Незважаючи на відверто хамську манеру поведінки пані Тимошенко, у суду немає жодних підстав стверджувати, що вона має намір ухилятися від судового слідства. Не навели доказів цього ані представники прокуратури в суді, оголошуючи своє клопотання, ані суддя Кірєєв, який виносив відповідну ухвалу. А це єдина причина, передбачена законом, що давала судді право використовувати арешт як запобіжний захід.
Отже, рішення судді Кірєєва є вельми сумнівним, якщо виходити з норм Кримінально-процесуального кодексу.
Зрозуміло, чому це рішення було прийнято в п’ятницю. Традиційно (ще з радянських часів) громадян заарештовують саме напередодні вихідних чи святкових днів. Бо у вихідні та на свята ув’язнені не мають можливість зустрічатись зі своїми адвокатами. А це, безперечно, відбивається на їхньому психологічному стані. А принизити та психологічно зламати заарештованого – це ті принципи, на яких базується діяльність наших правоохоронців.
Чому влада вирішила піти на цей крок саме зараз? Стверджувати, що таким чином намагаються залякати опозицію, навряд чи логічно. Якщо вже залякувати – то серйозно, шляхом оголошення обвинувального вироку. Сам же арешт цьому не допоможе. Більш того, упевнений, що все це вкрай негативно буде сприйнято суспільством, у тому числі й тими, хто критично ставиться до діяльності Юлій Тимошенко.
Таким рішенням влада ще більш дискредитує себе як в Україні, так і за її межами.
Може, я помиляюся, але і арешт пані Тимошенко, і поспіх, з яким ведеться цей судовий процес, зумовлені браком прогресу в переговорах між Нафтогазом і Газпромом. Газпром зацікавлений, як завжди, затягувати переговірний процес до зими, бо тоді він діятиме з позицій сили. Українські керівники це чудово розуміють, тому зацікавлені максимально швидко наблизитися до оголошення обвинувального висновку щодо Юлії Тимошенко. Цим самим чинять тиск на російських можновладців, насамперед – на прем’єр-міністра Росії Володимира Путіна.
Очевидно, що пані Тимошенко не збирається миритися зі статусом засудженої, адже втрачає можливості ведення політичної діяльності та участі у виборчих кампаніях 2012-го та 2015 років. Для неї це означатиме взагалі завершення політичної кар’єри. Тому небезпідставно вважаючи себе зрадженою з боку пана Путіна, вона може піти на оприлюднення всіх домовленостей, котрі пов’язані з підписанням газових угод. А цього навряд чи бажатимуть керівники Газпрому, а тим більше особисто Путін.
Підтвердженням цієї версії слугує несподівано швидка реакція Міністерства закордонних справ Росії з приводу арешту екс-прем`єра Юлії Тимошенко, розміщена на офіційному сайті відомства. Привертає увагу емоційний підтекст цієї заяви та поспіх, з яким вона робилося. У ній наголошується: "Усі газові угоди 2009 року укладалися в суворій відповідності з національним законодавством двох держав і міжнародним правом, і на їх підписання були отримані необхідні вказівки президентів Росії та Україні". Водночас добре відомо, що підписання угод відбулося всупереч позиції Президента України Віктора Ющенка. Та й Володимир Путін, проводячи наодинці переговори з Тимошенко, навряд чи отримував якісь вказівки від Президента Росії Дмитра Медвєдєва.
Отже, перша реакція російських можновладців, як бачимо, не забарилась.
У будь-якому разі рішення судді про арешт Юлії Тимошенко не має нічого спільного з правом та судочинством. Воно демонструє готовність можновладців у разі політичної та комерційної доцільності порушувати права всіх громадян, і навіть таких непересічних, як пані Тимошенко.
Третій Гетьманат пропонує альтернативу «цифровому концтабору» та ліволіберальному хаосу. Дана праця призначена для стратегів, інвесторів, розробників та всіх Людей Волі, які розглядають Україну як...
Сумнівне рішення про арешт Тимошенко уже викликало поспішну реакцію Росії
Світ:
11080602.jpg
Зрозуміло, чому це рішення було прийнято в п’ятницю. Традиційно (ще з радянських часів) громадян заарештовують саме напередодні вихідних чи святкових днів. Бо у вихідні та на свята ув’язнені не мають можливість зустрічатись зі своїми адвокатами. А це, безперечно, відбивається на їхньому психологічному стані. А принизити та психологічно зламати заарештованого – це ті принципи, на яких базується діяльність наших правоохоронців.
Чому влада вирішила піти на цей крок саме зараз? Стверджувати, що таким чином намагаються залякати опозицію, навряд чи логічно. Якщо вже залякувати – то серйозно, шляхом оголошення обвинувального вироку. Сам же арешт цьому не допоможе. Більш того, упевнений, що все це вкрай негативно буде сприйнято суспільством, у тому числі й тими, хто критично ставиться до діяльності Юлій Тимошенко.
Таким рішенням влада ще більш дискредитує себе як в Україні, так і за її межами.
Може, я помиляюся, але і арешт пані Тимошенко, і поспіх, з яким ведеться цей судовий процес, зумовлені браком прогресу в переговорах між Нафтогазом і Газпромом. Газпром зацікавлений, як завжди, затягувати переговірний процес до зими, бо тоді він діятиме з позицій сили. Українські керівники це чудово розуміють, тому зацікавлені максимально швидко наблизитися до оголошення обвинувального висновку щодо Юлії Тимошенко. Цим самим чинять тиск на російських можновладців, насамперед – на прем’єр-міністра Росії Володимира Путіна.
Очевидно, що пані Тимошенко не збирається миритися зі статусом засудженої, адже втрачає можливості ведення політичної діяльності та участі у виборчих кампаніях 2012-го та 2015 років. Для неї це означатиме взагалі завершення політичної кар’єри. Тому небезпідставно вважаючи себе зрадженою з боку пана Путіна, вона може піти на оприлюднення всіх домовленостей, котрі пов’язані з підписанням газових угод. А цього навряд чи бажатимуть керівники Газпрому, а тим більше особисто Путін.
Підтвердженням цієї версії слугує несподівано швидка реакція Міністерства закордонних справ Росії з приводу арешту екс-прем`єра Юлії Тимошенко, розміщена на офіційному сайті відомства. Привертає увагу емоційний підтекст цієї заяви та поспіх, з яким вона робилося. У ній наголошується: "Усі газові угоди 2009 року укладалися в суворій відповідності з національним законодавством двох держав і міжнародним правом, і на їх підписання були отримані необхідні вказівки президентів Росії та Україні". Водночас добре відомо, що підписання угод відбулося всупереч позиції Президента України Віктора Ющенка. Та й Володимир Путін, проводячи наодинці переговори з Тимошенко, навряд чи отримував якісь вказівки від Президента Росії Дмитра Медвєдєва.
Отже, перша реакція російських можновладців, як бачимо, не забарилась.
У будь-якому разі рішення судді про арешт Юлії Тимошенко не має нічого спільного з правом та судочинством. Воно демонструє готовність можновладців у разі політичної та комерційної доцільності порушувати права всіх громадян, і навіть таких непересічних, як пані Тимошенко.
Зверніть увагу
Біла книга «Третій ϟ Гетьманат»: Заснування держави без бюрократії та податків – архітектура, технологія, традиція (версія 1.0)