Існує загроза активізації в польському суспільстві антиукраїнських настроїв, наголосив польський професор Анжей ФРІШКЕ під час Українсько-польського експертно-журналістського форуму “Події на Волині: як жити з цим тягарем?”, що проходить 11-12 квітня в Острозі на Рівненщині.
Як передає кореспондент УНІАН, за його словами: “Якщо польська громадськість отримає сигнал про гальмування українсько-польських відносин, то політикам, прихильним до України, може забракнути аргументів”. А.ФРІШКЕ відзначив, що скептики відносно україно-польських відносин є в усіх політичних силах Польщі, але раніше їх вдавалося стримувати, а нині їхні дії вже не гальмуються.
Науковець заперечив думку про те, що нібито Польща хоче скористатися складною політичною ситуацією в Україні. “Таких поглядів немає в оточенні КВАСНЄВСЬКОГО та МІЛЛЕРА”, - сказав А.ФРІШКЕ. За його твердженнями, польські політики не зацікавлені у приниженні українських національних почуттів, але вважають, що трагічні події на Волині 1943 року не можна замовчувати.
Довідка УНІАН. Згідно з “Історією Польщі” Леоніда ЗАШКІЛЬНЯКА та Миколи КРИКУНА, навесні 1943 року, коли визначився перелом у ході Другої світової війни, на Волині між українцями і поляками на грунті взаємних звинувачень у ворожості та пособництві окупантам виник кривавий міжетнічний конфлікт. Як пишуть Л.ЗАШКІЛЬНЯК та М.КРИКУН, “не бачачи у поляках союзників, а лише ворогів, ОУН-Б (ОУН під керівництвом Степана Бандери - УНІАН) восени 1943 року вирішила за допомогою УПА “очистити” терен майбутньої Української держави від поляків і витіснити їх за Буг і Сян. У листопаді були поширені відозви до усього польського населення під загрозою фізичної розправи переселитися за Буг і Сян. В обстановці взаємного поборювання такі заклики стали запальною речовиною, що спричинила взаємне винищення цивільних мешканців, часто на побутовому грунті, жертвами якого на Волині та у Східній Галичині стали близько 75 тис. поляків і 35 тис. українців. Взаємне поборювання продовжувалось і в наступні роки. Така ситуація була вигідна гітлерівцям і Червоній Армії”.
13 лютого ц.р. Президенти України і Польщі Леонід КУЧМА і Олександр КВАСНЄВСЬКИЙ у спільній заяві відзначили, що Польща та Україна домовились про спільне вшанування пам'яті жертв трагічних подій на Волині, 60-річчя яких відзначатиметься 11 липня цього року. У документі зазначається, що “досягнуто домовленості щодо підготовки заходів з метою належного, гідного вшанування пам'яті жертв тих трагічних подій”. “Важливо, щоб вшанування цієї річниці стало значним кроком на шляху до подолання розбіжностей в розумінні українцями та поляками спільної історії”, - підкреслюється в заяві.
В тему:
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Третій Гетьманат пропонує альтернативу «цифровому концтабору» та ліволіберальному хаосу. Дана праця призначена для стратегів, інвесторів, розробників та всіх Людей Волі, які розглядають Україну як...
Польський професор наголошує, що існує загроза активізації в польському суспільстві антиукраїнських настроїв
Світ:
Науковець заперечив думку про те, що нібито Польща хоче скористатися складною політичною ситуацією в Україні. “Таких поглядів немає в оточенні КВАСНЄВСЬКОГО та МІЛЛЕРА”, - сказав А.ФРІШКЕ. За його твердженнями, польські політики не зацікавлені у приниженні українських національних почуттів, але вважають, що трагічні події на Волині 1943 року не можна замовчувати.
Довідка УНІАН. Згідно з “Історією Польщі” Леоніда ЗАШКІЛЬНЯКА та Миколи КРИКУНА, навесні 1943 року, коли визначився перелом у ході Другої світової війни, на Волині між українцями і поляками на грунті взаємних звинувачень у ворожості та пособництві окупантам виник кривавий міжетнічний конфлікт. Як пишуть Л.ЗАШКІЛЬНЯК та М.КРИКУН, “не бачачи у поляках союзників, а лише ворогів, ОУН-Б (ОУН під керівництвом Степана Бандери - УНІАН) восени 1943 року вирішила за допомогою УПА “очистити” терен майбутньої Української держави від поляків і витіснити їх за Буг і Сян. У листопаді були поширені відозви до усього польського населення під загрозою фізичної розправи переселитися за Буг і Сян. В обстановці взаємного поборювання такі заклики стали запальною речовиною, що спричинила взаємне винищення цивільних мешканців, часто на побутовому грунті, жертвами якого на Волині та у Східній Галичині стали близько 75 тис. поляків і 35 тис. українців. Взаємне поборювання продовжувалось і в наступні роки. Така ситуація була вигідна гітлерівцям і Червоній Армії”.
13 лютого ц.р. Президенти України і Польщі Леонід КУЧМА і Олександр КВАСНЄВСЬКИЙ у спільній заяві відзначили, що Польща та Україна домовились про спільне вшанування пам'яті жертв трагічних подій на Волині, 60-річчя яких відзначатиметься 11 липня цього року. У документі зазначається, що “досягнуто домовленості щодо підготовки заходів з метою належного, гідного вшанування пам'яті жертв тих трагічних подій”. “Важливо, щоб вшанування цієї річниці стало значним кроком на шляху до подолання розбіжностей в розумінні українцями та поляками спільної історії”, - підкреслюється в заяві.
Зверніть увагу
Біла книга «Третій ϟ Гетьманат»: Заснування держави без бюрократії та податків – архітектура, технологія, традиція (версія 1.0)