Нині про успіх Руслани на “Євробаченні-2004” не говорив хіба останній лінивець. Рівно ж як і про наступні здобутки співачки в країнах Європи: Руслана полонила глядача там, Руслана злетіла на перші радіощаблі там... Картина видається веселенькою та безтурботною. Однак не все відбувається так сяйно, як це може здатися з “ящика-позиралки”. Володимир Прядко з Варшави спробував окреслити рифи, на які натикається поширниця “диких” танців хоча б в тій самій сусідській Польщі – визнаною речницею України в Європейській Спільноті.
На європейських гіт-парадах нині королює з невибагливою, симпатичною пісенькою “Dragostea din tei” румунське тріо хлопців з Молдавії “O-zone”. Поруч з румунами в Німеччині, наприклад, в гіт-парадах можна також на чільних місцях зауважити турецького виконавця Таркана, а в сусідній з Німеччиною - Бельгії пісні українки Руслани взагалі помирили гіт-паради двох націй, що там проживають і які мають окремі cпиcки шлягерів.
Олександр Ксенофонтов, менеджер і чоловік переможниці Євровізії 2004, має про цю нову ситуацію на європейському поп-ринку таку думку:
– Європа зараз шукає свої джерела в поп-музиці, тому що там ситуація подібна до української, де приблизно третина української музики опинилася під російською і під західною. Така ж ситуація і в Європі, де впевнено і по всіх параметрах панує Америка. Тому європейці зараз дуже сильно шукають енергетичної музики, - запальної, ритмічної і т. д. Оскільки європейська музика завжди чомусь асоціюється з чимось таким аморфним, інфантильним. І оці наші гірські спалахи дуже сильно їх підігрівають. Я тут маю на увазі і молдавську і турецьку, і румунську, і українську музику.
--------------------
А як буде у Польщі, де з середини липня продається видана фірмою “Pomaton EMI” www.pomatonemi.com.pl україномовний варіант платівки Руслани “Дикі Танці” ? Адже, ані Таркан, ані Руслана, ані популярне на Заході румунське тріо “O-zone” не мають тут такого попиту, як в деяких інших європейських країнах. Львів‘янка увірвалася на “закритий” польський ринок дуже несподівано, її тут ніхто не чекав, тим більше, що ані Ірина Білик, ані Асія Ахат два-три роки тому так і не змогли зробити кар‘єру в країні над Віслою. Київська фірма “Мама М‘юзік” вклала в їхню розкрутку і неабиякі кошти і вигадку, але усталена махіна польського ринку так і не сприйняла цих гарних українок, та в дечому, може, і наївних поривань київських менеджерів. Про те, чому в Польщі інші спрямування, ніж в Європі, де панує багатокультур’я, говорить Генеральний Директор “Pomaton EMI” Пьотр Кабай:
– “Євробачення” не є найголовнішим фестивалем і відомі радіостанції дають в ефір лише перевірені шлягери. Вони дуже бояться брати нові, специфічні речі. Колись давно ми намагалися залучити скрипальку Ванессу Мей – це було з 10 років тому, здається в 95-му. Пам‘ятаю, тоді ми показали її на міжнародному фестивалі пісні в Сопоті і її відразу ж почали усі передавати: в ті часи радіостанції ще транслювали подібні речі. Тепер ситуація змінилася. Найпопулярніші станції типу RMF FM, Radio ZET, Radio ESKA для молоді ставляться до таких речей зовсім по-іншому. Спочатку вони роблять дослідження, перевіряють чи це буде подобатися і т. д. й т. д. Тому частина музики, типу Нора Джонс, а в нашому випадку – симпатичний польсько-британський дует Аніта Ліпніцька і Джон Портер продавалися без залучення радіо та ТБ. Нині радіостанції стали консервативними, бо вони борються за слухача. Вони не хочуть ризикувати, тому що бояться, що слухач натисне кнопку і перемкнеться на іншу хвилю. Причому така ситуація тільки в нас, це специфіка саме Польщі.
Чи ця ситуація може змінитися ?
– Це, мабуть, зміниться, бо радіостанції повинні більш сформатуватися і мовити також для слухача, який любить новинки. Але, на це потрібно два-три роки, оскільки у Польщі досить великий консерватизм.
Чи в такому разі проект випуску платівки Руслани з її “Дикими Танцями” в Польщі не дуже певний ?
– Він такий ніби “In the middle of the road” - десь на межі, вони не знають чи повинні давати це в ефір. З другого боку, вони знають, що вона популярна в деяких місцях і чекають на такі елементи, як ось зараз був промоційний концерт Руслани у Варшаві, ачи по ТБ покажуть, з’явиться багато інтерв‘ю в газетах і журналах і це якби визначить погляд радіо на цю тему. З одного боку, на деяких радіостанціях думають, що це творчість якоїсь буцім низької якості, щось дуже таке поп-фолькове, а того вони не хочуть передавати, бо хвиля популярності цього тренду два роки тому вже минула. Спочатку були Ґоран Бреґович, Кая, потім були “Братанки”, “Ґолєц У-Оркестра” – усе це залишилося позаду. А тепер виходить, що треба ніби повернутися до того фольку, але вже зі справжнім корінням, з фольком українських Карпат.
У Польщі існує такий своєрідний культ Гуцульщини, причому така мода була і до війни, і ось у 90-і роки він знову дав про себе знати. Тому теоретично Руслана зі своїм гуцульським óбразом ніби-то повинна мати в Польщі успіх ? Але, можливо, що польського слухача навіть з Гуцульщиною можна “завоювати” лише прийшовши сюди із Заходу, з європейських гіт-парадів, а не зі Сходу?
– Так, якщо на Заході Руслана більш популярна, то вона досягне популярності й тут. Існує якась неписана перешкода між нами – Польщею і Україною, Словаччиною, Чехією, Угорщиною. Бо я часто розмовляю зі своїми колегами з тих країн. І дійсно, за останні 15 років ще нікому не вдалося з цих сусідніх країн популяризувати свого виконавця за найближчою межею. Можна зробити зірку в Німеччині, можна – в Португалії, у Франції, але набагато складніше зробити кар‘єру в Чехії чи в Угорщині. Адже, це невеликі ринки, вони в національному плані дуже запечатані. Польща також в національному аспекті герметична, в ній немає впливу різних культур. І тому протягом років тут про музику формувався, я б сказав, такий закритий погляд. Новинку на цей ринок впровадити дуже тяжко. Але це зміниться, бо Польща мусить відкритися на світ. Не лише політично – так, як оце ми увійшли до складу Євросоюзу, – а й в музичному плані також.
-------------------
Тим часом, найбільший інтерес до Руслани проявили саме в так званій жовтій пресі. Зокрема, дві конкуруючі популярні газети “SuperExpress” та “Fakt” розгорнули було цілу битву довкола того, чи Руслана на сцені виступає в трусиках чи без і чи вона може розлучитися з чоловіком чи ні. Ці ж газети раптом зробили з української співачки постійну відвідувачку варшавських дискотек. Мовляв, як тільки Руслана має вільну хвильку, то вона відразу ж сідає в своє авто і мчить до польської столиці, де в нічних клубах Варшави влаштовує дикі танці. Газети писали також про польське коріння далеких родичів Руслани, які мають спорідненість з графом Сапігою. А на гумористичній сторінці журналу “Wprost” у статті «Євробачення зближує» Руслану порівнюють з полькою Едітою Ґурняк, яка в 90-х роках посіла найвище для Польщі, 2-ге місце на фестивалі “Євробачення” і яка полюбляє носити такі ж коротенькі спіднички, як і Руслана.
Серйозного аналізу феномену Руслани в польських медіях ще не з‘являлося. Хоча без іронії та комплексів до її творчості ставиться 3-я програма Польського Телебачення, яка показувала участь української команди на варшавському надвіслянському святі “Вінки – 2004”. Руслана була також головною героїнею популярної музичної передачі “Mop Man” телеканалу Polsat.
З “Pomaton EMI” доходять чутки, що “Дикі Танці” продаються у польських крамницях непогано. В крайовому гіт-параді Airplay Chart http://pifpaf.com.pl/airplay Руслана з синґлом “Wild Dances” (на мить написання статті – прим. Юрка Зеленого) дісталася 8-ї позначки. А в списку кращого продажу платівок OLIS Руслана зі стартового 97-го місця пересунулася на 51-ше (дані на 2-ге червня). Це вважається успіхом.
Однак “Русланоманії”, як це має місце у Словаччині, поки що над Віслою нема. Директор нового французького готелю Campanile http://www.campanile.com.pl/ Vesin Antony вважає, що пісні Руслани не звучать, наприклад, на антені радіо RMF FM (одна з провідних радіостанцій Польщі – прим. Юрка Зеленого), яке постійно лунає в трьох корпусах його готелю в центрі Варшави, через те, що Руслана походить з України, а не наприклад, з Франції. Він не розуміє чому пісні його улюблениці можуть вільно звучати у французькому ефірі, а RMF FM ігнорує його замовлення, і – як він стверджує - ні разу не передало жодної пісні з платівки, яку слухає вся Європа. “Я цю справу просто так не залишу” – каже новоспечений шанувальник української пісні Vesin Antony.
Третій Гетьманат пропонує альтернативу «цифровому концтабору» та ліволіберальному хаосу. Дана праця призначена для стратегів, інвесторів, розробників та всіх Людей Волі, які розглядають Україну як...
Руслана в Польщі – “неформат” ?
Світ:
04040501s.JPG
Олександр Ксенофонтов, менеджер і чоловік переможниці Євровізії 2004, має про цю нову ситуацію на європейському поп-ринку таку думку:
– Європа зараз шукає свої джерела в поп-музиці, тому що там ситуація подібна до української, де приблизно третина української музики опинилася під російською і під західною. Така ж ситуація і в Європі, де впевнено і по всіх параметрах панує Америка. Тому європейці зараз дуже сильно шукають енергетичної музики, - запальної, ритмічної і т. д. Оскільки європейська музика завжди чомусь асоціюється з чимось таким аморфним, інфантильним. І оці наші гірські спалахи дуже сильно їх підігрівають. Я тут маю на увазі і молдавську і турецьку, і румунську, і українську музику.
--------------------
А як буде у Польщі, де з середини липня продається видана фірмою “Pomaton EMI” www.pomatonemi.com.pl україномовний варіант платівки Руслани “Дикі Танці” ? Адже, ані Таркан, ані Руслана, ані популярне на Заході румунське тріо “O-zone” не мають тут такого попиту, як в деяких інших європейських країнах. Львів‘янка увірвалася на “закритий” польський ринок дуже несподівано, її тут ніхто не чекав, тим більше, що ані Ірина Білик, ані Асія Ахат два-три роки тому так і не змогли зробити кар‘єру в країні над Віслою. Київська фірма “Мама М‘юзік” вклала в їхню розкрутку і неабиякі кошти і вигадку, але усталена махіна польського ринку так і не сприйняла цих гарних українок, та в дечому, може, і наївних поривань київських менеджерів. Про те, чому в Польщі інші спрямування, ніж в Європі, де панує багатокультур’я, говорить Генеральний Директор “Pomaton EMI” Пьотр Кабай:
– “Євробачення” не є найголовнішим фестивалем і відомі радіостанції дають в ефір лише перевірені шлягери. Вони дуже бояться брати нові, специфічні речі. Колись давно ми намагалися залучити скрипальку Ванессу Мей – це було з 10 років тому, здається в 95-му. Пам‘ятаю, тоді ми показали її на міжнародному фестивалі пісні в Сопоті і її відразу ж почали усі передавати: в ті часи радіостанції ще транслювали подібні речі. Тепер ситуація змінилася. Найпопулярніші станції типу RMF FM, Radio ZET, Radio ESKA для молоді ставляться до таких речей зовсім по-іншому. Спочатку вони роблять дослідження, перевіряють чи це буде подобатися і т. д. й т. д. Тому частина музики, типу Нора Джонс, а в нашому випадку – симпатичний польсько-британський дует Аніта Ліпніцька і Джон Портер продавалися без залучення радіо та ТБ. Нині радіостанції стали консервативними, бо вони борються за слухача. Вони не хочуть ризикувати, тому що бояться, що слухач натисне кнопку і перемкнеться на іншу хвилю. Причому така ситуація тільки в нас, це специфіка саме Польщі.
Чи ця ситуація може змінитися ?
– Це, мабуть, зміниться, бо радіостанції повинні більш сформатуватися і мовити також для слухача, який любить новинки. Але, на це потрібно два-три роки, оскільки у Польщі досить великий консерватизм.
Чи в такому разі проект випуску платівки Руслани з її “Дикими Танцями” в Польщі не дуже певний ?
– Він такий ніби “In the middle of the road” - десь на межі, вони не знають чи повинні давати це в ефір. З другого боку, вони знають, що вона популярна в деяких місцях і чекають на такі елементи, як ось зараз був промоційний концерт Руслани у Варшаві, ачи по ТБ покажуть, з’явиться багато інтерв‘ю в газетах і журналах і це якби визначить погляд радіо на цю тему. З одного боку, на деяких радіостанціях думають, що це творчість якоїсь буцім низької якості, щось дуже таке поп-фолькове, а того вони не хочуть передавати, бо хвиля популярності цього тренду два роки тому вже минула. Спочатку були Ґоран Бреґович, Кая, потім були “Братанки”, “Ґолєц У-Оркестра” – усе це залишилося позаду. А тепер виходить, що треба ніби повернутися до того фольку, але вже зі справжнім корінням, з фольком українських Карпат.
У Польщі існує такий своєрідний культ Гуцульщини, причому така мода була і до війни, і ось у 90-і роки він знову дав про себе знати. Тому теоретично Руслана зі своїм гуцульським óбразом ніби-то повинна мати в Польщі успіх ? Але, можливо, що польського слухача навіть з Гуцульщиною можна “завоювати” лише прийшовши сюди із Заходу, з європейських гіт-парадів, а не зі Сходу?
– Так, якщо на Заході Руслана більш популярна, то вона досягне популярності й тут. Існує якась неписана перешкода між нами – Польщею і Україною, Словаччиною, Чехією, Угорщиною. Бо я часто розмовляю зі своїми колегами з тих країн. І дійсно, за останні 15 років ще нікому не вдалося з цих сусідніх країн популяризувати свого виконавця за найближчою межею. Можна зробити зірку в Німеччині, можна – в Португалії, у Франції, але набагато складніше зробити кар‘єру в Чехії чи в Угорщині. Адже, це невеликі ринки, вони в національному плані дуже запечатані. Польща також в національному аспекті герметична, в ній немає впливу різних культур. І тому протягом років тут про музику формувався, я б сказав, такий закритий погляд. Новинку на цей ринок впровадити дуже тяжко. Але це зміниться, бо Польща мусить відкритися на світ. Не лише політично – так, як оце ми увійшли до складу Євросоюзу, – а й в музичному плані також.
-------------------
Тим часом, найбільший інтерес до Руслани проявили саме в так званій жовтій пресі. Зокрема, дві конкуруючі популярні газети “SuperExpress” та “Fakt” розгорнули було цілу битву довкола того, чи Руслана на сцені виступає в трусиках чи без і чи вона може розлучитися з чоловіком чи ні. Ці ж газети раптом зробили з української співачки постійну відвідувачку варшавських дискотек. Мовляв, як тільки Руслана має вільну хвильку, то вона відразу ж сідає в своє авто і мчить до польської столиці, де в нічних клубах Варшави влаштовує дикі танці. Газети писали також про польське коріння далеких родичів Руслани, які мають спорідненість з графом Сапігою. А на гумористичній сторінці журналу “Wprost” у статті «Євробачення зближує» Руслану порівнюють з полькою Едітою Ґурняк, яка в 90-х роках посіла найвище для Польщі, 2-ге місце на фестивалі “Євробачення” і яка полюбляє носити такі ж коротенькі спіднички, як і Руслана.
Серйозного аналізу феномену Руслани в польських медіях ще не з‘являлося. Хоча без іронії та комплексів до її творчості ставиться 3-я програма Польського Телебачення, яка показувала участь української команди на варшавському надвіслянському святі “Вінки – 2004”. Руслана була також головною героїнею популярної музичної передачі “Mop Man” телеканалу Polsat.
З “Pomaton EMI” доходять чутки, що “Дикі Танці” продаються у польських крамницях непогано. В крайовому гіт-параді Airplay Chart http://pifpaf.com.pl/airplay Руслана з синґлом “Wild Dances” (на мить написання статті – прим. Юрка Зеленого) дісталася 8-ї позначки. А в списку кращого продажу платівок OLIS Руслана зі стартового 97-го місця пересунулася на 51-ше (дані на 2-ге червня). Це вважається успіхом.
Однак “Русланоманії”, як це має місце у Словаччині, поки що над Віслою нема. Директор нового французького готелю Campanile http://www.campanile.com.pl/ Vesin Antony вважає, що пісні Руслани не звучать, наприклад, на антені радіо RMF FM (одна з провідних радіостанцій Польщі – прим. Юрка Зеленого), яке постійно лунає в трьох корпусах його готелю в центрі Варшави, через те, що Руслана походить з України, а не наприклад, з Франції. Він не розуміє чому пісні його улюблениці можуть вільно звучати у французькому ефірі, а RMF FM ігнорує його замовлення, і – як він стверджує - ні разу не передало жодної пісні з платівки, яку слухає вся Європа. “Я цю справу просто так не залишу” – каже новоспечений шанувальник української пісні Vesin Antony.
----------------------------------------------------
В тему:
Геть неякісну російську попсу!
Експансія Руслани в Європу триває
Сайт Руслани не витримав напливу відвідувачів і був закритий
Дикі танці в центрі Європи
Руслана зробила для України більше, ніж уся ця псевдоукраїнська держава
“Дикі танці” позитивно вплинули на “Народний Оглядач”
Чи можна зустріти зірку в метро?
Дівчина воля, дівчина-зброя
Музика і політика
Зверніть увагу
Біла книга «Третій ϟ Гетьманат»: Заснування держави без бюрократії та податків – архітектура, технологія, традиція (версія 1.0)