Цей новий україномовний неглянцевий і негламурний журнал не є суто жіночим. Авторки й героїні видання адресують своє слово всім – чоловікам і жінкам, літнім людям і зовсім молодим. Всі вони люблять Україну і відчувають себе відповідальними за її майбутнє.
Кожен номер присвячено певній темі, його центральним матеріалом є МОНОЛОГИ - сповідь-розповідь головної героїні номеру, сучасної української жінки, яка готова поділитися з іншими своїми рецептами щастя.
Всі героїні журналу вирізняються оптимізмом, вірять в те, що не зовнішні обставини впливають на життя людини, а, навпаки, людина своїми вчинками, думками, установками творить світ навколо себе. Ці жінки знайшли своє місце в житті, досягли певних професійних висот. Втім, звання, посади й дисертації – тут не головне. Головне, щоб людина любила справу, якою займається, вважала її своїм покликання, привносила в роботу щось своє.
А ще всі героїні люблять Україну і відчувають себе відповідальними за її майбутнє.
2009 рік: Зустріч Перша. Тема номеру: Криза – це відродження
Ось цитата що пояснює, який зміст автори вкладають в це твердження.
„З власного досвіду нам відомо, що криза – це стан душі, розуму та тіла, коли не вже можна жити, як раніше, коли конче потрібно щось змінювати, передовсім у собі... Криза вимагає від нас світоглядних змін, відходу від стереотипів, відмови від чогось несуттєвого й не надто потрібного.Криза – це вибір нового життєвого шляху. Криза – це Відродження”.
“...впевнені, що кожен українець має надзвичайно міцну основку для такого Відродження. Це – історія нашого роду і народу, його традиції і риси характеру: непохитна воля, наполегливість, оптимізм, працьовитість, почуття гумору, вміння домовлятись”.
Через всі матеріали номеру червоною ниткою проходить думка, що нинішня економічна криза – це шанс для кожної людини окремо й людства загалом. Шанс змінитися на краще, стимул до самопізнання і розвитку.
В рубриці КОРІННЯ розповідається про подвижницю народного мистецтва дворянку Анастасію Семоградову, котра сто років назад заснувала в селі Скопці (нині Веселинівка Баришівського району на Київщині) кустарний осередок, що об’єднав сільських вишивальниць та килимарниць.
В традиційній рубриці ЛЮДИНА І ВСЕСВІТ біонергетик Тетяна Кособлик продовжує розмову про відповідальність кожної людини за її власну долю, долю свого народу й усього людства. Цитата:
„Глобальною причиною економічної кризи є те, що сучасні люди дуже „заматеріалізовані”, прив’язані до матеріального – до грошей, коштовних речей, нових і не так вже потрібних технічних засобів. І за цими „дорогими цяцьками” ми часто не бачимо найголовнішого, того, заради чого приходимо на цю Землю. Відірвати нас від „мішка з добром” можливо лише таким чином - зробивши нам “боляче”. І ця біль буде нам „во благо”. Ми знову будемо здатні бачити головне, проявляти милість і милосердя, доброту, ніжність, любов”.
ГОЛОВНОЮ ГЕРОЇНЕЮ номеру є молода жінка, директор краєзнавчого музеї з невеличкого містечка Бобровиця Чернігівської області і дуже талановита поетеса ТЕТЯНА ЧЕРЕП. Про свої кризи та злети вона повідала в МОНОЛОГАХ:
„Людські історії – це найцікавіше в будь-якому музеї. Бо ж за кожним експонатом стоїть чиясь доля. Зовсім недавно у нас з’явилася дуже гарна скриня. Бабуся, якій вона належала, померла. А її донька материну хату вирішила продати. Але викинути скриню їй було жаль, й вона звернулася до нас – „візьміть, хай мамина скриня продовжує служити людям”. І ми обов’язково вказуємо, хто подарував той чи інший експонат. І звертаємо на це увагу відвідувачів, особливо дітей, щоб вони теж вчилися бути й щедрими, й уважними до минулого, й турбувалися про майбутнє... „
А ось один з Тетяниних віршів
ІВАНОВА ДРУЖИНА
В селі сміються всі з Івана.
Привіз собі із міста кралю.
Ач, напомадилась, рум’яна,
Справжнісінька вітринна ляля.
„Така корівки не подоїть,
Зрання сніданку не зготує”, -
Сусіди хлопцеві говорять.
Та балачок Іван не чує.
Йому як сонце є та жінка.
Тривожать душу очі сині.
Щебече щось до нього дзвінко
Його жона, його богиня.
А люди? Люди хай говорять.
Їм тільки дай на це причину.
Світає... Біля печі ходить
Міська Іванова дружина.
Також в номері рубрики КУХОННА РАДА, ЗДОРОВЕНЬКІ БУДЬТЕ (рецепти народної медицини), НАША ФІЛОСОФІЯ („добре там, де ми є”), СЛОВО ЧОЛОВІКА, МАМИНА ШКОЛА, СВОЇМИ РУКАМИ (ліпимо трипільський оберіг богині-матері своїми руками)
Засновники й автори журналу СЛОВО ЖІНКИ – Ганна Земко й Світлана Наконечна
Журнал СЛОВО ЖІНКИ можна придбати в редакції журналу:
Телефони: (067) 235 49 35, (044) 569 18 20
(096) 385 56 94, (044) 229 56 07
Електронна адреса: annaz.06 @ mail.ru
Адреса: 01030, м. Київ, вул. Чапаєва, 7, кв. 5
Або передплатити, переказавши кошти на рахунок:
ФОП Клименко Тетяна Євгенівна,
тел. (044) 257-85-65
ЄДРПОУ 2449505923, р/р 26006580006490
в АКБ "ФОРУМ", м.КИЇВ МФО 322948,
вказавши призначення переказу –
“Передплата на журнал “Слово Жінки”.
Третій Гетьманат пропонує альтернативу «цифровому концтабору» та ліволіберальному хаосу. Дана праця призначена для стратегів, інвесторів, розробників та всіх Людей Волі, які розглядають Україну як...
«Слово Жінки»: видання для тих, хто прагне мудро жити
Світ:
09080201e.jpg
Всі героїні журналу вирізняються оптимізмом, вірять в те, що не зовнішні обставини впливають на життя людини, а, навпаки, людина своїми вчинками, думками, установками творить світ навколо себе. Ці жінки знайшли своє місце в житті, досягли певних професійних висот. Втім, звання, посади й дисертації – тут не головне. Головне, щоб людина любила справу, якою займається, вважала її своїм покликання, привносила в роботу щось своє.
А ще всі героїні люблять Україну і відчувають себе відповідальними за її майбутнє.
2009 рік: Зустріч Перша. Тема номеру: Криза – це відродження
Ось цитата що пояснює, який зміст автори вкладають в це твердження.
„З власного досвіду нам відомо, що криза – це стан душі, розуму та тіла, коли не вже можна жити, як раніше, коли конче потрібно щось змінювати, передовсім у собі... Криза вимагає від нас світоглядних змін, відходу від стереотипів, відмови від чогось несуттєвого й не надто потрібного.Криза – це вибір нового життєвого шляху. Криза – це Відродження”.
“...впевнені, що кожен українець має надзвичайно міцну основку для такого Відродження. Це – історія нашого роду і народу, його традиції і риси характеру: непохитна воля, наполегливість, оптимізм, працьовитість, почуття гумору, вміння домовлятись”.
Через всі матеріали номеру червоною ниткою проходить думка, що нинішня економічна криза – це шанс для кожної людини окремо й людства загалом. Шанс змінитися на краще, стимул до самопізнання і розвитку.
В рубриці КОРІННЯ розповідається про подвижницю народного мистецтва дворянку Анастасію Семоградову, котра сто років назад заснувала в селі Скопці (нині Веселинівка Баришівського району на Київщині) кустарний осередок, що об’єднав сільських вишивальниць та килимарниць.
В традиційній рубриці ЛЮДИНА І ВСЕСВІТ біонергетик Тетяна Кособлик продовжує розмову про відповідальність кожної людини за її власну долю, долю свого народу й усього людства. Цитата:
„Глобальною причиною економічної кризи є те, що сучасні люди дуже „заматеріалізовані”, прив’язані до матеріального – до грошей, коштовних речей, нових і не так вже потрібних технічних засобів. І за цими „дорогими цяцьками” ми часто не бачимо найголовнішого, того, заради чого приходимо на цю Землю. Відірвати нас від „мішка з добром” можливо лише таким чином - зробивши нам “боляче”. І ця біль буде нам „во благо”. Ми знову будемо здатні бачити головне, проявляти милість і милосердя, доброту, ніжність, любов”.
ГОЛОВНОЮ ГЕРОЇНЕЮ номеру є молода жінка, директор краєзнавчого музеї з невеличкого містечка Бобровиця Чернігівської області і дуже талановита поетеса ТЕТЯНА ЧЕРЕП. Про свої кризи та злети вона повідала в МОНОЛОГАХ:
„Людські історії – це найцікавіше в будь-якому музеї. Бо ж за кожним експонатом стоїть чиясь доля. Зовсім недавно у нас з’явилася дуже гарна скриня. Бабуся, якій вона належала, померла. А її донька материну хату вирішила продати. Але викинути скриню їй було жаль, й вона звернулася до нас – „візьміть, хай мамина скриня продовжує служити людям”. І ми обов’язково вказуємо, хто подарував той чи інший експонат. І звертаємо на це увагу відвідувачів, особливо дітей, щоб вони теж вчилися бути й щедрими, й уважними до минулого, й турбувалися про майбутнє... „
А ось один з Тетяниних віршів
ІВАНОВА ДРУЖИНА
В селі сміються всі з Івана.
Привіз собі із міста кралю.
Ач, напомадилась, рум’яна,
Справжнісінька вітринна ляля.
„Така корівки не подоїть,
Зрання сніданку не зготує”, -
Сусіди хлопцеві говорять.
Та балачок Іван не чує.
Йому як сонце є та жінка.
Тривожать душу очі сині.
Щебече щось до нього дзвінко
Його жона, його богиня.
А люди? Люди хай говорять.
Їм тільки дай на це причину.
Світає... Біля печі ходить
Міська Іванова дружина.
Також в номері рубрики КУХОННА РАДА, ЗДОРОВЕНЬКІ БУДЬТЕ (рецепти народної медицини), НАША ФІЛОСОФІЯ („добре там, де ми є”), СЛОВО ЧОЛОВІКА, МАМИНА ШКОЛА, СВОЇМИ РУКАМИ (ліпимо трипільський оберіг богині-матері своїми руками)
Засновники й автори журналу СЛОВО ЖІНКИ – Ганна Земко й Світлана Наконечна
Журнал СЛОВО ЖІНКИ можна придбати в редакції журналу:
Телефони: (067) 235 49 35, (044) 569 18 20
(096) 385 56 94, (044) 229 56 07
Електронна адреса: annaz.06 @ mail.ru
Адреса: 01030, м. Київ, вул. Чапаєва, 7, кв. 5
Або передплатити, переказавши кошти на рахунок:
ФОП Клименко Тетяна Євгенівна,
тел. (044) 257-85-65
ЄДРПОУ 2449505923, р/р 26006580006490
в АКБ "ФОРУМ", м.КИЇВ МФО 322948,
вказавши призначення переказу –
“Передплата на журнал “Слово Жінки”.
Вартість річної передплати (6 номерів) - 78 грн
В тему:
Ми – арії, новий український етнос!
Як отримати журнал «Перехід-IV» №13 з аудіодиском
Як передплатити «Народний Оглядач»
Зверніть увагу
Біла книга «Третій ϟ Гетьманат»: Заснування держави без бюрократії та податків – архітектура, технологія, традиція (версія 1.0)