Так називають у музичному колі українського композитора сучасності Віталія Кирейка, якому 23 грудня 2006 р. виповнилося 80 років. Так названо і книгу, яка розповідає про видатного українського композитора, що видана ще 2002 року. Але що знають про нього українці? Чи взагалі щось знають?
За образним висловом письменника і психолога Олексія Губка, який написав книгу “Психологія українського народу”, Віталій Кирейко – “останній романтик українського мелосу”. Його музичні твори базуються на творах класиків української літератури – опера-феєрія “Лісова пісня”, опери “У неділю рано зілля копала”, “Марко в пеклі”, “Вернісаж на ярмарку”, балети “Тіні забутих предків”, “Відьма”, “Оргія”, “Сонячний камінь”.
Віталієм Кирейком написано 9 симфоній, численні твори для хору з оркестром, кантати, ораторії, інструментальні і хорові твори, близько сотні романсів та біля п’ятидесяти фортепіанних творів. Саме фортепіанні твори Віталія Дмитровича Кирейка, виконані студентами і викладачами Національної музичної академії, прозвучали на ювілейному вечорі, який був присвячений 80-річчю композитора і відбувся 5 січня в Київському будинку актора.
Але не тільки музику, а й романси на музику Віталія Кирейка могли послухати ті, хто прийшов на вечір. А прийшли переважно музиканти і люди, близьки до музики, до того ж люди вже немолодого віку, яким ближче до віку ювіляра, аніж до студенток і викладочок музичної академії, що виступали для них того вечора. Чому не знають люди про такі концерти, чому у пресі і по телевізору навіть не згадують про сучасного українського композитора, деякі твори якого вже за життя автора стали класикою?
Цей творчий вечір відбувся завдяки ентузіастам, які його організували і провели. Я дізналася про нього від Зої Ружин, яка була ведучою концерту і написала для книги “Творець чарівних мелодій” статтю про життя і творчість Віталія Кирейка.
Поетеса Зоя Ружин і композитор Віталій Кирейко разом створили 13 музичних творів, серед яких “Єднаймося, браття”, “До сонця правди”, “Ода Придніпров’ю”. До речі, їх об’єднує не лише творчість і любов до України. Вони – земляки. Обидва з Дніпропетровщини, входять організації “Земляцтво Придніпров’я”.
В.Д. Кирейко народився у селі Широке Солонянського району Дніпропетровської області, навчався у Київській державній консерваторії, зокрема, клас композиції – у професора Л.М. Ревуцького. В 1953 р. став кандидатом мистецтвознавства, а у 1958 р. на сцені Львівського театра опери і балету імені Івана Франка відбулася прем’єра його опери “Лісова пісня”, відзначена дипломом лауреата “Першої української театральної весни” 1-го ступеня.
У 1966 р. В.Д. Кирейко став заслуженим діячем мистецтв України, а у 1977 р. – народним артистом України. З 1978 р. він – професор Київської державної консерваторії, а в 1985 р. – лауреат премії імені М.В. Лисенка.
Тож “Народний оглядач” приєднується до привітань українського маестра з 80-річчям і щиро бажає йому многая літа!
Третій Гетьманат пропонує альтернативу «цифровому концтабору» та ліволіберальному хаосу. Дана праця призначена для стратегів, інвесторів, розробників та всіх Людей Волі, які розглядають Україну як...
Творець чарівних мелодій
Світ:
07010804e.jpg
Віталієм Кирейком написано 9 симфоній, численні твори для хору з оркестром, кантати, ораторії, інструментальні і хорові твори, близько сотні романсів та біля п’ятидесяти фортепіанних творів. Саме фортепіанні твори Віталія Дмитровича Кирейка, виконані студентами і викладачами Національної музичної академії, прозвучали на ювілейному вечорі, який був присвячений 80-річчю композитора і відбувся 5 січня в Київському будинку актора.
Але не тільки музику, а й романси на музику Віталія Кирейка могли послухати ті, хто прийшов на вечір. А прийшли переважно музиканти і люди, близьки до музики, до того ж люди вже немолодого віку, яким ближче до віку ювіляра, аніж до студенток і викладочок музичної академії, що виступали для них того вечора. Чому не знають люди про такі концерти, чому у пресі і по телевізору навіть не згадують про сучасного українського композитора, деякі твори якого вже за життя автора стали класикою?
Цей творчий вечір відбувся завдяки ентузіастам, які його організували і провели. Я дізналася про нього від Зої Ружин, яка була ведучою концерту і написала для книги “Творець чарівних мелодій” статтю про життя і творчість Віталія Кирейка.
Поетеса Зоя Ружин і композитор Віталій Кирейко разом створили 13 музичних творів, серед яких “Єднаймося, браття”, “До сонця правди”, “Ода Придніпров’ю”. До речі, їх об’єднує не лише творчість і любов до України. Вони – земляки. Обидва з Дніпропетровщини, входять організації “Земляцтво Придніпров’я”.
В.Д. Кирейко народився у селі Широке Солонянського району Дніпропетровської області, навчався у Київській державній консерваторії, зокрема, клас композиції – у професора Л.М. Ревуцького. В 1953 р. став кандидатом мистецтвознавства, а у 1958 р. на сцені Львівського театра опери і балету імені Івана Франка відбулася прем’єра його опери “Лісова пісня”, відзначена дипломом лауреата “Першої української театральної весни” 1-го ступеня.
У 1966 р. В.Д. Кирейко став заслуженим діячем мистецтв України, а у 1977 р. – народним артистом України. З 1978 р. він – професор Київської державної консерваторії, а в 1985 р. – лауреат премії імені М.В. Лисенка.
Тож “Народний оглядач” приєднується до привітань українського маестра з 80-річчям і щиро бажає йому многая літа!
-------------------------
В тему:
Музика і політика
Нова арійська культура: естетика, стиль, дизайн
Кирило Стеценко. Проходження через вісь хреста
Юрко Фединський (гурт "Карпатіянs") та Кирило Стеценко (Національна рада з питань культури та духовності) про етнофестивалі (відео)
І на камерних концертах кричать: БРАВО!
Зверніть увагу
Біла книга «Третій ϟ Гетьманат»: Заснування держави без бюрократії та податків – архітектура, технологія, традиція (версія 1.0)