляю собі, як її здійснити. Активним плюсом Вінди є те, що при всіх її недоліках її можна самотужки поставити і налагодити "під себе", а Лінукс - система непроста, і вимагає додаткових знань. Я - чистий гуманітарій за освітою, і хоча в комп’ютерах розбираюсь для своєї професії дуже добре, та не тішу себе надією, що мені в мої майже сорок років вдасться освоїти нову систему. Втім, що стосується українізації програмного забезпечення, то звичайно це питання надзвичайно важливе, і ним треба займатися.
У зв"язку з цим я хочу звернути вашу увагу на ряд особливостей, необхідних при створенні програмного забезпечення для вчених гуманітарної галузі. За час своєї роботи з комп"ютером (а я не відхожу від нього більше десяти років) я декілька разів пробувала змінити Word на альтернативну програму. Траплялися дуже хороші, зручні програми, набагато швидші, ніж він. Але... в жодній не було можливості зробити зноски. А це є в моїй роботі надзвичайно важливим. Існує система цитувань, що обходиться без зсилок при вказівці на цитоване джерело, але зовсім обійтися без зсилок в якості пояснень і перехрестних зсилок при написанні серйозної роботи - неможливо.
Я це пишу до того, що при виборі, адаптації, і написанні подібних програм потрібно враховувати думку вчених, а не лише спеціалістів з офісних систем, оскільки офісні документи зазвичай значно простіші.
З повагою,
Жиленко Ірина Володимирівна, кандидат Богослів’я.
--------------------------
В тему:
Круглий стіл “Український комп’ютер і операційна система Лінукс”
Український комп’ютер: сучасний стан і перспективи
Проект СЕНСАР: мова, одяг, Лінукс
Проект СЕНСАР
Природний закон, або як нам українізувати українців (програма дій)
Жнива Господні починаються в 2004 році
Зверніть увагу
Біла книга «Третій ϟ Гетьманат»: Заснування держави без бюрократії та податків – архітектура, технологія, традиція (версія 1.0)