Два тижні поспіль етнографічна експедиція за підримки Міністерства з надзвичайних ситуацій досліджуватиме, як нині живе край лісів і боліт. Вчені сподіваються на чимало цікавих відкриттів, оскільки вважають, що саме на півночі Рівненщини ще й досі збереглась культура древлян, які жили понад тисячу років тому.
Культуру древлян вивчатимуть українські вчені-етнографи на Рівненському Поліссі. За два тижні дослідники планують ознайомитися з обрядами, звичаями та побутом пращурів, повідомляє ICTV.
Вчені відвідають села Вежиця, Березове, Дроздень, де шукатимуть залишки культури древлян.
Десант науковців висадився у кожному селі. Північ Рівненщини вони називають етнографічною оазою.
Надія Ковальчук, вчений-етнограф:
- Це район великого радіоактивного забруднення, в той час коли він дуже багатий на етнографічні джерела в зв’язку з тим, що територія була віддалена від центру, так би мовити від цивілізаційного розвитку, тому тут багато що збереглось.
Олексій Нагорнюк досліджує поліські кладовища. На цвинтарі села Сновидовичі знайшов пасіку, якої не бачив на жодному похованні. Науковець каже - древні мешканці Полісся вважали бджіл священними комахами, тому на кладовищах часто ставили вулики.
Олексій Нагорнюк, вчений-етнограф:
- Це може бути давнім відгомоном уявлень людей. Раніше мед використовували у багатьох поховальних і поминальних ритуалах і, можливо, це пов’язано з культом померлих.
Після Чорнобильської катастрофи збирати етнографічний матеріал на Поліссі дедалі важче, кажуть дослідники. Молодь із регіону масово виїжджає, а старожилів - меншає.
Експедиція триватиме до 26 серпня.
В тему:
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Третій Гетьманат пропонує альтернативу «цифровому концтабору» та ліволіберальному хаосу. Дана праця призначена для стратегів, інвесторів, розробників та всіх Людей Волі, які розглядають Україну як...
Рівненське Полісся стане центром уваги українських вчених-етнографів
Світ:
Вчені відвідають села Вежиця, Березове, Дроздень, де шукатимуть залишки культури древлян.
Десант науковців висадився у кожному селі. Північ Рівненщини вони називають етнографічною оазою.
Надія Ковальчук, вчений-етнограф:
- Це район великого радіоактивного забруднення, в той час коли він дуже багатий на етнографічні джерела в зв’язку з тим, що територія була віддалена від центру, так би мовити від цивілізаційного розвитку, тому тут багато що збереглось.
Олексій Нагорнюк досліджує поліські кладовища. На цвинтарі села Сновидовичі знайшов пасіку, якої не бачив на жодному похованні. Науковець каже - древні мешканці Полісся вважали бджіл священними комахами, тому на кладовищах часто ставили вулики.
Олексій Нагорнюк, вчений-етнограф:
- Це може бути давнім відгомоном уявлень людей. Раніше мед використовували у багатьох поховальних і поминальних ритуалах і, можливо, це пов’язано з культом померлих.
Після Чорнобильської катастрофи збирати етнографічний матеріал на Поліссі дедалі важче, кажуть дослідники. Молодь із регіону масово виїжджає, а старожилів - меншає.
Експедиція триватиме до 26 серпня.
Зверніть увагу
Біла книга «Третій ϟ Гетьманат»: Заснування держави без бюрократії та податків – архітектура, технологія, традиція (версія 1.0)