Млини – це мале село поблизу польсько-українського кордону. До 1947 року більшість його мешканців становили українці. По виселенні, у Млинах оселилися поляки. Місцева церква стала їхнім костелом. Дбали за неї, по змозі ремонтували, а й навіть захищали від розібрання.
Це – добрий приклад іншим навколишнім парохіям. Не треба будувати нових костелів, вистачить задбати за ті сакральні об’єкти, що вже є. Старим церквам – це єдиний порятунок, бо лише ті збережуться, які матимуть користувачів. Більшість коштів ремонту взяла на себе ґміна Радимно. Юридично – святиня це її власність, яку римокатолики отримали в користування.
Іконостас з Млинів раніше не займав істориків мистецтва. Його визнавали за приклад пересічного церковного малярства. Щойно в майстерні реставратора виявилось, що є інакше. Відновленим стане одною з найцінніших пам’яток іконописання на Підкарпатті
Іконостас був у вельми кепському стані – ще мить і не було б чого рятувати. Кошти віднови забезпечило управління реставратора пам’яток. Реставраційним заходам піддано теж дерев’яні елементи. Під час робіт у піддужжі царських воріт знайдено документи. Найстарший – з 1703 року. Розповідають про історію спорядження церкви, про способи здобування засобів на ремонти і про кошти матеріалів та самої роботи.
Деякі з цих документів походять з часів Михайла Вербицького, який прийняв парохію у Млинах 1856 року і залишився у ній до смерті у 1870 році. Вербицький був священиком, але також знаменитим композитором. Він не мав формальної музичної освіти. Знання здобував самотужки – вивчав музичну літературу, налагоджував контакти з іншими композиторами. Та його творчість – уповні професіональна. Вона здобула собі місце в історії музики.
Вербицький був обдарований багатьма талантами. Писав музику до спектаклів, які сам і виставляв в аматорському театрі в Перемишлі (там теж виступав як актор). Його музична творчість – різноманітна. Та, компонуючи, мусив враховувати виконавчі можливості свого середовища.
1863 року Михайло Вербицький прочитав вірша Павла Чубинського “Ще не вмерла Україна” і написав до нього мелодію. Сьогодні вона – гімн України. Пісня “Ще не вмерла Україна” в совєтські роки була заборонена. Тоді ніхто не турбувався за могилу композитора. Щойно коли Україна здобула незалежність, ситуація змінилася.
Третій Гетьманат пропонує альтернативу «цифровому концтабору» та ліволіберальному хаосу. Дана праця призначена для стратегів, інвесторів, розробників та всіх Людей Волі, які розглядають Україну як...
Ремонт церкви у Млинах, відкриття в іконостасі та Михайло Вербицький
Світ:
03081303s.JPG
Іконостас з Млинів раніше не займав істориків мистецтва. Його визнавали за приклад пересічного церковного малярства. Щойно в майстерні реставратора виявилось, що є інакше. Відновленим стане одною з найцінніших пам’яток іконописання на Підкарпатті
Іконостас був у вельми кепському стані – ще мить і не було б чого рятувати. Кошти віднови забезпечило управління реставратора пам’яток. Реставраційним заходам піддано теж дерев’яні елементи. Під час робіт у піддужжі царських воріт знайдено документи. Найстарший – з 1703 року. Розповідають про історію спорядження церкви, про способи здобування засобів на ремонти і про кошти матеріалів та самої роботи.
Деякі з цих документів походять з часів Михайла Вербицького, який прийняв парохію у Млинах 1856 року і залишився у ній до смерті у 1870 році. Вербицький був священиком, але також знаменитим композитором. Він не мав формальної музичної освіти. Знання здобував самотужки – вивчав музичну літературу, налагоджував контакти з іншими композиторами. Та його творчість – уповні професіональна. Вона здобула собі місце в історії музики.
Вербицький був обдарований багатьма талантами. Писав музику до спектаклів, які сам і виставляв в аматорському театрі в Перемишлі (там теж виступав як актор). Його музична творчість – різноманітна. Та, компонуючи, мусив враховувати виконавчі можливості свого середовища.
1863 року Михайло Вербицький прочитав вірша Павла Чубинського “Ще не вмерла Україна” і написав до нього мелодію. Сьогодні вона – гімн України. Пісня “Ще не вмерла Україна” в совєтські роки була заборонена. Тоді ніхто не турбувався за могилу композитора. Щойно коли Україна здобула незалежність, ситуація змінилася.
----------------------------------------------------
В тему:
У Польщі на могилі автора гімну України буде побудовано меморіал
Зверніть увагу
Біла книга «Третій ϟ Гетьманат»: Заснування держави без бюрократії та податків – архітектура, технологія, традиція (версія 1.0)